Захисники Чернігова: "Про сон на посту і думати не приходилося, а очі в темряві працювали в сто разів сильніше"
Олег, як, мабуть, і більшість українців, не вірив у повномасштабне вторгнення росії в Україну. Разом із тим він впевнено називає війну на сході держави війною, яка тривала понад вісім років.
Згадує, як прокинувся від галасу сусідки в під’їзді о шостій ранку 24 лютого. Після перших прильотів по місту чоловік пішов здавати кров на донорство, бо вже знав про поранених. Повернувся додому, а у дворі - ворожий «Град».
Разом із товаришем Олег пішов до військкомату. Зізнається, що з першого разу не вийшло: дружина не знала, а зупинила сестра. З другої спроби Олег потрапив-таки до війська. Захищав Чернігів, займаючи рубежі оборони на лижній базі (Спортивна лижна база Олімпійського резерву України).
- Перші дні ми знаходилися в приміщенні. Потім командири сказали переміститися в підвал. І через пару днів до нас прилетів літак. Лижна база перестала існувати, - згадує Олег. – Про сон на посту і думати не приходилося, а очі в темряві працювали в сто разів сильніше.
Період з 8 по 29 березня для Олега здавався вічністю. Йому та побратимам вдалося пережити десятки обстрілів, стримати атаку російського війська, особисто на собі виносити пораненого товариша. А пізніше, вступивши у калюжу крові, прийти на те місце, де від прямого попадання в серце загинув його командир взводу.
На думку Олега, ворог вважав, що воює чи не з цілою ротою. Їх же було не більше 40 чоловік. Усіма своїми силами та за підтримки підрозділів танкової бригади українським захисникам вдалося втриматися самим та втримати Чернігів.
Фінальною датою боїв на лижній базі Олег називає 22 березня, коли росіяни зайшли прямо до них.
- Я особисто нарахував п’ять «Тигрів», може, звичайно, у страху очі великі… Хто каже чотири. Та я бачив п’ять і одну «беху». У нас почало закінчуватися бк (боєкомплект) і було прийнято рішення відходити, - розповідає військовий.
Усімох Олегу та його товаришам вдалося залишитися живими та врятувати поранених.
- Я розумів, що ми повинні залишитися живими. Не було паніки чи тривоги абсолютно. Нам допоміг вийти місцевий хлопець. Ми прийшли до військових з першої танкової, нас нагодували, напоїли чаєм та поклали відпочивати. Наступного дня ми знову повернулися на лижну базу.
Далі почався відхід російських військ за державний кордон України. Тікали так, що «аж автомат забули у дворі».
- І хоч тут наразі відносно тихо, ми розуміємо, що далеко ще не все закінчено. Розслаблятися ще дуже-дуже рано. Ми завжди на сторожі. Бо таке відчуття, що вони десь поруч…
#захисники_Чернігова #ок_північ #stoprussia #stopwar
Останні новини Чернігівщини
До Чернігова доставлено нову партію гуманітарної допомоги з Лаппеенранти 12:43
20 листопада до Чернігова прибула чергова партія гуманітарної допомоги від міста-побратима Лаппеенранта.
На Новгород-Сіверщині поліцейські вилучили у чоловіка незаконну зброю та боєприпаси 12:21
Співробітники Новгород-Сіверського районного відділу поліції під час санкціонованого обшуку в господарстві 40-річного мешканця громади виявили гранату, вибухову речовину, боєприпаси та шість нелегальних гладкоствольних рушниць.
В області підписали Меморандум про співпрацю з Інститутом серця 11:40
Днями у Чернігові відбулась зустріч представників регіональної медичної спільноти з фахівцями Державного некомерційного підприємства «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України».
Міськсвітло звітує про виконані роботи з обслуговування міських об’єктів 11:17
За останні два тижні комунальні бригади КП «Міськсвітло» виконали значний обсяг робіт з ремонту та оновлення вуличного освітлення та засобів регулювання дорожнього руху у Чернігові.
У Національному художньому музеї Румунії експонується твір з колекції Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана 10:55
20 листопада у Національному художньому музеї Румунії (м.Бухарест) відбулося урочисте відкриття міжнародної виставки «Roman IA», до експозиції якої увійшов твір із колекції Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана – «Дівчина-українка» (друга половина ХІХ ст.), автор – Микола Рачков. Виставка проходить під патронажем Президента Румунії.