Наукова конференція до 890-річчя першої писемної згадки про Борисоглібський собор у Чернігові
3а ініціативи Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” 3 жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція “Чернігівські старожитності”, приурочена до 890-річчя першої писемної згадки про Борисоглібський собор.

Науковий форум привернув увагу дослідників з України, Канади та Росії. Кандидат історичних наук, генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Андрій Острянко, відкриваючи конференцію відзначив, що Борисоглібський собор є унікальною пам’яткою домонгольського періоду. І приємно, що сьогодні науковці з різних міст України, а також із-за кордону досліджують цю споруду. Адже як відомо, на відміну від Спаського собору – головного храму Чернігова, Борисоглібський собор був церквою-усипальницею чернігівської княжої династії Святославичів. Згодом він став і головною культовою спорудою Борисоглібського монастиря, який існував до кінця XVIII ст., і був усипальницею вищого духовенства міста.
Давньоруський храм неодноразово руйнувався, перебудовувався і відновлювався, набуваючи на кожному етапі нових рис. У період Другої світової війни споруда зазнала значних руйнувань. У 1952-1958 рр. її реставровано в гаданих первісних формах за проектом визначного архітектора Миколи Холостенка. Зараз Борисоглібський собор є пам’яткою архітектури національного значення, входить до складу цілісного майнового комплексу споруд Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” і використовується як музей та Будинок хорової спадщини.
Організатори наукової конференції: Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”, Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Інститут історії, етнології і правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Чернігівська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського.
З доповідями на конференції виступили: Олег Васюта (заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”) – “Давид Святославич: шлях до Чернігова (1077–1097)”; Дмитро Гордієнко (кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України) – “Еймундова сага” в дослідженні Василя Ляскоронського (до питання про вбивство Бориса і Гліба)”; Магдалина Гладкая (кандидат мистецтвознавства, краєзнавець (м. Володимир, Російська Федерація) – “Отражение культа святых Бориса и Глеба в искусстве Владимиро-Суздальской Руси домонгольского периода”; Анатолій Адруг (кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) – “Відбудова Борисоглібського собору в Чернігові наприкінці XVII – на початку XVIII ст.”; Ольга Травкіна (кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”) – “Поховання церковних ієрархів у Борисоглібському соборі в Чернігові у другій половині XVII–XVIII ст.”; Алла Попружна (викладач Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України, аспірант кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) – “Чернігівський Борисоглібський монастир у духівницях козацької старшини XVII–XVIII ст.”; Юрій Ситий (старший науковий співробітник Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка) – “Археологические исследования территории княжеского двора на Валу в 1986 г.”; Ігор Ігнатенко (краєзнавець, м. Чернігів) – “Про оборонне призначення споруд Борисоглібського кафедрального монастиря”; Олександр Тригуб (молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”) – “З нових джерел до історії земельної власності Борисоглібського кафедрального монастиря в Чернігові та на його околицях у другій половині XVII – середині XVIII ст.”; Володимир Руденок (завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”), Тетяна Новик (науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”) – “До питання про будівничу діяльність чернігівського князя Давида Святославича” та інші науковці.
За підсумками конференції буде видано збірник наукових праць “Чернігівські старожитності”.
Під час роботи наукової конференції відбулася презентація українського видавництва “Видавець Олег Філюк”, яке спеціалізується на видавництві монографічної літератури з археології та інших історичних дисциплін.
Останні новини Чернігівщини

4 липня цей день в Україні і світі 07:48
ДЕНЬ 1227 РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ - DAY 1227 RUSSIAN AGRESSION

Судитимуть браконьєра, який незаконно вполював лося на Прилуччині 16:39
Прокурорами Прилуцької окружної прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно жителя міста Прилуки за фактом вчинення незаконного полювання на звірів, які занесені до Червоної книги України (ч. 1 ст. 248 КК України).

ТОП-10 найзатребуваніших вакансій від місцевих роботодавців 16:36
Робота є. Зокрема, й на Чернігівщині. Наразі у базі даних обласної служби зайнятості налічується 1924 вакансії.

Правоохоронці підвели підсумки роботи 1 півріччя 2025 року протидії злочинності у бюджетній сфері Чернігівщини 16:33
Сьогодні в Чернігівській обласній прокуратурі відбулась робоча нарада з керівниками правоохоронних органів регіону. На нараді були присутні керівник Чернігівської обласної прокуратури Станіслав Гущесов, начальник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Іван Іщенко та начальник Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Олександр Кондрашов.

Олена Шуляк: Антикорупція, цифровізація, ринок землі – головні реформи протягом останніх років 16:31
У нещодавньому інтерв’ю "Вокс Україна" очільниця "Слуги Народу" та народна депутатка Олена Шуляк зазначила, що, на її переконання, найбільш відчутні результати команда влади, зокрема й партія "Слуга Народу", демонструє в трьох напрямах реформування держави: розвитку антикорупційної інфраструктури, цифровій трансформації та впровадженні земельної реформи.