Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Компенсації для роботодавців від служби зайнятості 15:28
У 2025 році на Чернігівщині завдяки програмам компенсацій за працевлаштування роботу отримали 1028 громадян області. Компенсації від служби зайнятості надано 700 роботодавцям. Їм виплачено 20,8 млн грн.
Зареєструвала ТОВ на окупованій Луганщині та платила податки в бюджет держави-агресора — повідомлено про підозру підприємиці 15:21
За процесуального керівництва Чернігівської обласної прокуратури повідомлено про підозру жительці міста Луганськ у фінансуванні тероризму (ч. 1 ст. 258-5 КК України).
Чим живуть ветерани Чернігівщини: про потреби та точки дотику – з профільною міністеркою 15:20
Наталія Калмикова, міністерка у справах ветеранів України, відвідала Чернігівщину з новим робочим візитом. Сьогодні – в день четвертих роковин повномасштабного вторгнення.
Готовність Чернігівщини до повеней і паводків – на засіданні обласної комісії ТЕБ та НС 15:16
Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус провів засідання обласної комісії з питань ТЕБ та НС. Основна увага – підготовці до можливої весняної повені. До засідання долучився заступник голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій генерал-майор служби цивільного захисту Володимир Демчук.
Чернігівська команда - у п’ятірці найкращих на юніорському чемпіонаті України з легкої атлетики 15:14
З 21 до 22 лютого в Києві відбувся Чемпіонат України з легкої атлетики у приміщенні серед юніорів.
© 2005-2026