П’ятеро податкових міліціонерів несуть службу на Донеччині

03.02.2016   07:49 — Агенцiя

Для кожної ротації добровольців ретельно відбирають, з ними проводяться спеціальні тестування. Разом з колегами з інших регіонів Чернігівщину гідно представляють кращі фахівці.

Відзнакою ДФС України «За захист економічних інтересів України в зоні проведення АТО» нагороджені заступник начальника оперативного управління полковник Віталій Гарбар та старший оперуповноважений з особливо важливих справ підполковник Олександр Пилипенко. Спеціальні звання «Майор податкової міліції» достроково присвоєні старшому оперуповноваженому з особливо важливих справ   Ігорю Луценку та старшому оперуповноваженому В’ячеславу Станіславському. Багатьом працівникам вручені відомчі відзнаки.

Спогадами про перебування у зоні АТО ділиться заступник начальника оперативного управління полковник Віталій Гарбар.

- Разом з прикордонниками, десантниками та фахівцями інших силових структур у складі мобільних груп підрозділу «Фантом» ми чергували на блокпостах у найнебезпечніших точках Донецької області - поблизу Мар’їнки, Красногорівки, Волновахи та Маріуполя. Виїжджали на завдання вздовж лінії зіткнення. Щоб не допустити постачання контрабандних товарів на окуповану територію, а звідти – переправлення зброї, наркотиків та готівкових коштів для фінансування тероризму в Україні.

Незважаючи на Мінські домовленості, сепаратисти щодня продовжували обстріли зі стрілецької зброї, відбувалися локальні бої. А до початку перемир’я наші колеги щодня потрапляли під обстріли - мінометні, артилерійські, систем залпового вогню - «Градів», «Ураганів»…
У зоні АТО ми навчалися жити за законами військового часу. Адаптувалися швидко. Вже за кілька днів за звуком розрізняли, з якої зброї стріляють, куди спрямований вогонь, чи треба ховатися в укриття. На все це – лічені секунди. А щоб не влучили снайпери, на автотранспорті пересувалися зі швидкістю понад 100 кілометрів на годину.

З тими, з ким пройшли бойове «хрещення», відтепер не просто колеги, а побратими. Коли у бліндажі, під ворожим вогнем, стоїш пліч-о-пліч і чекаєш, коли все стихне і чи залишишся живим – відбувається переосмислення людських цінностей. І в слово патріотизм вкладаєш особливий сенс.

Наше життя поділилося на «до» і «після» перебування в зоні АТО. І той досвід, який там одержали, змінив ставлення до багатьох життєвих ситуацій.

За три місяці сталося стільки, що в цивільному бутті навіть важко уявити. Зокрема, вразив випадок, як військовослужбовці Збройних сил України боролися за життя новонародженої дівчинки, яка під час обстрілу Красногорівки була тяжко поранена. Надіслали вертоліт, щоб доставити її до лікарні в Маріуполь. Але, на жаль, дівчинка померла. Потім дізналися, що коли вона народжувалася, також розпочалися обстріли. Породіллю військові екстрено переправили до Курахово. Одного з рятівників вона взяла хрещеним батьком…

 Ставлення мешканців Донеччини до подій, що відбуваються, різне. Переважна більшість бачить себе в Україні. Серед них є й ті, хто голосував за ДНР, за «краще майбутнє».  Підступна пропаганда напередодні референдуму зробила свою чорну справу.  Тепер багато хто змінив нав’язану думку. Траплялося, що побачивши людей у формі, місцеві підходили до бійців і наполегливо вимагали йти в наступ – звільнити рідну землю від нечисті.

Обстріляна районна інспекція в Мар’їнці, звідки колеги-податківці переїхали до Курахово, поки стоїть пусткою. Українська влада докладає зусиль для відродження зруйнованих територій – проводиться капітальний ремонт будинків, встановлюються нові дитячі майданчики… Благодійні фонди везуть будівельні матеріали, побутову хімію, харчі та інші необхідні речі.

На час нашого перебування в зоні АТО припало святкування Дня Незалежності та Дня Прапора. Ми відзначали з особливим піднесенням - зробили фотосесію на фоні державного прапора.

У військово-польових умовах надзвичайно цінуєш увагу і підтримку друзів та колег. Приємно, що постійно телефонували наші керівники. І не лише нам, але й родинам: запитували, чим допомогти. Мої батьки й досі не знають, що я був у зоні АТО. Вони вже поважного віку, живуть на Житомирщині. Не хотів, щоб хвилювалися. Телефонував, казав, що з Чернігова. Якщо донька розповість, коли гостюватимемо у них (а ми привчили її завжди говорити правду), то заспокою. Скажу, що сидів у штабі.

Йти на ризик заради інтересів України нас, податкових міліціонерів, зобов’язують не лише погони, але й  громадянська позиція. Тому, коли в черговий раз постає питання формування бригади для зони АТО, серед добровольців – й ті, хто вже там побував. Адже для нас інтереси держави – понад усе.