Що нам принесе судова реформа?

30.01.2018   15:59 — Агенцiя

У січні-лютому 2018 року Комітет виборців України провів у регіонах України низку відкритих громадських обговорень щодо перебігу судової реформи в областях у рамках проекту «ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО СТАНУ ТА ХОДУ СУДОВОЇ РЕФОРМИ НА МІСЦЕВОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ», що виконує ВГО КВУ.

Судді, представники апарату, ЗМІ, профільні ГО, лідери громадської думки, експерти та інші зацікавлені особи брали участь у заходах, що пройшли у Вінниці, Кропивницькому, Дніпрі, Сєверодонецьку, Ужгороді, Краматорську, а також 29 січня і в Чернігові у прес-центрі "Чиста політика"

На громадських обговореннях було порушено ряд питань – основне з яких – «Що таке електронний суд?».

«Електронний суд» надає можливість отримувати:
- інформацію про рух справи;
- інформацію про час і місце розгляду справи;
- судові повістки у вигляді SMS-повідомлень;
- повідомлення та копії рішень електронною поштою.
Дозволяє:
- подавати позовні заяви (скарги, клопотання, тощо);
- сплачувати судовий збір;
- листуватись з судом в режимі онлайн;
- користуватись Єдиним державним реєстром судових рішень ( пошук та перегляд судових рішень);
- брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, де відбувається розгляд справи;
- переглядати судове засідання в режимі Онлайн трансляції.

“Складним питанням лишається те, що електронний суд в повній мірі не може замінити традиційну систему (паперову), адже Чернігівщина в структурі населення має переважно людей середнього й старшого віку, які почасти не вміють користуватися комп’ютерною технікою і не мають доступу до мережі інтернет. Тож вони фактично залишаються поза межами нововведень” - зазначив заступник голови Деснянського суду м. Чернігів Вадим Коверзнєв та влучно додав, що кожен із нас хоче мати чесний суд і при цьому свого кума у такому суді.

За словами пана Вадима, сьогодні у Чернігові немає жодного судді, який би пройшов всі етапи конкурсу на посаду судді, а доступ до правосуддя за останні роки ускладнився: судовий збір у 705 гривень не для кожного є підйомним, додалось багато паперів і довідок, є недоліки і у спрощеному судовому провадженні, коли присутність сторін на суді не є обов'язковою, а цим активно користуються деякі банки, які виставляють відповідачам позови на відшкодування боргу в 1000 гривень і пені в 100 тисяч (!) гривень (присутність відповідача не обов'язкова і вони навіть не повідомляються про них, в той же час зменшити пеню суд може лише за клопотанням відповідача, який, звісно ж, навіть не знає про те, що такий позов є, а суддя приймає рішення на користь банку, бо по закону не може інакше).

Особливо гостро ці проблеми відкриваються у зв’язку із підписанням Президентом передноворічних законів, які, на думку експертів і самих суддів, призведуть до зменшення доступності громадян до судової системи, оскільки найімовірніше, що суди залишаться в своїх приміщеннях, а будуть змінені тільки вивіски. Адже, коли, наприклад, Новгород-Сіверський і Семенівський райони об’єднають в один судовий округ (а між райцентрами відстань більше ста кілометрів) і система автоматичного розподілу призначить справу до судді, що провадить діяльність у Семенівці, а позивач мешкає в рамках судового округу, але більше ніж за сто кілометрів, то виникає велика ймовірність, що громадянин не зможе дістатися до суду.

Прес-секретар Господарського суду Юлія Гуринець вказала на ще один проблемний момент у реформі: при роботі з Електронним судом необхідно мати електронний підпис. Підприємці і державні органи та установи такий підпис вже мають. Так само мають його і чиновники, які таким підписом скріплюють свої декларації про доходи. Отримати його звичайним громадянам теж не важко — достатньо звернутися до податкової, але це теж дія, яку треба зробити, перш ніж реєструватися на сайті електронного суду.

При відсутності змін у майновому стані, електронну декларацію дуже швидко можна заповнити і фактично змінити лише кілька пунктів у частині заробітної плати, а інші пункти автоматично підтягуються з минулорічної декларації, - таку думку висловив Юрій Дубина та зауважив на ще один проблемний аспект: сайтом електронного суду та його обслуговуванням, займаються не суди, а стороння київська компанія (суди беруть програмне забезпечення в оренду і використовують його), відтак і зараз іноді виникають проблеми з його роботою (доводиться, щоб не втратити інформацію, паралельно з електронною версією вести документацію у паперовому вигляді), і надалі ця проблема може існувати.

Стосовно контролю за суддями, то судді зізналися, що мало компетентні в цьому питанні, адже вони взаємодіють із контролюючими органами лише в рамках закону. Тому більше висловлювалися правозахисники і громадські активісти.

Так, представник руху “Чесно: фільтруй суд” Тетяна Романова розповіла про свій досвід роботи з контролю людей у мантіях та про різні аспекти своєї роботи в рамках “Чесно: фільтруй суд”. Зокрема, про здивування, коли почали відвідувати судові засідання, задавати різні питання. Також, пані Романова резюмувала, що більшість суддів, по яким виникали питання, вже звільнилися.

Віктор Тарасов, депутат міської ради Чернігова, зазначив, що важко реалізовувати реформи, коли довіряють судовій системі не більше 7% населення - з таким рівнем довіри взагалі важко щось реалізувати. Звісно, судді самі підливають масло у вогонь, потрапляючи в поле зору телекамер у не найкращому світлі.

Олександр Підгорний, представник ГО “Доброчин” висловився ще більш критично, заявивши, що закінчити судову реформу не вдасться у найближчий рік, а з можливою зміною політичного курсу вірогідне і згортання політики реформ, або ж інакше їх тлумачення…