Чернігівський Стрижень може повторити Кубанську трагедію

12.07.2012   15:28 — Агенцiя

Страшна трагедія міста Кримська на Кубані з загибеллю сотень людей внаслідок повені примушує замислитися кожного.

Світлина повені 1970 року в районі провулку Стриженський м.Чергігова з родиного архиву автора

Безсумнівно, однією з причин саме катастрофічних наслідків повені є злочинна забудова заплав річок і створення водосховищ. Це створює під час особливо катастрофічних повеней штучні перешкоди на природних шляхах руху води. Більш того, окремі забудови створюють умови для значного локального підйому води біля цих перешкод. Коли тиск і рівень води біля такої перешкоди досягає критичного межи – відбувається прорив, який створює ефект руйнівних цунамі.

На жаль, подібна ситуація виникла і в старовинному Чернігові через триваючу забудову заплави річки Стрижень. Річка не тільки має значну площу водозбору за межами міста, але її русло звужується і затискається пагорбами (урочище Ялівщина, історичний центр міста) та забудовами в заплаві на лівого берега. Особливо небезпечним є багатоповерхова забудова у заплаві річки в районі проспекту Перемоги, де зараз замість парку йде грандіозне будівництво багатоповерхових будинків. Це фактично створило гірський рельєф на шляху руху води вразі потужної зливи.

Варто нагадати, що з метою начебто «оздоровлення і очищення» річки ще в радянські часи на ній було побудовано великі штучні водосховища. Вразі їх переповнення, вода може прорвати греблі, які будувалися без розрахунку на такі катастрофічні зливи і повені, які сьогодні вже є нормою.

Крім того, стратегією «рятівників» річки Стрижень від зацікавлених лобістів у владі було і залишається звуження річища річки, забудова її заплави та покращення екологічного стану річки за рахунок(!?)… забудовників.

Треба врахувати, що південніше Чернігова (приблизно по лінії Бахмач-Козелець) відбувається перехід кліматичних зон від Полісся до Лісостепу. За умови продовження глобального потепління він переміститься, що може збільшити вірогідність аномальних явищ в районах, прилеглих до міста Чернігова.

На жаль, забудова заплав річок Стрижня і Десни відбувається при мовчазній згоді чиновників з Державного управління охорони навколишнього середовища у Чернігівській області, які починаючи з 2011 року фактично самоусунулися від виконання покладених на них законодавством завдань.

Отже, у випадку потужних злив північніше Чернігова і самому місті не виключено повторення трагедії подібної до такої, що сталася цього року в ніч на Івана Купала на Кубані.

У першу чергу, стихією, спровокованою людською жадобою, тупістю і байдужістю, можуть бути зруйновані і затоплені житлові мікрорайони в центрі міста біля Красного мосту, П’яти кутів, вулиць Савчука, Пушкіна, Горького. Крім того, повністю може бути виведена з ладу каналізаційна станція, розташована у гирлі Стрижня і навіть постраждати споруди Валу.

Невже «дерибанщики» зелених зон міста і заплав річок, які геть забули катастрофічну для Чернігова повінь 1970 року. коли постраждав від неї майже увесь приватний сектор міста біля Стрижня і мікрорайону Лісковиця?

Можливо розраховують, що катастрофічні зливи завжди будуть оминати Чернігів до їхнього почесного виходу на пенсію?
Чи може хтось сподівається, що Чернігів вкотре врятує Святий Феодосій, як це було під час Чорнобильської трагедії у 1986 році?

На жаль, загроза руйнівної повені внаслідок злочинної забудови заплави Стрижня під виглядом його екологічного оздоровлення фактично поза увагою і самих мешканців Чернігова і громадськості.

Невже трагедія в російській Кубані нічому нас не навчить?
Можливо, ми вже запізнилися...
 
Сергій Соломаха
 
Світлини повені 1970 року в районі провулку Стриженський м.Чергігова з родиного архиву автора (оприлюднюються вперше).