Чернігівським рибоохоронним патрулем з початку року вилучено з водойм понад 25 км сіток

17.06.2020   11:17 — Агенцiя

Чернігівський рибоохоронний патруль нагадує, що відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства забороняється лов водних біоресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання).

Також заборонено застосування промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, лов способом багріння, спорудження гаток, запруд  та спускання води з рибогосподарських водойм.

У ході проведення рибоохоронних рейдів водоймами області державні інспектори Чернігівського рибоохоронного патруля постійно стикаються з недобросовісними рибалками, які порушують правила рибальства.

Так за п’ять місяців 2020 року рибпатрульними  викрито 804 порушень Правил рибальства, з яких 304 - із застосуванням заборонених знарядь лову. Вилучено 1 163 од. заборонених знарядь лову, в тому числі 1 063 од. сіток, загальною довжиною 25 097 метрів, 2 од. електроловів у комплекті та інші (ості, драчі). 

Найбільш розповсюдженими забороненими знаряддями та способами вилову водних біоресурсів є:
- сітка «одностінна» або «зяберна» - складається з одного сіткового полотнища з вічками однакового розміру;
- сітка «поріжна» або «порожева» - складається з одного  сіткового  полотна, до якого з одного або з двох боків прикріплюється сіткове полотнище з більшим розміром вічка;
- «доріжка» - волосінна одностінна сітка, яка випускається у воду і витягується на гумовому амортизаторі;
- інші ставні сітки («тристінки», «путанки» тощо);
- промислові відціжувальні знаряддя лову («неводи», «бредні», «волокуші» тощо);
- «ятір» або «нерет», «жак» - донна пастка закритого типу, що складається з одного або двох котлів, сіткову частину  яких  закріплено на кількох жорстких рамах, із системою вхідних отворів різної форми. Також виготовляють саморобні ятері з плетених вербових прутів або дроту, натягнутих на обруч;
- «павук» - розміром більше 1х1 метрів, з вічком понад 10 міліметрів;
- «парашут» - конусоподібна мережева снасть по периметру якої розташовані свинцеві грузила. Застосовують, як правило, на швидких річках, перекатах, накидаючи на обрану ділянку акваторії, по грузилам затягується мотузка і риба опиняється в сітці;
- «топтуха» - використовується для лову риби в літню пору, коли спека змушує рибу ховатися в тіні водної рослинності. Пастку «топтуху» у вигляді трикутного кишені протоплюють під кущі та водяну рослинність і з шумом виганяють рибу з під кущів, осоки, купини або очерету;
- «ковбеха» - конусоподібна сітка, сіткову частину якої закріплено на двох жорстких рамах, закритих з одного боку;
 - «екран» або «телевізор» - складається з дерев’яної рейки, прямокутної одностінної сітки з волосіні або капрону з поплавками по верхньому ряду і вантажем внизу;
- «косинка» - різновид «телевізора» трикутної форми, використовується переважно для підлідного лову риби біля дна;
- «ості» або «острога» - подоба вил із зазубреними вістрями;
- «драч» або «драк» - колюче знаряддя для вилову методом багріння. На важку блешню наварюють великі гострі гачки, які завдають глибоких ран рибі. Більша частина риби, що потрапила на драч, зривається і гине від отриманих пошкоджень;
- електричні пристрої («електролови», «сомолови» та інші) - пристосування для видобутку риби у водоймах за допомогою електроструму. Залежно від потужності, це знаряддя лову здатне знищити все живе – від риби та ікри до планктону і найдрібніших мікроорганізмів в радіусі від 5 до 20 метрів.

Крім того, існують обмеження на любительський лов риби вудками усіх видів та спінінгом. На водоймах загального користування дозволено рибалити із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку. На водоймах, де впроваджене платне рибальство - не більше десяти гачків на рибалку.

Використання заборонених знарядь лову є грубим порушенням правил рибальства за яке передбачена відповідальність згідно ч. 4 ст. 85 КУпАП. Санкція даної статті передбачає накладення штрафу на громадян від 340 до 680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних біоресурсів.

Залежно від заподіяних збитків (а саме нанесення істотної шкоди), може наступити кримінальна відповідальність за ст. 249 ККУ (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом). Згідно цієї статті передбачене покарання у вигляді штрафу від 1 700 до 3 400 грн, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею - караються штрафом від 3 400 до 6 800 грн або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Також передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ст. 85-1 КУпАП за виготовлення, збут, зберігання та рекламу заборонених знарядь. В залежності від виду правопорушення передбачений штраф на фізичних осіб до 1 700 грн з конфіскацією цих знарядь, на посадових осіб рекламодавця або розповсюджувача реклами до 4 250 грн.