Виставка плаката, присвяченого Великій Вітчизняній війні, відкрилась в Чернігівському художньому музеї

06.05.2014   12:26 — Агенцiя

6 травня в Чернігівському обласному художнього музею імені Григорія Галагана відкрилась виставка плаката, присвяченого Великій Вітчизняній війні.

Плакат пробуджував патріотичні почуття, закликав до боротьби, зміцнював віру у неминучість перемоги. Він давав змогу звертатися до мільйонів людей і водночас до кожного безпосередньо. Виходячи з мобільності цього виду мистецтва і його оперативного відгуку на події кожного нового дня, плакат став одним з найефективніших засобів підйому бойового духу населення.

Художники-плакатисти оперативно відгукнулись на події перших днів війни. До вечора 22 червня 1941 року Кукринікси (М. Купріянов, П.Крилов, Н.Соколов) створили ескіз плакату “Нещадно розгромимо і знищимо ворога”. Протягом першого тижня військових дій масовими тиражами було випущено п’ять плакатних листків, а у видавництвах готувались до друку ще більше п’ятидесяти. Багато плакатів стали класикою радянського мистецтва.

Найбільшими центрами масового видавництва плакатів в 1941-1945 роках були Московське і Ленінградське відділення державного видавництва «МИСТЕЦТВО». Друкувалися плакати і в крупних містах Сибіру, Далекого Сходу, Поволжя, Середньої Азії, Закавказзя, видавалися політичними органами та редакціями газет. Одними з найбільш знаменитих плакатів Великої Вітчизняної Війни були «Вікна ТАСС», що об’єднувала плакатників ТАСС (Телеграфне агентство Радянського Союзу) – Д. Моор, М. Черемних, В. Дені, Кукринікси. Телеграми з фронту за декілька годин перетворювалися в плакати. Технікою трафарету вони могли тиражуватися до 300 екземплярів, найбільш вдалі перевидавалися друкарським способом. Їх замовляли заводи, військові частини, вони закидалися через лінію фронту.

Перші плакати часів Великої Вітчизняної війни пізніше не раз відтворювалися друком, видавалися у СРСР, Англії, Америці, Китаї, Ірані, Мексиці та інших країнах.

Після закінчення війни плакати відігравали роль як показові зображення перемоги радянських війск над німецько-фашистськими агресорами.

Художній стиль радянського плакатного мистецтва, що викарбувася за роки війни, характеризується лаконічністю та виразністю, щоб сприйматися здалеку. Воєнні плакати розрізнялися по якості виконання і по формі. Найчисельніша група плакатів – це роботи із символіко-алегоричним звучанням, наприклад плакат В. Вікторова «Радянській армії слава» (1968), О. Маслякова «Розгром фашистів – урок реваншистам» (1968), В. Мудрої «На захист твій улюблена Вітчизна» (1983). Композиційним центром даних робіт є орден Вітчизняної війни, медаль «За бойові заслуги», шолом, розколотий лезом меча.

Весь трагізм воєнного часу втілився у специфічній образно-емоційній мові плакатів, котрі передавали гострі психологічні характеристики персонажів за допомогою живописних засобів. Такі твори мали на меті розкрити духовну красу і силу радянської людини (Г. Шевцов. «Слава радянському воїну-визволителю, інтернаціоналісту», 1984, О. Кокорєкін. «Зі святом, товариші», 1954).

Художники широко застосовували метод розгорненого сюжетного зіставлення, паралельного показу подій, розділених часом і простором. Це плакати-хроніки.

Є. Вертоградов у плакаті «Вам товариші, слава, слава, слава!» (1968) наводить ключові дати і назви ключових битв Великої Вітчизняної війни, воскрешаючи у пам’яті героїчні події минулого.

В роки війни свіжою силою сповнюються поетичні рядки, що надають ясності та конкретики ідейно-образному змісту малюнку. До слів видатних українських письменників та поетів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського звертались багато художників, зокрема на плакаті В. Мудрої «На захист твій улюблена Вітчизна» читаємо слова М.П. Бажана «На захист твій улюблена Вітчизно повстали всі твої сини!»

Представлені на виставці твори являють собою данину пам’яті цілій епосі в історії слов’янського народу. Вони сповнені пафосом перемоги і суворою пересторогою для майбутніх поколінь.

Марина Гриценко, завідуюча відділом декоративно-ужиткового мистецтва Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана