Небесний покровитель Чернігова

22.09.2016   14:14 —

Небесний покровитель Чернігова 22 вересня виповнюється 120 років від дня канонізації архієпископа Чернігівського та Новгорода-Сіверського Феодосія Углицького, небесного покровителя і заступника стародавнього Чернігова.

Майбутній святитель народився у 30- х роках XVII ст. на Поділлі у священницькій родині, навчався у Києво-Могилянській колегії.

Вірогідно, брав участь у Національно-визвольній війні українського народу на чолі з Богданом Хмельницьким. Прийнявши чернечий постриг Феодосій Углицький, був ієродияконом у Софіївському соборі м. Києва, намісником митрополичого кафедрального дому, ієромонахом Крупиницького Микільського та Онуфріївського монастирів, з 1664 р. — ігумен Видубицького монастиря в Києві. Багато зусиль приклав для відродження і розквіту цього монастиря. У 1687 р. його висвячено на архімандрита чернігівського Єлецького монастиря.

На території Єлецького монастиря, неподалік від Успенського собору зберігся будинок св. Феодосія — одна з небагатьох на Лівобережній Україні житлових дерев’яних споруд XVII ст. 1692 р. ще за життя чернігівського архієпископа Лазаря Барановича Феодосій Углицький хіротонісан на чернігівського архієпископа. За його благословінням створено у 1694 р.

Антоніївський монастир неподалік від Любеча, Феодосій Углицький освятив церкву Різдва Богородиці Домницького монастиря та у 1695 р. у Чернігові величний Троїцький собор.

Помер Феодосій Углицький 6 лютого 1696 р. і похований у кафедральному Борисоглібському соборі у південній наві, у склепі.

Після смерті архієрея почалося вшанування його мощей. Судячи з плану собору до реконструкції 1857 р., можна припустити, що склеп Феодосія Углицького, навіть після розширення його у 1824 р., був невеличкий і міг розміщуватися у проміжку між південно-західним стовпом і південною стінкою південної нави.

Чернігівський архієпископ Іоанн Максимович, який за переказами, отримав зцілення від мощей Феодосія Углицького, міг влаштувати вхід до склепу. У будь-якому випадку, згідно з документальним свідченням 1781 р. сходи до склепу Феодосія Углицького на той час уже були. Розширення цього склепу відбувалося у 1824 р. та 1855 р. У результаті цих перебудов склеп Феодосія Углицького займав майже половину південної нави: від південного середнього пілону до західної стіни і мав розміри 8,5 х 2 м. Після перебудови 1855 р. вхід до склепу був влаштований не з середини собору, а через західний притвор собору та правий напівкруглий приділ, який був до нього прибудований.

За звичаєм того часу біля гробниць знаходилися портрети архієреїв з епітафіями: на поч. ХХ ст. портрет Феодосія Углицького з гербом у верхній частині та віршованою епітафією, авторство якої приписують Іоанну Максимовичу, висів при вході до склепу, на простінку між сходами та зовнішньою стіною. Епітафія свідчить про нетлінність мощів Феодосія Углицького уже на той час:
«натленнии мощи свидетельствуют
Кто не верит зри — во гробе делом свидельствуют».

Урочиста канонізація та перенесення мощів святителя Феодосія Углицького відбулася через 200 років після його смерті 9/22 вересня 1896 р. Святі мощі були перенесені з Борисоглібського собору до Спасо-Преображенського і розміщені у кипарисовому гробу, який був вставлений у срібну раку, виготовлені на кошти відомого мецената Миколи Терещенка. У дні канонізації Чернігів відвідали 150 тисяч паломників.

Після жовтневого перевороту у 1921 р. останки Феодосія Углицького були відкриті і оглянуті спеціалістами. Срібну гробницю відправили до Москви, а мощі — до Ленінграду в Казанський собор, у якому влаштували музей історії релігії та атеїзму. 1946 р. на прохання віруючих мощі святителя повернули до Спаського собору в Чернігові. Нині вони перебувають у кафедральному Троїцькому соборі.

У Борисоглібському соборі, у якому відкрита експозиція Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», зберігається гробниця 1824 р., де покоїлися мощі святителя Феодосія Углицького до канонізації. Це третя гробниця, у якій зберігалися останки архієпископа.

Монументальна гробниця виготовлена у 1824 р. на заводі Івана Кувшиннікова, найімовірніше за все, московського купця 3-ої гільдії Івана Пантелійовича (1785-1852 рр.), який володів мідним заводом. На ньому виробляли панікадила, свічники, чаші, блюда тощо. Гробниця виготовлена на замовлення купця Горбунова з дубових дощок, оббитих мідними посрібленими листами і прикрашена листями з аканту, голівками ангелів та херувимів. На торці гробниці, певніше за все, розміщувався герб Феодосія Углицького з монограмою, від якої залишилося декілька букв.

Поряд з гробницею знаходяться ікони з зображенням святителя, зразком для яких слугував портрет Феодосія Углицького, який знаходився у тому числі у його склепі.


Ольга Травкіна, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»