"Від вивезення сировини до експорту нішевих продуктів харчування: можливості Угоди про асоціацію"

12.12.2019   11:07 — Агенцiя

Які на смак проєвропейські реформи? Чи скористалися регіональні виробники нішевої агропромислової продукції перевагами Угоди про асоціацію/Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі? Хто та що сприяли збільшенню експортних можливостей українських виробників на ринку ЄС? На що варто звернути увагу для зміцнення та поширення позитивного впливу проєвропейських реформ в Україні?

На ці та інші питання шукали учасники круглого столу, що відбувся 9 грудня у Києві в рамках представлення результатів дослідження впливу проєвропейських реформ на розвиток експортного потенціалу АПК України.

У проєкті «Від вивезення сировини до експорту нішевих продуктів харчування: можливості Угоди про асоціацію» експерти Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень вирішили зосередитися на історіях експортерів нішевої агропромислової продукції. Чому саме ця тема? І що таке нішева продукція?

«Попри прагнення налагодити виробництво конкурентоспроможної високотехнологічної продукції в Україні, не можна ігнорувати той факт, що агропромисловий сектор генерує майже 40% всієї зовнішньої торгівлі. Значна частка продукції йде на європейський ринок. Втім, Європейський Союз також є сильним аграрним гравцем та активно захищає свій внутрішній ринок тарифними квотами. До захищених категорій товарів відноситься переважно агросировинна продукція, наприклад, пшениця, мед, яйця, молоко та ін. Тож перспективи України у напряму ринку ЄС – це пошук своїх ніш та освоєння випуску відповідних продуктів харчування», – зазначив керівник проекту, президент Поліського фонду Максим Корявець, пояснюючи вибір теми дослідження.

Нішеві продукти харчування – це продукція агропромислового комплексу, чиї особливі якісні, інноваційні властивості відповідають сучасним трендам харчування (натуральне, здорове та спортивне харчування зі зниженим вмістом жирів та цукру, біопродукти та органіка, їжа для вегетаріанців та веганів, безглютенові вироби) і дозволяють їй завоювати свою нішу споживачів на ринку ЄС.

На відміну від традиційних сировинних позицій аграрного експорту з України, така продукція в основному не підпадає під обмеження щодо обсягів безмитних поставок на ринок ЄС, тобто на неї не поширюються тарифні квоти.

В якості цільових регіонів дослідження було обрано Черкаську, Чернігівську та Сумську області. Порівняно з західними регіонами України, їм традиційно складніше налагоджувати канали імпорту сировини та обладнання. Попри це, в досліджуваних областях є приклади підприємств, яким вдалося якісно підготуватися і запровадити європейські вимоги до виробництва харчової продукції, яка користується попитом у європейських споживачів.

У рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з 1 січня 2016 р. між ними почала діяти ПВЗВТ. Понад 95% всіх товарних позицій за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності Угоди стали для України з митом 0. Результатом лібералізації торгівлі стало зростання експорту української продукції АПК до ЄС протягом 2016-2018 рр. Наразі Україна є четвертим за розміром постачальником сільськогосподарської та харчової продукції до ЄС.
Дослідження ситуації у сфері виробництва та експорту нішевих продуктів харчування наштовхується на ряд перепон, пов’язаних з тлумаченням та розумінням цієї категорії продукції, а також відсутністю її окремого статистичного обліку.
«Відсутність спеціальних форм звітності для виробників органічної продукції в Україні унеможливлює визначення трендів її експорту до ЄС. За даними ЄС, Україна наразі займає 4 місце серед 115 країн, що імпортують органічну продукцію до європейського ринку та 1 місце серед експортерів на Європейському континенті», – зазначила експертка проекту Тетяна Зосименко. 

Для виробників аграрної та харчової продукції умовою виходу на європейські ринки є дотримання європейських вимог до безпеки виробництва продукції. Основоположним тут стало впровадження в Україні Міжнародної системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (HACCP – Hazard Analysis and Critical Control Points). Вона базується на важливому принципі забезпечення контролю “від лану до столу”. Ефективність функціонування цієї системи на українських підприємствах підтверджується тим фактом, що право експорту харчової продукції тваринництва до ЄС щороку отримують все більше вітчизняних виробників.

