Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Неділя, 17 січня, 11:28:30

Білий американський метелик на Чернігівщині загрожує стати другим колорадським жуком

15.10.2011   08:21

Цього року мешканці як міських, так і сільських населених пунктів Чернігівщини з хвилюванням спостерігали за різким погіршенням стану багатьох видів зелених насаджень, і, перш за все, плодових і декоративних дерев.

Що відбувається і чому? – з такими запитаннями населення звертається до спеціалізованих державних установ, органів місцевої влади і навіть осередків політичних партій. Детальне роз’яснення з цього приводу в інтерв’ю кореспондентові УКРІНФОРМу надає завідувач карантинної лабораторії державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області Микола Крупеник.

– Миколо Федоровичу, мешканці сіл, особливо південних районів Чернігівщини, говорять про загрозу розповсюдження американського білого метелика, гусінь якого об’їдає листя фруктових дерев. Що це за метелик, і наскільки тривога людей виправдана?

– У цьому році ми дійсно бачили на плодових деревах, особливо в лісостеповій зоні області, спалах розповсюдження американського білого метелика (АБМ). Це карантинний організм, обмежено поширений на території України, де він з’явився в 1952 році. Цей вид комах уражає понад 250 видів кущових і деревних культур. Найбільше ушкоджує шовковицю, клен ясинолистий та всі плодові дерева, які в нас ростуть. Траплявся нам він і на смородині, бузині та інших кущах. Уперше на території Чернігівщини цього метелика ми зафіксували у 2007 році. Тоді було виявлено невеликі його вогнища на загальній площі 25 га. Наступними роками інтенсивного розвитку АБМ не спостерігалося, а цьоріч він раптом спалахнув, розширивши наявні вогнища до 50 гектарів. Спалах міг бути викликаний циклічністю розвитку (можливо, саме зараз цей вид почав набирати домінанту) та кліматичними умовами – високою вологістю і сприятливою температурою.

Шкоди зеленим насадженням завдає гусінь метелика, яка харчується епідермісом листя. Вона його скелетує, не залишаючи навіть жилок. Як і всі гусениці метеликів, ці теж мають прядильний апарат і обплітають дерева павутиновими гніздами. Так вони захищають себе від впливу зовнішніх факторів і розмножуються. При відносній вологості повітря понад 50% їх розвиток пригнічується і часом вони навіть гинуть.

В нашій області АБМ проявляється у двох поколіннях, і друге якраз є найбільш шкодочинним. Так, наприклад, у Ніжинському районі наприкінці серпня ми бачили дерева, які стояли повністю голі – 100% листя було об’їдено. Якщо з метеликом не боротися, він буде нарощувати чисельність, умертвляти насадження, і така загроза цілком реальна. Якщо впродовж 2-3 років дерево буде повністю об’їдатися, його захисні функції ослабнуть і тоді його донищать так звані вторинні шкідники – інші комахи й інфекції.

Торік вогнища АБМ ми виявляли, в основному, біля автошляхів і залізниць. Це тому, що його заносили з півдня країни транспортні засоби. Нині метелик з’являється вже в населених пунктах і там, де є його вогнища, це поширення досить інтенсивне.

– Як боротися з цим шкідником?

– Наша інспекція виявляє вогнища метелика й виносить приписи тим, на чиїй території вони знаходяться – лісгоспам, сільрадам чи власникам приватних угідь. Аби не допустити поширення шкідника, людям потрібно обрізати гілки дерев з кублами і знищувати – спалювати чи закопувати на місці; ставити на стовбури ловчі пояси; обкопувати пристовбурову зону. Що стосується хімічних засобів боротьби, то їх, на жаль, у багатьох випадках застосовувати не можна. Адже ушкоджені АБМ дерева, принаймні, які ми виявляли, знаходяться в населених пунктах, де хімобробку заборонено. Натомість, існує низка біологічних препаратів, дозволених до використання.

Ще один засіб боротьби – це завезення на територію поширення метелика його біологічного агента – виду комах із перепончатокрилих, які вражають цього шкідника.

– Цікаво, чи виконувалися приписи карантинних інспекторів?


– Виконувались. Адже одним із напрямків діяльності нашої інспекції є значна роз’яснювальна робота. Ми роздали багато посібників і плакатів у сільські ради та інші організації, людей було попереджено, вони сприймали інформацію позитивно. Крім того, вони самі зверталися до нас за консультацією, тому що бачили: проблема не надумана, а реальна. Якби заходи не проводили, динаміка поширення АБМ була б значно інтенсивнішою.

– У нашій області багато “мертвих”, покинутих обійсть і садів, які ніхто не доглядає. Чи не сприятимуть вони інтенсивнішому поширенню метелика?

– Тут, звичайно, є проблема. Але покинуті садиби, малолюдні села – це все одно території якихось сільський рад, які зобов’язані протистояти шкідникам. Інше питання, чи спроможні вони фінансово це робити? Утім, боротися з карантинними організмами – це не дорожче за ті втрати, яких у перспективі може завдати той чи інший вид. Узяти хоча б відомого всім колорадського жука, який на Чернігівщину потрапив у 1968 році. Колись це був карантинний, не надто поширений вид. Шкода, якої він завдає нині, не потребує коментарів. Це і мільйони доларів у масштабах країни на боротьбу з ним, і пестицидне навантаження на екосистему, здоров’я нації та багато інших факторів. Оце приклад того, що може бути, якщо ігнорувати американського білого метелика.

– Чи варто очікувати спалаху АБМ у 2012 році?

– Так, до цього треба бути готовими, тож слід уважніше придивлятися до дерев. Важливо не прогавити появу метелика. Його видно відразу, в перший же рік – у травні-серпні. Обплетення павутиною, як правило, починається на 1-3 гілочках. Їх легко обрізати і знищити. Якщо ж уже допустили повне обплетення дерева – не варто опускати руки. Доросла гусінь обов’язково сповзате стовбуром униз і йтиме на заляльковування. На цьому шляху її мають чекати ловчі пояси, які кожен господар легко може виготовити сам, було б бажання. У кожному районі області працюють державні інспектори з карантину рослин, до яких людям треба звертатися за порадою і діяти відповідно з їхніми рекомендаціями.

– Розібравшись із метеликом і загрозою плодовим деревам, давайте поговоримо ще про кінські каштани. Хто нищить їх і що робити? В Чернігові здорового дерева, схоже, не знайти.

– Так, дійсно, картина неприваблива, причому не тільки в Чернігові, а й по всій області. На початку липня каштани в нас почали жовтіти, а наприкінці місяця – осипатися. Нищить листя новий інвазійний для України вид шкідника – каштанова мінуюча міль (камерарія охріделла). Це дуже малий за розміром метелик – 3-3,5 мм завдовжки, який в Україну потрапив із Західної Європи, куди прибув, очевидно, з американського континенту. Свою ходу в нашій країні він почав наприкінці 90-х років минулого століття, а в Чернігові вперше з’явився у 2003-2004 роки. Це не карантинний організм, хоча і дуже шкодочинний.

Мінуюча міль зайняла вже всю територію нашої держави і вражає, в основному, кінський каштан. Цих дерев в Україні близько 200 мільйонів. Уявляєте, що буде, якщо вони загинуть! Лялечка камерарії зимує в опалому листі, а тому одним із заходів боротьби з нею є знищення цього листя. У Чернігові, я бачу, його згрібають і вивозять. Наскільки цей метод ефективний, – покаже час. В поточному році на Чернігівщині мінуюча міль вразила всі каштани стовідсотково. І поки що ми не бачимо, щоб цей вид ішов у депресію. Він стабільно тримає високу чисельність.

– Чим викликано цьогорічний спалах камерарії?

– Спалах пов’язаний із особливістю виду, який ще мало досліджений в Україні. Відповідну інтенсивну роботу вже проводить Інститут зоології НАНУ. Міжнародною Конвенцією з біологічної різноманітності камерарію охріделлу включено до списку чужорідних видів. На боротьбу з цим шкідником міжнародні організації та установи виділяють значні кошти, а боротьба починається з вивчення виду.

– І що тепер робити – чекати, доки вчені вивчать міль? Судячи з вигляду каштанів, рятувати їх треба терміново. Скільки вони можуть протриматися?

– Поки що дерева живі. Незважаючи на те, що листя опало ще в липні, плоди каштани дали. Не в такій кількості, як раніше, та все ж достатньо, щоб сказати: дерева ще життєздатні. Але треба бити тривогу, нехтувати камерарією не можна. Через ранню дефоліацію (штучне опадання листя) дерева не встигають накопичити поживні речовини, стають вразливими до низьких температур та вторинних шкідників і реально можуть загинути. Державна карантинна інспекція тут вплинути не може, оскільки мінуюча міль не є карантинним організмом, тож усвідомити серйозність проблеми має місцева влада. Вона не повинна займати нігілістичну позицію в цьому питанні, а цікавитися, виходити на відповідний рівень за рекомендаціями і вже починати боротьбу. Бо якщо загине каштан – місто наше стане голим.

– Ефективні методи боротьби з цією міллю відомі? Ходять розмови про якісь дороговартісні стовбурові ін’єкції

– Оскільки каштани знаходяться в населених пунктах, застосовувати ефективні хімічні засоби боротьби неможливо. І ця проблема існує не тільки в Чернігові. Тому більш прийнятним вважається метод введення інсектициду у стовбур шляхом ін’єкції. Але він, схоже, теж недостатньо вивчений – невідомо, наскільки серйозно такий укол пошкоджує дерево. Ще одним варіантом боротьби є завезення природних ворогів мінуючої молі. Але для того, щоб вони набули достатньої чисельності, теж потрібен час.

– Підводячи риску, чи можна говорити про те, що поява і розмноження нових шкідників, зокрема, на Чернігівщині, – наслідок кліматичних змін?

– Поведінка комах напряму пов’язана з глобальним потеплінням, вона – індикатор кліматичних змін. І ми бачимо, що ареал поширення комах збільшується на північ. Комахи реагують на потепління і захоплюють території, де температурний режим дозволяє їм розвиватися. Це і ряд шкідників на зернових культурах – хлібні жуки, наприклад, які вже перетнули лісостепову зону і зустрічаються на Поліссі. І клоп шкідлива черепашка зараз чомусь частіше став тут з’являтися, хоча раніше жив у лісостепу

Іще однією причиною міграції комах є глобалізація економіки, до якої включена й Україна. Іде великий рух товарів, велика кількість людей переміщується з континенту на континент, і так само мігрують комахи. І американський білий метелик, і каштанова мінуючи міль – це види, що прийшли до нас із-за океану. Свого часу вони зародились і поширилися в Америці, де в біоценозі їх контролювали природні шкідники, і не тільки комахи, а й збудники хвороб. У нас таких “контролерів” немає, тому вони й розвиваються швидкими темпами. Так само було і з колорадським жуком. Там, звідки він прийшов, його контролював клоп-перилюс. Його ще в радянські часи фахівці намагалися акліматизувати у нас, проте це не вдалося.

– Дякую за розмову.

http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=1048960

Останні новини Чернігівщини

17 січня - Всесвітній день снігу

17 січня - Всесвітній день снігу 08:26

Ідея створення Всесвітнього дня снігу напрошувалася вже дуже давно. З 2007-го року почали з’являтися перші акції міжнародного характеру, які згодом були включені до порядку денного цього дня. У 2011-му році Міжнародною федерацією лижного спорту (FIS) на 2012-й рік нарешті було заплановано ряд щорічних заходів, присвячених цій знаменній події. FIS виступила засновником Дня снігу, відзначати який вирішили в третю неділю січня.

Виявлено 134 нових випадків COVID-19

Виявлено 134 нових випадків COVID-19 17:02

За даними Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА, станом на 16 січня в області зафіксовано 134 нових випадки COVID-19.

Учні 9-х класів складатимуть державну підсумкову атестацію у закладі освіти в письмовій формі

Учні 9-х класів складатимуть державну підсумкову атестацію у закладі освіти в письмовій формі 12:45

Згідно з нормативними документами атестація випускників 9-х класів може проводитися в закладі освіти або у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини