Край неляканих браконьєрів

24.05.2019   13:32 — Агенцiя

22 травня у прес-центрі «Чиста політика» Київський еколого-культурний центр і ГО «Суспільний захист громадян» провели прес-конференцію на тему: «Чернігівщина-край неляканих браконьєрів».

Організатори прес-конференції розказали і показали матеріали, що свідчать про незаконне проведення полювання та знищення заповідної зони приватними мисливськими господарствами протягом 9 років на території природної перлини європейського значення – регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський».

Розпочав захід директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, який повідав наступне:
- Ми проводимо прес-конференцію на захист Чернігівської обласної екологічної інспекції, яка нині знаходиться у важкому стані, адже вже 9 місяців працюємо на Чернігівщині, де знайшли не звичайні окремі браконьєрські випадки, а системні порушення природоохоронного законодавства з боку приватних мисливських господарств. Тому попереду ще буде серія прес-конференцій (та різних пікетів), а на цій поговоримо про Міжрічинський регіональний ландшафтний парк, який, як ми побачили, має не лише загальнодержавне значення, а й загальноєвропейське, але при цьому, на жаль, про цей парк розповсюджено дуже мало інформації і він потерпає від системного браконьєрства.
Дев’ять років тому закон заборонив полювання в заповідниках, національних і регіональних ландшафтних парках, але в Міжрічинському регіональному ландшафтному парку 8 приватних мисливських господарств проводять незаконне полювання, не зняли мисливські вежі (яких біля 40), мають величезні мисливські загони - вольєри (біля села Отрохи, Соколівка тощо), спостерігається поступова «окупація» заповідних територій (їздить транспорт, що заборонено).
Минулого року по країні було демонтовано 350 мисливських веж на різних природніх заповідниках, при цьому ніде не спостерігалося опору, подібного до того, що є на Чернігівщині, але навпаки – відбувається взаємодія. Якщо б подібне було у Європі, то там би просто виставили рахунок заподіяних збитків на велику суму.
Кожен рік Мінагрополітики затверджує ліміти тварин для полювання, згідно яких згадані мисливські господарства могли законно вбити 90 лосів, 120 косуль, біля 600 кабанів, але з досвіду інспекційної роботи можна стверджувати, що реально на одну ліцензію вбивають 2-4 тварин, саме тому й було занесено до «Червоної книги» лося, для якого Міжрічінський парк є своєрідним «пологовим будинком».
Але як можна охороняти лося, якщо в ландшафтному парку стоять мисливські вежі, з яких ведеться неконтрольоване полювання?!..
Пустими балачками є мисливський контроль з боку єгерів, бо вони не всіх не пускають полювати (для «своїх» мисливців і відомих осіб чи депутатів заборони немає). І коли такі мисливські господарства заявляють, що вони розводять тварин, то для козуль і лосів це не правда. Можна ще казати про розведення кабанів і оленів, але при цьому за рахунок встановлення годівниць до них приходять звірі навіть із сусідніх територій.
Чернігівська обласна екологічна інспекція проводила перевірки, знайшла порушення (мисливські вежі) й створила приписи на згадані приватні мисливські господарства, деякі з яких погодилися перенести чи зняти мисливські вежі, але інші вирішили судитися. При цьому дуже цікава позиція Чернігівського обласного управління лісового господарства, бо згідно лісового кодексу й Закону «Про мисливське полювання» (стаття 6) саме лісова галузь має контролювати як ліси, так і мисливство, а на цій території діють 4 лісгоспи, які мали б посприяти прибиранню мисливських веж, але начальник Управління лісового господарства Олександр Демченко відповів, що це не в межах його компетенції. Хоча лісгоспи позитивно відреагували на зауваження згідно незаконного розташування мисливських веж і відізвали на них свої відповідні погодження.
Тому було ініційовано звернення до Національного антикорупційного бюро України та національної поліції, а також буде надаватися допомога Чернігівській обласній екологічній інспекції у Київському апеляційному суді (бо Чернігівський суд не побачив порушень закону). Варто додати, що зараз на нарадах в Чернігівській облраді й ОДА представники мисливських господарств перекручують факти і заявляють, що ті вежі є не мисливськми, а оглядовими (незважаючи на звукоізоляцію і євроремонт для зручності мисливців). Але згідно закону мисливські вежі можуть використовуватися як для огляду, так і для полювання, а полювання на території регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський» заборонено…

«Варто сказати, що Міжрічинський регіональний ландшафтний парк – це другий за розміром в Україні об’єкт природоохоронної діяльності (після парку «Подільські товтри» на Хмельниччині), адже має 100 тисяч гектарів заповідної природи (хоча й було вже вилучено 20 тисяч га), взагалі ж у парку живуть такі рідкісні тварини з «Червоної книги», як горностай, рись, тетерук, підорлик, орлан, лелека чорний, сич волохатий, найбільша на Лівобережжі відновлювальна популяція лося, ведмідь, зубр, дикий кінь та інші тварини й рослини, - зауважив Олександр Яровий (Київський еколого-культурний центр), - найважливіша ж цінність цього парку – це водно-болотні угіддя (на ділянці від Остра до Смолина, які є найбільшими на Україні, навіть більші за Шацькі озера), котрі з 1977 року кожна країна світу зобов’язана захищати, також сюди входить річка Десна, що має найбільший нерегульований стік і велику кількість рідкісних риб (стерлядь, ялець, голян, марена, минь)».

Володимир Резниченко (ГО «Суспільний захист громадян») повідомив про реальних впливових власників (не лише з Києва, а й з Карпат) означених раніше приватних мисливських угідь, з якими повільно йдуть перемовини згідно згаданих порушень, адже якщо мисливські вежі прибрати не так важко, то перенести огорожі загонів (вольєрів) складніше (хоча це й можна було зробити за 9 років дії закону).

Також було поставлено кілька питань доповідачам стосовно свідків та підтверджених фактів полювання на заповідній території, стосовно мисливських веж (які розміщено здебільшого на заповідній території, а на іншій чомусь не багато) та можливих облав на браконьєрів з громадськістю, поліцією і журналістами.

Після цього підсумували, що врешті раціональніше прибрати незаконні вежі й працювати у площині закону, які сприяють браконьєрству, ніж шукати факти незаконного полювання чи ловити окремих браконьєрів.
Наразі ж із боку обласної влади та суду йде підтримка інтересів мисливців, а не інтересів громади й екологічної інспекції, хоча тут криється велика загроза, адже на території ландшафтного парку, які призначені виключно для туристів і відпочиваючих, люди не повинні під час екскурсії зіштовхуватися з парканами приватних вольєрів і ні за яких обставин в зоні відпочинку не можуть знаходитися мисливці й свистіти кулі рушниць…