Хто і чому розвалив "Сіверщину"?

08.05.2014   18:06 — Агенцiя

Отже, три числа газети «Сіверщина» не вийшли. Обурені люди мало не плачуть – газета «Сіверщина» була їх чи не єдиною патріотичною відрадою. Для зболених українських сердець це великий удар.

Перш, ніж вирішувати що робити, треба розібратися – чому так сталося? 

Авторами цього удару є ті, хто рейдерським чином захопив газету у вересні минулого року – з відстороненням мене від редакторства, з переїздом редакції з приміщення «Просвіти» у видавництво «Десна», з невиплатою працівникам боргів по зарплатах, зі звинуваченнями мене в численних гріхах, до злочинів включно. Вісім місяців я без роботи і без зарплати. Хоча одну місячну зарплату таки домігся через суд. Всі звинувачення, так голосно озвучені, розвіялися, як туман і виявилися звичайною брехнею, яка завжди супроводжує подібне рейдерство.

Виконавцями удару по «Сіверщині» є Віктор Лазар та Сергій Аверченко – відомі персонажі чернігівської політики. Не хочу їх характеризувати і навіть звинувачувати – все й так очевидно, адже це вони на двох засіданнях правління розігрували сцени атаки і це вони є архітекторами гроблення «Сіверщини».

Проте справжніми замовниками таки є не вони – на першому засіданні правління ще у вересні, де розглядалося питання по «Сіверщині», я прямо попереджував: йде зачистка інформаційного простору до виборів 2015 року (про Майдан тоді ніхто не підозрював). А оскільки в області були тільки два ЗМІ, які могли щось сказати проти режиму Януковича – сайт «Високий Вал» та газета «Сіверщина» - то владою й вирішено було заткнути «Сіверщині» рота.

Спершу спробували поміняти голову «Просвіти», адже саме наше товариство є засновником газети. Та й приміщення вицапати давно хотілося. Для цього було використано у ролі «шісток» підприємця, яка займалася під дахом «Просвіти» галереєю «Круті сходи». Використали по повній – з фальшивими викликами міліції, з приходом подруг- комуністок із Громадської ради при ОДА, з скаргами прем’єр-міністру Азарову і прочая…

Зрештою, господарський суд розставив всі крапки – не тільки на приміщення не може претендувати лукава і брехлива підприємиця, але й на вироби народних майстрів. Подала апеляцію у Вищий господарський суд – рішення незмінне.

А звітно-виборна обласна конференція «Просвіти» показала: з 37 делегатів «за» мене проголосували 25, а тільки 5 – «проти». Решта або утримались, або не голосували.

Далі пішли по іншому плану – прибрати із «Сіверщини» редактора, бо зрозуміло, що політику видання визначає саме редактор. Особливо доконала моїх ідеологічних противників редакторська колонка про Дейча, який став Героєм України. Як мене ще в антисемітизмі не звинуватили?

Зрештою, за планом першого заступника голови ОДА, відповідального за підготовку області до «ПРавильних» виборів, Віктор Лазар і ринувся в бій – раптово, без оголошення війни поставив вимогу поміняти редактора. Логіка при цьому була жалізна J «Чотирьох директорів поміняли – не помагає, давайте поміняємо редактора!». Чесно кажучи, я може б і подав заяву, але правління «Просвіти» стало за мене горою і я ультиматуми, аж із погрозами розправи, відкинув. Що ми, члени правління Валерій Сарана, Володимир Ступак, Юрій Соболь, при цьому почули від народного депутата Аверченка – лишаю на його совісті, якщо вона ще функціонує.

Певно, задум був повністю газету забрати - можливо, під тих же регіоналів, адже проговорився Віктор Лазар на правлінні, що ПР за неї давала два мільйони... На заваді стало те, що "Просвіта" не позбулася засновництва видання і, в принципі, могла б видавати газету сама. Якби мала гроші. А оскільки Центральне правління нас не фінансує, своїх коштів не маємо, редакційні були давно проїдені під мудрим керівництвом видавців, то й довелося терпіти цей переворот. Зрештою, Віктор Лазар публічно і не один раз запевнив, що газета буде виходити і курс її буде незмінним. Слово його виявилося як полова.

Фактичним редактором «Сіверщини» став Олександр Супронюк, екс- редактор газети «Чернігівщина», а я 8 місяців – без роботи. Якою стала газета – оцінювати не хочу. І ось – фінал: Віктор Лазар заявив, що неспроможний видавати газету (а той же Аверченко ніколи й не фінансував її, а тільки піарився на сторінках видання). «Що, синку, допомогли тобі твої ляхи?» - хочеться спитати словами Тараса Бульби, маючи на увазі регіоналів.

…Питають мене – як ти міг після всього цього працювати у штабі поруч із тими, хто завалив «Сіверщину»? Відповів словами Івана Котляревського :»Як общеє добро в упадку – забудь отця, забудь і матку, Лети повинность ісполнять». У нас була повинность – рятувати Україну. Тепер же настав час розказати частину правди, якщо великі і могутні бізнесмени не змогли видавати газету.

http://siver.com.ua/news/khto_i_chomu_rozvaliv_sivershhinu/2014-05-08-14602