Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.

На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Поліція Чернігівщини перекрила канал збуту вибухонебезпечних боєприпасів 09:10
Поліцейські відділення №1 (с-ще Короп) Новгород-Сіверського райвідділу затримали 37-річну жительку одного з сіл Коропської громади, яка налагодила збут ручних гранат.
Призначено нового керівника Чернігівської окружної прокуратури 08:39
Керівник Чернігівської обласної прокуратури Сергій Дейнека представив колективу Чернігівської окружної прокуратури нового керівника – Дениса Тетеніча.
Зловживання, привласнення бюджетних коштів, порубки та безпідставні бронювання –прокурори Чернігівщини викрили чергові фактипротиправної діяльності. Понад 107 млнгрн збитків 17:35
Прокурори Чернігівської обласної прокуратури у взаємодії зіншими правоохоронними органами області повідомили про підозру29особам, серед яких очільник міста, депутат місцевої ради, начальники управлінь міських рад, керівниця освітнього закладу, майстер лісу,колишні працівники виправної колонії, директори товариств та підприємці. Загальна сума завданих збитків становить понад 107 млн грн.
До уваги пасажирів "Укрзалізниці" — зміни руху поїздів на Ніжинському напрямку 16:59
АТ «Українська залізниця» повідомляє, що через ворожі обстріли рух поїздів на Ніжинському напрямку обмежено. Поїзди курсують із затримкою: