Чи має громада вплив на процеси управління Черніговом?

14.02.2018   12:56 — Агенцiя

Ефективне залучення містян до процесів розробки та прийняття рішень, що стосуються життя громади, мало би актуалізувати вирішення найважливіших для мешканців питань, а також сприяти збільшенню взаємної відповідальності влади та громади. Передумови для цього є, але наскільки системно вони реалізовуються на практиці?

Саме це актуальне питання стало одним із ключових у дослідженні, проведеному ГО “Центр Доброчин” в Чернігові, результати якого було озвучено під час круглого столу на тему “Практика залучення громадян до управління містом”, що відбувся 13 лютого в прес-центрі “Чиста політика”.
За круглим столом було запропоновано обговорити наступні питання:
• наскільки активно використовує інструменти залучення громадян до управління містом Чернігівська міська рада;
• наскільки наявні в місті практики відповідають принципам залучення громадян до управлінських процесів;
• які кроки може вжити Чернігівська міська рада для того, щоб стати більш ефективною в залученні громадян до управління містом.

“Дуже приємно бачити на заході громадських активістів, але шкода, що сьогодні до нас не прибули запрошені представники міської влади, - розпочав захід директор ГО “Доброчин” Олександр Підгорний, - нагадаю, що протягом року ми проводили аналіз діяльності чернігівської міської ради, в результаті чого було видано аналітичний звіт“ (більш ніж на 50 сторінок). Цікаво те, що цей проект проходив спільно в декількох містах України, а тому можемо порівнювати: як працює сьогодні міська влада, чи можна з нею співпрацювати та які є шляхи вирішення спільних проблем (зазначив пан Олександр).

- Прочитав пост відомої громадської діячки Тетяни Романової, яка зізналася, що поступово в ній вмирає громадський активіст, адже міська влада не хоче чути і співпрацювати з громадськістю, прикладом чого є проекти з реконструкції міста, прийняті без громадських обговорень, - доповів директор ГО “Доброчин” та додав, що активістам не слід опускати руки, вони повинні впливати на розвиток міста, що наразі відбувається таким шляхом, який не влаштовує багатьох небайдужих громадян.

Голова правління ГО “Доброчин” Наталія Дрозд озвучила конкретні результати проведеного дослідження:
“Оцінка рівня залучення громадян до управління містом проводилася за 10 принципами - відданість, права, зрозумілість, час, об'єктивність, ресурси, координація, підзвітність, оцінка, активна громадська позиція - серед яких найкраще представленими у Чернігові виявилися принципи “активна громадська позиція” (79%), “права” (79%), а найгірше - “оцінка” (10%), “координація” (13%), “підзвітність” (17%)”. Це значить, що міська влада не переймається оцінкою своєї роботи з боку громади. Під час дослідження спочатку вивчалися базові умови для залучення громадян до процесу управління містом, а також дослідили практику їх використання.

Оскільки аналогічні дослідження проводилися ще й у містах Одеса, Луцьк та Сєверодонецьк, то можемо порівняти їх із Черніговом:
• максимального значення набули: в Одесі — принципи “права” (67%) і “зрозумілість” (67%), в Луцьку — принципи “права” (83%), “зрозумілість” (69%), у Сєверодонецьку — принципи “права” (71%), “зрозумілість” (62%);
• мінімально представлені наступні принципи: в Одесі — принципи “оцінка” (10%) й “підзвітність” (20%), в Луцьку — принципи “координація” (0%) й “підзвітність” (%), у Сєверодонецьку — принципи “оцінка” (10%), “відданість” (6%). Загальні оцінки практики залучення громадян до процесу управління містом є наступними: Луцьк — 23,3, Одеса — 20,1, Чернігів — 17,7, Сєверодонецьк - 14,7 балів із 31 максимально можливих.

Тобто, наразі наше місто отримало третє місце у списку із чотирьох міст України. “Це свідчить про те, що наші громадяни активно не долучаються до управління містом, а якщо і долучаються, то “постфактум”, а влада, поки що, не робить змін у своїй політиці, можливо через те, що не бачить переваг співпраці із громадою, але ж така взаємодія має бути”, - зауважила пані Наталія та додала, що подібні дослідження мають проводитися й надалі та передаватися на огляд та практичне використання міській владі.

