Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
На Прилуччині поліцейські розслідують обставини смертельної автопригоди 14:13
Поліція розслідує кримінальне провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди у Срібнянській громаді, внаслідок якої загинув водій автомобіля.
Троє загиблих та 13 постраждалих: поліцейські продовжують працювати на місцях ворожої атаки по Прилуках 14:10
Станом на 18:30 внаслідок ворожої атаки по Прилукам загинули троє людей, ще 13 постраждали. Серед загиблих - двоє чоловіків, 1961 та 1989 років народження, та жінка 1945 року народження.
Вразливі категорії населення прифронтової Чернігівщини можуть отримати по 19 400 гривень «Зимової підтримки» 12:35
На початку цього місяця Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 1084 про виплату «Зимової підтримки» – одноразової грошової допомоги вразливим категоріям населення для проходження опалювального сезону.
Після служби — до мирної роботи. Допомогла служба зайнятості 12:25
Сергію Тенітенку лише 20. Та за його плечима вже є досвід, який не кожному випадає за все життя. Після закінчення школи, у серпні 2024 року, Сергій підписав контракт і пішов на військову службу. А коли контракт закінчився, то повернувся до рідної Хрипівки на Городнянщині.
5 хвилин розмови замість десятків надісланих резюме 11:28
Чернігівська обласна служба зайнятості запрошує шукачів роботи на кар’єрний спіддейтинг – швидкі співбесіди з провідними роботодавцями Чернігівщини.
© 2005-2026