У Чернігові помолилися за загиблих у квітні Захисників України

05.05.2020   15:15 — Агенцiя

5 травня в козацькому кафедральному соборі святої великомучениці Катерини Православної церкви України в Чернігові відповідно вимог карантину проведено панахиду за усіма воїнами, які в квітні 2020-го загинули в боях за незалежність України.

«У квітні цього, на шостому році російсько-української війни, на фронті війська агресора – Російської Федерації під час т.зв. «тиші» 312 разів обстрілювали Українських Захисників. Ціна мирного життя за минулий місяць, можливість нам всім розв’язувати свої проблеми, кризи, боротися з пандемією — ЧЕТВЕРО загиблих і ТРИДЦЯТЬ ОДИН поранений Захисник України», — наголосив на початку заходу Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області.

Він розповів про загиблих героїв:

1. Олексій КУПРІКОВ, позивний «Лєший»
Солдат, механік-водій механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Олексій народився 13 січня 1971 року у Читинській області в Росії.
9 квітня під час обстрілу позиції біля Кримського на Луганщині загинув, зазнавши множинних осколкових поранень.
Поховали солдата в смт Черкаське Новомосковського району на Дніпропетровщині, поруч із батьком.

Залишилися цивільна дружина, 19-річний син Владислав, мама та рідна сестра, яка також служить у 93-й бригаді.

2. Леонід СКАКУНЕНКО, позивний «Барон»
Солдат, навідник у механізованому батальйоні 93-ї бригади «Холодний Яр». Позивний «Барон». Він народився 22 квітня 1987 року в селищі Лихівка П’ятихатського району на Дніпропетровщині.
У Вербну неділю, 12 квітня, окупанти обстріляли позиції поблизу Кримського на Луганщині з ручних протитанкових гранатометів. Леонід, який саме перебував на бойовому чергуванні, отримав поранення, несумісні з життям…
Поховали Леоніда в рідній Лихівці.
Залишилися дружина, син від першого шлюбу, сестра.

3. Андрій ШИНКАРУК
Лейтенант, командир механізованого взводу 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу. Андрій народився 16 липня 1991 року в місті Любомль Волинської області.
Близько 16:30 у Світлий понеділок після Великодня, 20 квітня, ворог відкрив вогонь по позиціях Об’єднаних сил поблизу Мар’їнки на Донеччині з протитанкового гранатомета. Перевіряв свої позиції, коли неподалік від нього впав снаряд. Осколками йому посікло правий бік, отримав множинні осколкові поранення. Загинув на місці.
Поховали лейтенанта в Любомлі.
Залишилися мати і чотири сестри.

4. Олексій ЛІСІН
Солдат Олексій Лісін, водій в механізованому батальйоні із 93 омбр «Холодний Яр».
Народився 30 березня 1990 року в селі Гірке Гуляйпільського району, що в Запоріжжі.
Загинув на бойовому посту ввечері 28 квітня. По українських позиціях у районі Жолобок-Кримське на Луганщині ворог ударив із станкових протитанкових гранатометів та важкої артилерії калібрів 152 й 122 мм.
В Олексія лишилися 12-річна донька від першого шлюбу Ліда, кохана дівчина Ліля, з якою він планував одружитись, старенька бабуся, молодший брат Микола, старша сестра Тетяна.

Поминальну панахиду відправив отець РОМАН (Кіник), настоятель собору святої великомучениці Катерини, секретар Чернігівської єпархії ПЦУ, під час якої згадав про кожного з ЧОТИРЬОХ загиблих у квітні 2020 року — трьох солдатів і лейтенанта Збройних Сил України (віком від 28 до 49 років), та всіх воїнів, які загинули в боях за незалежність України в російсько-українській війні.

Христос – воскрес. Вони – загинули.
Теж за нас. Воістину герої.

Сергій Горобець, Український інститут національної пам'яті