- Дякую ГО “Доброчин” за таку велику роботу та пропоную передати роздруковані результати цих досліджень особисто нашому меру та його заступнику для вивчення і аналізу, - висловила переконання голова профспілки підприємців “Єдність” Світлана Жимолостнова, - стосовно ж болючого для мене питання по обговоренню долі пам'ятника Захисникам Вітчизни, то ми ще ні разу не збиралися з цього приводу (але ж у березні вже має бути конкурс), що теж свідчить про відношення влади до думки громади.

Депутат міськради Віктор Тарасов теж зазначив на нез'явлення представників виконавчої влади на круглий стіл, що є “показовим фактором і свідчить про закінчення романтичних відносин між міською владою та громадою, які розпочалися з 2014 року, і Чернігів був у цьому напрямку лідером”. На сьогодні ця співпраця влади і громади занепала, у чому є провина й громади, яка є пасивна в цьому плані та мало інформована — представники громади мають бути присутніми на сесіях міськради, але й позиція міської влади теж невірна, а я особисто маю песимістичні сподівання і вважаю, що й надалі ця взаємодія буде погіршуватися (підсумував пан Віктор).

Адвокат та представник ГО “Чернігівський Центр прав людини” Сергій Нестеренко вважає, що “наш міський голова є амбіційним лідером, і якщо громадськість його хвалить, то він є разом із громадськістю, але коли громада критикує, то контакт із нею мінімізується, а мер намагається працювати самостійно без залучення думки громади, тобто потихеньку громадськість відштовхують в сторону”.

Громадський активіст і секретар фракції “Наш край” Сергій Гривко підтримав колег і додав, що варто займатися просвітницькою діяльністю громадян через владу, депутатів, громадських активістів, школи, а для активних громадян, що подають якісь проекти чи пропозиції, можна створити мотивацію — наприклад, участь в обміні досвідом із закордонними колегами. З приводу ж оформлення сайту міської влади він вважає, що дійсно наш сайт (як і багато інших) є важко доступним для простої людини та потребує вдосконалення.
Керівник ГО “Чеспейс” Максим Копистко переконаний, що наразі громадяни у владі зневірилися і тому масово їдуть шукати долі до інших країн, а тому необхідні зміни - діяльність влади має стати прозорою і доступною через соціальні мережі та офіційні сайти, а також впроваджувати новітні технології, як то Blockchain та Bitcoin.

Депутат Деснянської районної у місті Чернігові ради Ігор Полуян зазначив, що із усіх громадських активістів 80% є “диванними генераторами ідей”, які генерують ідеї, але робити нічого не хочуть, і лише 20% згодні не лише створювати ідеї, а й реалізовувати їх на практиці, проте й останні перестають бути активними, коли становляться депутатами. Але ж депутати мають бути рупорами громади, а якщо вони не такі, то їх варто заміняти на більш активних людей, що відстоюють інтереси громади.

- Вважаю, що чиновники бояться відкритості, прозорості дій, контролю та конкуренції з боку громадян, які можуть їх замінити, - зазначив представник ГО “ВЦ “Єдність” В'ячеслав Родимченко та розповів, що спочатку все дуже гарно починалося і влада ніби була відкритою, але згодом швидко ситуація змінилася, тому варто активно долучати ЗМІ (які нині показують лише позитивну сторону роботи влади) до різнобічного висвітлення діяльності влади та справжнього життя міста. Усі ми активісти маємо порозумітися та об’єднатися, щоб сприяти створенню прозорої і чесної влади, яка б чула громаду (вважає пан В’ячеслав).

Результатом круглого столу стали такі висновки: громада і влада має об'єднуватися, разом працювати, дискутувати і планувати майбутню діяльність, тоді наш приклад наслідують інші райони Чернігівщини. І хоча цей процес є довготривалим, але ми не повинні опускати руки і, спираючись на досвід закордонних колег, мусимо працювати та йти по наміченому шляху.