Як побудувати у громаді спроможну мережу первинної медичної допомоги: громадське обговорення у Сосниці
«Гроші йдуть за пацієнтом», «фінансування послуг, а не лікарняних стін», – це одні з ключових меседжів запровадженої у 2018 році моделі надання медичної допомоги на первинній ланці системи охорони здоров’я.
Наскільки вона є ефективною, як працює в конкретній громаді та з якими проблемами стикається зараз, з’ясовували учасники та учасниці громадського обговорення «Система надання первинної медичної допомоги у Сосницькій громаді: перспективи та виклики». У заході взяли участь 25 жителів і жительок, зокрема представники селищної ради, працівники медичної галузі, зацікавлені громадяни.
Зустріч відбулася 1 лютого 2023 року в Сосниці в межах проєкту «Покращення якості надання послуг із охорони здоров’я на первинному рівні медичної допомоги Сосницької територіальної громади», що реалізується за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Як наголосила експертка заходу Оксана Логвинчук, первинна ланка має стати пріоритетною в системі охорони здоров’я. Сімейні лікарі забезпечують надання основних пакетів медичних послуг, пов’язаних із профілактичними оглядами, діагностикою та лікуванням, лабораторними дослідженнями вакцинацією пацієнтів тощо. Запропонований в межах реформи механізм фінансування через Національну службу здоров’я України (НСЗУ) загалом виявився ефективним. В підсумку передбачається, що 80% пацієнтів будуть охоплені саме первинною медичною допомогою, і лише 20% – вузькоспеціалізованими фахівцями. Власне, звідси її значення.
Учасники та учасниці обговорення у форматі «мозкового штурму» назвали найбільш типові проблеми «первинки» у Сосницькій громаді і не лише, а саме: неврегульований статус фельдшерів та неясність долі мережі фельдшерсько-акушерських пунктів, утримання яких покладається виключно на бюджети громад; нестача лікарів у сільській місцевості – як наслідок того, що молодь після інтернатури не прагне працювати у невеликих громадах; недоступність медичних послуг для жителів віддалених сіл; недовіра до місцевих лікарів; мала кількість мобільних послуг – насамперед для осіб старшого віку; брак стимулів для залучення та втримання медичного персоналу на місцевому рівні; низький рівень діагностики, що не дає змоги виявляти хвороби на початкових етапах; моральна та технічна застарілість приміщень й обладнання, за допомогою якого надаються медичні послуги; низька поінформованість жителів щодо доступних медичних послуг, зокрема щеплень; місцеві жителі, як правило, не володіють навичками користування електронними медичними сервісами, насамперед eHealth. Свій відбиток на систему медицини накладає також демографічна ситуація – скорочення населення та його низька щільність.
Підсумком стали напрацьовані рекомендації з покращення обсягів та доступності медичних послуг на первинному рівні:
· спільне лобіювання громадами на законодавчому рівні питання щодо статусу фельдшерів, залучення випускників медзакладів до роботи саме в сільських та селищних лікарнях;
· матеріальне стимулювання громадами молодих лікарів (забезпечення житлом, компенсація проїзду, грошові доплати тощо);
· реконструкція лікарень та амбулаторій із урахуванням потреб людей з інвалідністю;
· забезпечення доступності медичних послуг для жителів населених пунктів громади (налагоджена логістика та інформування про дати і години прийому лікарем);
· інформування населення про послуги, які надають сімейні лікарі (зокрема їх візуалізація в друкованому та цифровому форматах);
Водночас реалізація цих заходів можлива лише за умови тісної співпраці медичних установ та органів місцевого самоврядування. Це не лише матеріальна, а й фахова підтримка у залученні додаткових ресурсів на закупівлю обладнання, медичний транспорт, ремонт приміщень тощо. Через об’єктивні причини обсяги вторинної медичної допомоги скорочуватимуться й надалі та залишаться лише в частині громад. Тож майбутнє – за первинною медициною.
Дмитро Казіміров
Проєкт «Покращення якості надання послуг із охорони здоров`я на первинному рівні медичної допомоги Сосницької територіальної громади» реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за сприяння ПРООН в Україні в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують одинадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Останні новини Чернігівщини
Поліція документує наслідки атак росіян на Чернігівщині 11:34
Вчора та сьогодні ворог вкотре атакував Чернігівську область безпілотниками. Інформація про постраждалих не надходила.
У Чернігові діти навчалися мінної безпеки через інтерактивну гру разом із Псом Патроном 11:27
У Чернігові 4 квітня 2026 року за підтримки ЮНІСЕФ відбувся інтерактивний захід для дітей та їхніх батьків «Патруль пригод». Подію приурочили до Міжнародного дня просвіти з питань мінної безпеки.
Тил, що пахне паскою: 350 пасок для захисників від родинної пекарні «Паляниця» на Чернігівщині 11:05
Поки він боронить Україну на передовій, вона щодня тримає свій маленький, але важливий фронт у рідному селі. Ця історія про родину Могильних, які започаткували власну справу після деокупації рідного села і продовжують її розвивати попри війну.
Надзвичайні події в області за останню добу 10:24
Протягом минулої доби зареєстровано 2 небезпечні події, а саме: 1 дорожньо-транспортну пригоду та 1 пожежу. Внаслідок цих подій 2 особи постраждали.
Чернігівщина у трійці лідерів цифрової трансформації серед прифронтових областей: підбито підсумки Індексу за 2025 рік 10:23
Державні послуги мають працювати непомітно, а інтернет — бути в кожному селі. Міністерство цифрової трансформації оприлюднило результати вимірювання рівня цифровізації регіонів за 2025 рік.