Новий в.о. Генерального директора Чернігівської обласної дитячої лікарні розповів про плани на посаді

19.05.2022   11:37 — Агенцiя

Планує ремонт бомбосховища, а головна мета – зробити Чернігівську обласну дитячу лікарню найкращою в Україні.

Про такі плани на посаді розповів Суспільному в.о. директора медзакладу, провідний ортопед- травматолог Микола Люткевич.

Миколу Люткевича призначили на нову посаду в середині березня, до цього він був завідувачем травматології. Він замінив посаді директора лікарні Олександра Карету, який був головлікарем останні 35 років.

Сам він про ці події розповідає так:

"Ніхто не чекав війни. З першого дня війни і я, і Олександр Панасович Карета набирали пісок у мішки, були у підвалі, допомагали діткам. Але за станом здоров’я Олександр Карета чи 17, чи 18 березня пішов з посади. Тоді якраз був обстріл касетними снарядами в центрі. Якраз теж було сонечко, всі виходили гуляти з холодних підвалів. Добре, що діти і мамочки встигли поховатися. Олександр Панасович проходив повз і все це бачив. Коли ти гендиректор – це як батько в сім’ї. Всі твої як діти, за всіх переживаєш та несеш відповідальність. Звичайно, мабуть, коли він усвідомив, скільки могло бути жертв під час обстрілу, йому стало зле. Я зрозумів, що він покинув лікарню по стану здоров’я, бо вже не міг знаходитися тут".

Про свої плани на новій посаді каже так:

"Моя місія – об’єднати всіх лікарів, медсестер, персонал. Ми згадуємо часто і адміністративний корпус, і головного бухгалтера, і тих людей, які були поруч – заступників, водіїв, працівників харчоблоку. Ми всіх цінуємо та любимо. Також хочемо, щоб наша дитяча лікарня стала найкращою в Україні. І плани дуже серйозні".

За його словами, ще до війни були зроблені певні кроки:

"За програмою "Велике будівництво" мали виділити близько 500 мільйонів на все – ремонт, реконструкції, обладнання. Щоб рівень був достойний. І наші керівники підрозділів вже думали, як краще зробити травматологію, хірургію, реанімаційне відділення, гематологію".

За сприяння меценатів на сьогодні лікарня вже отримала нове обладнання:

"Нам попривозили багато апаратури. 17 травня ми забрали обладнання, імплантати з Канади. Фонд із Франції забезпечив певним обладнанням реанімацію та відділення патології новонароджених. Зі Швейцарії привезли центральну стерилізаційну установку, яка є в кращих клініках Європи. По старим технологіям стерилізували по 3-4 години, зараз за новітніми технологіями – за 45 хвилин. З США фонд хоче виділити гроші на придбання новітнього біполярного коагулятора. В планах ще багато закупок по обладнанню в операційну".

Незабаром в планах ремонт в бомбосховищі:

"Треба робити. До останнього не вірилося, що буде війна. Були робочі комісії, які дивилися, що треба робити, які витяжки ставити, встановлювати автономне водо та електрозабезпечення. Плануємо реалізувати найближчим часом, а не через рік".

Як зараз працює дитяча обласна лікарня

На сьогоднішній день, обласна дитяча лікарня надає ургентну медичну допомогу. Це означає, що медзаклад тимчасово зосереджується на терміновій і невідкладній допомозі – кровотечі, переломи, травми чи тяжкі захворювання.

"Війна продовжується, тому лікарня аж ніяк не може працювати повноцінно. Станом на 17 травня у нас 67 дітей і 19 мам разом з ними. У нас гарна шестиповерхова лікарня, але навіть зараз пацієнти знаходяться у підвалі. Ми не можемо ризикувати дітками та не можемо по два-три рази за ніч під час повітряної тривоги підіймати та переносити їх. Серед них є тяжкі хворі, травматологічні, які не можуть ходити", – говорить Микола Люткевич.

За його словами, зараз оперують там, де під час бойових дій облаштували операційні:

"Там вікна закладені мішками з піском, чорна плівка, щоб можна і вночі оперувати. І реанімація, і операційний блок, все на першому поверсі. Тому звичайно, ми не можемо собі дозволити планові госпіталізації, тільки урагентна допомога".

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лікарні працювали близько 700 людей медперсоналу. Під час бойових дій залишилися 40. Нині до роботи вже повернулися орієнтовно 400 медиків.

"Війна внесла свої корективи. Коли були сильні обстріли, тоді у кого є дітки, евакуювалися. Хто був в Михайло-Коцюбинському і далі в тих селищах (на той час під окупацією росіян, – ред.) вони не могли фізично дістатися на роботу. Зараз до роботи повернулися близько 400 працівників з 700. Але це не означає, що вони всі одразу на одному чергуванні, наприклад на зміні може бути 55 медпрацівників. Лікарів, медсестер вистачає", – каже Микола Люткевич.

З його слів, наразі дефіциту медикаментів в лікарні немає:

"Зараз фонди, волонтери, організації завезли дуже багато медикаментів, шовних матеріалів. І ще їде. Нині ми все повністю покриваємо. Єдине, що ми просимо у фондів, це обладнання, воно потрібне".