Зупинившись на проблемних аспектах, з якими стикаються експортери-нішевики, Тетяна Зосименко відмітила такі результати проведеного в ході дослідження опитування: «Попри те що в Україні є багато інституцій, діють різні програми, але виробникам нішевої продукції не вистачає більш цілісного вектору підтримки, вздовж всього ланцюга формування доданої вартості. Чомусь в першу чергу виграють від чинної підтримки виробники високомаржинальних продуктів. Одночасно виробники нішевої продукції відчувають брак сировини».

У своєму виступі директор Департаменту взаємодії з експортерами та просування експорту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Аліна Шишкіна та державний експерт експертної групи з питань євроінтеграції Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства Василь Антоненко детально зупинилися на можливостях державної підтримки аграрного експорту в контексті європейської інтеграції. «Євроінтеграція – це не лише про експорт продукції в країни ЄС, це по суті своїй вхідний квиток і в інші країни… якщо ми модернізуємо виробництво і відповідаємо вимогам Європейського союзу, цього вже достатньо для того, щоб розпочати процедури і бути впевненими, що доступ на інші ринки ми можемо отримати», – зазначив Василь Антоненко.
Підприємства харчової галузі Чернігівської, Сумської та Черкаської області проводять роботу у напрямку експорту шляхом сертифікації, маркетингової діяльності, участі у державних та міжнародних програмах. ПАТ «Щорський завод продтоварів», ТОВ “Добродія фудз”, ТОВ «Десналенд», ТОВ «Аркмен», ТМ «Доброїж» – ось неповний перелік виробників органічної продукції, які налагодили шлях на європейський ринок. Під час заходу були презентовані успішні історії регіональних експортерів-нішевиків. 
 «Нам очень сложно заходить на рынки и конкурировать, потому что с нашими процентными ставками здесь это по сути невозможно. Благо, что есть государственные программы, которые помогают эти ставки компенсировать, помогают нам покупать оборудование, компенсируют затраты на это оборудование. Заходить напрямую очень долгий и сложный процесс. Мы ведем переговоры по 2-3 года иногда, для того чтобы осуществить первую пробную партию», – прокоментував ситуацію з виходом на ринки ЄС директор ФГ «Ніжин Агроінвест» Андрій Білий. Проте рецептом успіху підприємець вважає постійний рух вперед та пошук виходу з будь-якої складної ситуації: «Якщо є мета, треба працювати».

Незалежний експерт, в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 р. Ольга Трофімцева вважає, що з європейцями потрібно говорити про взаємне визнання сертифікаційних, акредитаційних органів і про подальшу економічну інтеграцію  в рамках Угоди про асоціацію: «Моя особиста позиція полягає в тому, що в 2021 році окрім нового раунду перемовин щодо зони вільної торгівлі нам потрібно готувати пропозиції для європейських колег, можливо, до спільного економічного простору в будь-якій формі, тому що європейські компанії хочуть тут здійснювати свої інвестиції, в тому числі в переробку, виробничі потужності. …Наші економічні інтереси потрібно артикулювати більш впевнено. До європейських колег треба доносити, що більша економічна інтеграція України до Європейського Союзу або з Європейським Союзом це не забаганка України, а зважаючи на ті процеси, які відбуваються зараз в ЄС, в тому числі Brexit, Україна могла б посилити Європейський Союз, в тому числі завдяки нашій робочій силі, виробничим потужностям, переробним і т.ін.»        
Закриваючи захід, Тетяна Зосименко підсумувала, що ключовим моментом у сфері зміцнення інституційної підтримки агронішевого експорту є потреба у тіснішій комунікації між підприємцями, органами місцевої влади, неурядовими інституціями підтримки експорту заради вироблення спільного стратегічного бачення експортної спеціалізації області: «Успіх може бути тільки у партнерстві. Для того щоб працювати успішно, потрібно об’єднуватися, довіряти, комунікувати. За рахунок більшої довіри, більшої співпраці, більшої комунікації наші виробники будуть використовувати максимум того, що пропонує державна підтримка, міжнародна підтримка, і годувати смачними корисними продуктами не лише закордон, а і наших споживачів».