У хімії теж є альтернатива
На полях Чернігівщини збільшують застосування мікробних препаратів.
Про “салатики-нітратики” знає навіть малеча у дитсадках. Адже майже всі сільгоспкультури “купаються” у гербіцидах, пестицидах і хімдобривах. Це не надто добре ні для грунту, ні для споживачів вирощеного врожаю.
Нинішні аграрії, котрі стежать за передовими науковими розробками, знають, у чому тут корінь зла і що з ним робити. На зміну традиційному землеробству в Україні поступово приходить альтернативне – органічне або природне.
Тут замість хімії використовують мікробні препарати. Нині в Україні під “альтернативою” перебуває 500 тис. га. Зокрема, цього року її спробували в Бахмацькому, Ічнянському, Талалаївському, Варвинському, Менському, Корюківському і Семенівському районах Чернігівщини.
Над альтернативними добривами та засобами захисту рослин в Україні вже понад 51 рік працює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААНУ, який за цей час створив єдину в Україні колекцію корисних грунтових мікроорганізмів. На основі селекції штамів наші науковці й розробляють мікробні препарати – під кожну сільгоспкультуру.
Як пояснив заступник директора з маркетингу та інноваційної діяльності цього інституту, кандидат економічних наук доцент Анатолій Москаленко, мікробні препарати використовують аграрії і як альтернативу (у разі, якщо господарство спеціалізується на виробництві екопродукції. – Авт.), і як допоміжний засіб для зменшення кількості споживання хімії.
Наука довела, що рослина за своєю фізіологією не може спожити більш як 50% внесених міндобрив. Не засвоєне рослиною – шкода для довкілля та викинуті гроші, підсумовує він. Якщо ж говорити про економічний ефект, то, за даними господарств, які їх використовують, вони отримують на 4–5, а подекуди і до 10 центнерів більше зерна, ніж зазвичай, за традиційного вирощування. На багатогектарних площах це вагомі прибутки.
– Наукові сівозміни завжди були основою підвищення врожаїв. А мікробні добрива цей ефект підсилюють, – каже науковець. – Після збирання бобових у грунті лишається 60–80 кг природного азоту на гектар, який буде денітрифікуватися і майже на 100% спожитий рослинами. Якщо ж попередника було оброблено бактеріями, вміст азоту зросте до 130, а в люцерни навіть до 500 кг! Уявляєте, яка це економія! Та в країні є люди, які думають не лише про гроші, а й про екоперспективу. Ви не уявляєте, яку насолоду я отримав, відвідавши господарство “Агроекологія” Шишацького району на Полтавщині і коли його керівник Семен Свиридонович Антонець повів мене у поле, зачерпнув жменю ріллі і каже “Чуєте, як земля дихає?”
Останні новини Чернігівщини
Надзвичайні події в області за останню добу 10:07
Протягом минулої доби зареєстровано 2 небезпечні події, а саме: 2 пожежі.
“Jazz-Куліса” до Міжнародного дня джазу 09:13
В останній день квітня світова спільнота відзначає Міжнародний день джазу. У межах творчого проєкту Чернігівського обласного філармонійного центру “Jazz-Куліса” джаз-бенд “BissQuit” 28 квітня 2026 року представив глядачам яскраву і видовищну концертну програму, присвячену цьому дню.
Поліція розслідує кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з твариною в Чернігові 09:10
28 квітня до поліції надійшло повідомлення про те, що в одному з мікрорайонів Чернігова виявлено вбиту собаку.
Із візитом на Чернігівщині – делегація австрійських парламентарів і дипломатів 09:09
Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус провів зустріч із австрійськими парламентарями і дипломатами. У складі делегації – представники різних політичних сил, а також – посольства. Гості відвідали Ягідне. Показали їм і наслідки російських ударів по Чернігову.
Безбар’єрність як стандарт: досвід закладів культури Чернігівщини 09:07
Про розвиток безбар’єрності в культурній сфері області говорили сьогодні на брифінгу в медіацентрі Чернігівської ОВА.
© 2005-2026