Юристи обговорили правовий статус і проблеми організації суду присяжних

17.10.2017   08:12 — Агенцiя

13 жовтня, в приміщенні Чернігівської міської ради відбувся круглий стіл «Правовий статус і проблеми організації суду присяжних: регіональний аспект».

Організатором заходу виступило Відділення Асоціації правників України в Чернігівській області за сприяння Чернігівської міської ради, спільно з територіальним управлінням ДСА в Чернігівській області, Радою адвокатів Чернігівської області та ін.

«Тематика суду присяжних є проблематикою загальнонаціонального масштабу», - відкриваючи захід, зазначила модератор круглого столу, голова регіонального Відділення АПУ, експерт програми реформування судових і правоохоронних органів Українського інституту майбутнього (UIF), адвокат Тетяна Ющенко. Вона нагадала, що фактично цей інститут запроваджено в нашій державі з 2012 року: «Ми маємо ситуацію, коли громадяни не дуже прагнуть брати участь в правосудді. За великим рахунком своє завдання громадськість бачить в тому, щоб прийти з плакатами і мітингом під суд і таким чином вплинути на процес здійснення правосуддя. Але Конституція України визначає право народу брати участь безпосередньо у здійсненні правосуддя виключно через присяжних».

Інституційні проблеми

Голова Апеляційного суду Чернігівської області Садіг Тагієв підкреслив, що інститут суду присяжних існує не перший рік і не перше століття. Найдосвідченіший інститут присяжних, на його думку, нині діє в США - він виробив певну практику, що має фундаментальне значення для права. Формування суду присяжних в Росії спочатку показало приголомшливі результати: суд присяжних практично всіх виправдовував. Сьогодні 140 тис. справ щорічно за участю суду присяжних розглядається в США, 20-40 тис. справ в Росії. 10-20% виправдувальних вироків виносять і США, і Росії; для порівняння професійний суд виносить приблизно 2% виправдувальних вироків. Пан Тагієв зазначив, що класичний суд присяжних починається від шести чоловік, у нас же - три судді присяжних.

«Чи може наш інститут присяжних стати ефективним? - задався питанням Садіг Тагіев - Як юрист і суддя я двома руками«за». Інститут присяжних дуже дороге задоволення. Але якщо до судової влади немає довіри - це обходитися набагато дорожче ». Пан Тагієв також загострив увагу на проблемах інституту суду присяжних. До прийому, правове регулювання в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» фактично починається зі списку присяжних: «Для затвердження списку присяжних ...». Але де, в якому кабінеті цей список формується?

Голова Деснянської районної в м.Чернігові ради Володимир Волоський спробував відповісти на це питання: для затвердження списку присяжних територіальне управління ДСА України звертається з поданням до місцевої ради, який формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян. Районна рада проводить роз'яснювальну роботу серед населення, формує і затверджує список. Цього року територіальне управління ДСА «попросило» 60 осіб. Ця вистава була виконана. Г-н Волоський вважає, що українська влада ще не усвідомила, що населенню необхідно надати можливість впливати на рішення, потрібно розповідати і пояснювати людям можливості інституту присяжних. Потрібно «підстьобувати» активних громадян не критикувати судову владу, а брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя. «Потрібно побудувати громадянське суспільство, яке усвідомлює, що може впливати на владні рішення без силових дій і« різких рухів », - переконаний спікер. Відповідаючи на питання присутніх, чому суд присяжних дороге задоволення, Володимир Волоський зазначив, що присяжним виплачується винагорода, розраховане виходячи від посадового окладу судді місцевого суду. Він би не сказав, що це дуже дороге задоволення: «якщо порахувати по годинах, може і дорого, але якщо порахувати всі соціальні вибухи за період незалежності України, ця ціна - копійки».

Депутат Новозаводської районної ради м.Чернігова, юрист Юрій Соколов поділився власним досвідом формування списків присяжних та участі в суді в якості присяжного. У райраді було створено робочу групу, яка проводила співбесіду з кожним претендентом. Було проведено чотири засідання, розглянуто 27 претендентів, 4 кандидатури були відхилені. Пан Соколов зазначив, що бути суддею присяжним психологічно складно, адже потрібно вирішувати долю людини. Що стосується інших проблем, то ДСА не передбачив фінансового асигнування, довелося налагодити комунікацію і це принесло плоди: територіальне управління ДСА прийняло рішення розробити алгоритм реалізації фінансового забезпечення щодо оплати праці присяжних.

Адвокати і судді не рекомендують

Чи вважає адвокатський корпус інститут присяжних успішним? Голова Ради адвокатів Чернігівської області Галина Якуба поділилася, що жодного разу не радила своїм клієнтам клопотати про розгляд кримінальної справи судом присяжних. Вона пояснила свою позицію: по КПК в основу рішення не можуть бути покладені неприпустимі докази, потрібно розуміти, що таке допустимі докази, а що таке неприпустимі, присяжний повинен знати порядок збору доказів. Але чи знає це український присяжний? Пані Якуба сумнівається в тому, що будь-яка людина (єдина умова, щоб ему виповнилося як мінімум 30 років) може вирішувати долю людини. Єдине, що її радує - присяжних можна залучати тільки за клопотанням обвинуваченого особи.

Поділилися досвідом співпраці з присяжними і судді. Так, суддя Солом'янського районного суду м.Києва Вікторія Кицюк зазначила, що рівень правосвідомості поки не дозволяє говорити про те, що така модель є ідеальною. На її думку, присяжний не повинен бути юристом, але ази він повинен знати. Вона вважає, що немає гарантій в тому, що присяжні не буде упереджено ставитися до обвинуваченого. Пані Кицюк поділилася, що справи за участю присяжних доводилося постійно відкладати через неявку присяжного, кабінети районних судів не обладнані для такої кількості учасників судового процесу.

Суддя Бахмацького районного суду Чернігівської області Павло Пархоменко дещо здивувався позицією адвокатів про те, що вони не радять суд присяжних своїм клієнтам. Він вважав, що суд присяжних вважається таким собі «останнім оплотом справедливості», хоча сам він не є прихильником інституту в існуючому вигляді. Суддя проаналізував практику Європейського суду з прав людини стосується суду присяжних. У розумінні ЄСПЛ справедливість - це процедура, це процесуальні гарантії, якими особа повинна бути забезпечене. Для суду не важливий результат справи, для суду важливо дотримання процедури. Конвенція про захист прав людини і основних свобод не гарантує розгляд справи судом присяжних, вона гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна держава має право на власний розсуд сформувати структуру судочинства, головна умова, щоб воно забезпечувало справедливий судовий розгляд.

http://pravo.ua/news.php?id=0062890