Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Якими мають бути ветеранські осередки у громадах: у Чернігові стартувала дизайн-сесія «Простори, що об’єднують» 14:50
Ветеранські простори мають бути інклюзивними осередками гідності, доступності та взаємодії в громадах. Це ключова тема дводенної дизайн-сесії, яка сьогодні стартувала у Чернігові, – «Простори, що об’єднують: універсальний дизайн для ветеранських просторів і громад».
Зайняв псевдопосаду під час окупації Херсону – затримано підозрюваного у колабораційній діяльності 14:45
За процесуального керівництва Чернігівської обласної прокуратури повідомлено про підозру жителю міста Херсон у добровільному зайнятті посади у незаконному правоохоронному органі. Йому інкримінують колабораційну діяльність (ч. 7 ст. 111-1 КК України).
«Армія відновлення»: на Чернігівщині за 3 роки – понад 33 тис. направлень 14:40
Чернігівщина одна з перших серед областей України долучилася до «Армії відновлення». Це урядовий проєкт щодо організації суспільно корисних робіт, завдяки якому українці мають змогу своєю працею підтримати країну в період воєнного стану.
Соціальні послуги в громаді: доступ, надавачі, вартість 14:37
Кожен із нас потрапляв у ситуацію, коли звертався по підтримку чи допомогу до батьків або друзів, але інколи такої підтримки недостатньо.
Україна тріумфує на чемпіонаті світу з футзалу серед спортсменів з порушеннями зору! 14:36
3 09 до 15 листопада в Анталії (Туреччина) відбувся чемпіонат світу з футзалу серед осіб з порушеннями зору.
© 2005-2025