У Сновську ремонтують локомотив, який 70 років тому відкривав рух “Київською дитячою залізницею”

04.02.2022   09:48 — Агенцiя

Вузькоколійний паротяг, який 70 років тому відкривав рух “Київською дитячою залізницею”, ремонтують у Сновському локомотивному депо. Робочих Гр-336 лишилося до семи у всьому світі, два з них “ходять” на території України.

Чим унікальний цей локомотив, та чому реставрувати його складно, розповідає Суспільне.Чернігів

Сергій Халімон 20 років працює у локомотивному депо “Сновськ”. Це підприємство – найбільше в Україні, спеціалізується, зокрема, на обслуговуванні та відновленні паротягів. За останні два роки це третій паровоз, який реставрує депо. Четвертий чекає своєї черги у сусідньому ангарі.

“Це незвичайний паротяг, їх таких в Україні лишилося два. Ще у Латвії є, в Білорусі, інших країнах. Універсальна техніка. Може навіть стояти 30 років не працювати, а потім кидаєш дрова – і їдеш”.

Паровози серії “Гр” виготовляли в Німеччині. Їх постачали до країн колишнього Радянського Союзу як репарацію після Другої світової війни. З російської назва серії “Гр” розшифровується як “німецький репараційний”. Цей – 336-й, був виготовлений у 1951 році. 69 років тому він відкривав вузькоколійку “Київської дитячої залізниці” і досі тут працює.

“Від початку планували, що він проїде всього кілька разів дитячою залізницею, а потім його поставлять як пам’ятник, і він буде стояти. Але потім вирішили, що йому варто працювати. От тому його доводиться ремонтувати, відновлювати і знову запускати в роботу”, – розповідає слюсар з ремонту обладнання локомотивного депо “Сновськ” В’ячеслав Борщ.

Гр-336 працює на дровах. Разом із тендером – спеціальним причепом для них – його довжина сягає 12-ти метрів, а вага 26,5 тонн. Щоб доправити паротяг зі столиці до Сновська, витратили понад 15 годин. На ремонт до цього локомотивного депо Гр-336 потрапив вчетверте. Останній раз капітально його лагодили 16 років тому.

“Він уже дійшов до того стану, що йому потрібно робити капітальний ремонт котла, бо всі труби вже прогнили. Треба повну заміну труб зробити, обточування колісних пар, бо колеса теж уже на межі, повністю зносилися. Ну і решту дрібниць: ходову, обшивку, ну і косметичний фарбувальний ремонт”.

Найбільші труднощі, говорить слюсар В’ячеслав Борщ, знайти запчастини для паротягів. Інколи їх знімають зі старих неробочих локомотивів, їх тут називають “донорами”, частіше – виготовляють самі.

Паротяг – специфічна машина, кваліфікованих кадрів, які розуміються на їх роботі, бракує, розповідає В’ячеслав Борщ. Тому він, слюсар за професією, інструктує молодих машиністів, як керувати. А майстрів з ремонту навчають прямо на виробництві, передаючи власний досвід.

“Найцікавіше те, що на паротязі все працює від пари. Тут немає ніякої електрики, жодних інших механізмів. Все працює від пари, починаючи зі світла. Його добуває турбіна, яка обертається завдяки парі. І освітлення буферних ліхтарів, і освітлення кабіни – все завдяки парі здійснюється”.

Завершити ремонт Гр-336 планують у травні. Тоді він повернеться на столичну дитячу залізницю.