У Чернігові вшанували Миколу Лебідя, першу жертву російських більшовиків

25.01.2018   13:21 —

На честь меморіальних заходів до 99-ї річниці Злуки УНР та ЗУНР та 100-річчя Бою під Крутами вихованці КПНЗ "Центру національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді" (директор Петро Степовик), разом з учасниками Революції Гідності, учасниками російсько-української війни вшанували пам'ять юнака Миколи Лебедя – учасника Української Революції, першого загиблого чернігівця від рук російських більшовиків.

Перед присутніми виступали Сергій Биконя – заступник директора "Центру національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді", Анатолій Шацький – учасник національно-визвольного руху на Сіверщині 90-х років ХХ ст., Олександр Ясенчук, краєзнавець, активіст мережі «Вільні люди».

Після вшанування юні краєзнавці мали змогу переглянути фільм про історію, передумови та перебіг бою під Крутами. 
  
– «Микола Лебідь народився 4 грудня 1899 р. у м., Чернігів, у родині козака Дмитра Климентійовича Лебідя та його дружини Наталії Василівник, жителів м. Веркіївка Ніжинського повіту, -- розповів Олександр Ясенчук -- Микола – третя дитина у сім’ї після близнюків Ананія та Юлії. Навчався у Чернігівській гімназії. Член чернігівської організації Української партії соціалістів-революціонерів. Наприкінці ХІХ ст. родина переїхала до Чернігова де Дмитро Климентійович заприятелював з письменником Михайлом Коцюбинським.    

30 січня 1918 року був затриманий більшовиками, згодом його знайшли на вулиці без свідомості та з вогнепальним пораненням голови. Травма виявилася несумісною із життям і 8 лютого 1918 року він помер на руках у своєї матері. Є версія, що М.Лебідь брав участь у бою під Крутами і був поранений саме там.

Незважаючи на різні версії, точно відомо, що він загинув саме від кулі російських більшовиків, а його похорони 10 лютого стали першою масовою антибільшовицькою українською маніфестацією у Чернігові: «з городської думи винесли на зустріч старі міські корогви». Були присутніми безліч людей, особливо молоді. У пресі друкувалися звіти про похорони. Панахиду відслужив ректор Чернігівської духовної семінарії Архимандрит Микола. Похований на кладовищі по вул. Старобілоуській, т.зв. Староруському цвинтарі.

Його батько Дмитро Климентійович був активістом «Просвіти», у 20-ті роки був священиком Української Автокефальної православної церкви, був висланий за межі України де й помер. Його старший брат Ананій знаний літературознавець, перший упорядник та дослідник першої спадщини М. Коцюбинського був арештований у 1935 р. у справі СВУ разом з чоловіком своєї сестри Юлії, у 1937 р. обидва були розстріляні більшовиками.

Наприкінці 80-х могилу Миколи Лебідя віднайшов Анатолій Шацький, який разом з іншими активістами впорядкував її. У 2005 р. о. Євген Орда разом з побратимами з ГО «Тризуб» ім. С. Бандери встановив новий надгробок на могилу.  
  
Трагічна доля родини Лебедів показує нам сумний шлях бездержавності і панування чужинців, які силою зброї та соціальним популізмом перемогли і здобули Українську державу».


Олександр Ситник