Про особливості оформлення лікарняних

18.03.2014   16:00 — Агенцiя

Як правильно оформити листки непрацездатності, щоб отримати виплати

Органи Фонду у відповідності до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001р. № 2240 (далі – Закон) надають гарантоване державою матеріальне забезпечення громадянам, в тому числі у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологах.

Тимчасова непрацездатність – справа досить поширена і відома як роботодавцеві, так і працівникам. А для бухгалтера це ще й чергова нагода застосувати свої професійні навички. Як і на інших відповідальних ділянках, тут не можна помилитися ні з одержувачами матеріального забезпечення, ні з його розміром та строками виплат.
Спершу нагадаємо: право на допомогу по тимчасовій непрацездатності, яка в народі зветься „лікарняними”, мають застраховані особи в період роботи (у тому числі під час випробного терміну та в день звільнення), тобто наймані працівники.

Підставою для призначення такої допомоги є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, який у свою чергу без будь-якої затримки має бути переданий застрахованою особою страхувальнику (роботодавцю) для опрацювання, розрахунку та виплати.

Виданий листок непрацездатності не завжди є гарантією того, що працівнику нададуть лікарняні. А все тому, що остаточне рішення про оплату листка непрацездатності приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації, яке оформлюється відповідним протоколом. При цьому, документи для призначення певного виду допомоги розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Законом передбачений вичерпний перелік підстав, при яких комісія має право відмовити в оплаті лікарняного. Найбільш поширеними з них є: настання тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням; порушення режиму лікування застрахованими особами.

Далі відповідальна особа (як правило працівник бухгалтерії) проводить розрахунок, який регламентується Порядком обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2001 № 1266 (далі – Порядок № 1266).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб, є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Середньоденна заробітна плата у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (пункт 14 Порядку № 1266) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів, а у частині призначення допомоги по вагітності та пологах на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

В свою чергу, оплата допомоги проводиться за робочі дні, які припадають на період тимчасової непрацездатності та календарні дні за період вагітності та пологів.

У відповідності до статті 35 Закону оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, починаючи з шостого дня - органами Фонду.

Перше, що необхідно для одержання роботодавцем коштів із Фонду, - спеціальний банківській рахунок. При цьому, юридичні особи та фізичні особи-підприємці відкривають його як поточний рахунок у банку у звичайному порядку. А бюджетні установи – в органах Державної казначейської служби України. В подальшому підприємство подає до Фонду за місцем свого обліку заяву-розрахунок, в якій зазначаються дані про роботодавця, кількість днів тимчасової непрацездатності та нараховані працівникам суми матеріального забезпечення за його видами. Заяву-розрахунок оформлюють у двох примірниках (один – Фонду, а другий – разом із документами, на підставі яких нараховують матеріальне забезпечення, зберігається у роботодавця), її підписує керівник, головний бухгалтер і проставляється печатка підприємства.

Фонд має перерахувати кошти на виплату лікарняних і декретних протягом десяти робочих днів після одержання заяви-розрахунку. У свою чергу, підприємство виплачує працівникам отримані суми в найближчий термін, установлений для виплати заробітної плати (частина 2 статті 52 Закону). Однак нічого не заважає підприємству виплатити лікарняні за рахунок Фонду відразу після їх одержання.

Гроші, отримані на спеціальний рахунок, можна використовувати суто на виплату матеріального забезпечення працівників. Їх не можна спрямувати на стягнення на підставі виконавчих документів, на задоволення вимог кредиторів. Водночас за рахунок коштів, що надійшли, роботодавець перераховує утримані податок на доходи та єдиний внесок із лікарняних, а також єдиний внесок із декретних.

Практика показує, що період від подання застрахованою особою листка непрацездатності до подання заявки до органів Фонду щодо надання фінансування, вимірюється не то що днями, а навіть місяцями.

Ось статистика лютого поточного року: до органів Фонду подано 8404 первинних лікарняних, з яких закритих до оплати у лютому 4079 та 3932 у січні, решта 393 лікарняних закритих за більш ранні періоди.

І тут є дві сторони медалі. З одного боку на загальному фоні це невелика кількість лікарняних. З іншого і це головне, що з суб’єктивної безвідповідальності чиновників саме така кількість осіб несвоєчасно отримала допомогу. Більш того, на звернення застрахованої особи до свого роботодавця із запитанням: «Чому немає грошей?» вона отримує відповідь на кшталт: «Фонд не платить!» Так от, це неправда! І в такому випадку слід вимагати надати інформацію стосовно того, коли саме (згідно з датою) було подано до органів Фонду заявку! До того ж, в деяких випадках варто пригадати, коли саме надавався лікарняний до оплати. Таким чином, правда вийде назовні.
Слід також нагадати тим застрахованим особам, хто опинився на лікарняному, що саме від Вашої оперативності в наданні лікарняного залежить своєчасність отримання коштів. При цьому, якщо по страховому випадку особі видано декілька листків непрацездатності (продовження попереднього), не слід формувати цілий пакет з них і надавати на оплату після одужання. Ніхто не забороняє послідовно пред’являти до оплати навіть лікарняний, в якому зазначено „продовжує хворіти”. При цьому, Ви отримаєте кошти, які вкрай необхідні своєчасно на лікування.

Механізм надання органами Фонду фінансування у відповідності до статті 21 Закону, передбачає як щоденне прийняття від страхувальників заяв-розрахунків, так і щоденне надання фінансування.

До речі, слід ще сказати, що Фонд, як страховик, своєчасно виконує свої зобов’язання перед страхувальником в терміни та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Але і тут для того, аби застрахована особа своєчасно отримала допомогу, страхувальник повинен негайно провести списання грошей на особистий його рахунок (так звану карточку), або отримати готівкою і видати у той же день по відомості.

Так мало б бути, але часто трапляється, що бухгалтер просто не хоче цим питанням займатися і виплату лікарняних приурочує до виплати по підприємству, організації заробітної плати. А у випадку, якщо вона ще й не виплачується регулярно, ситуація ще ускладнюється.

Кошти «гуляють» на рахунках банківських установ. Такий стан справ відбувається там, де відсутній контроль за проходженням механізму оплати лікарняного як з боку застрахованої особи (профспілкових органів), так і комісії (уповноваженого) із соціального страхування. При цьому, слід контролювати і виплату частки роботодавця по оплаті перших п’яти днів. Непоодинокі випадки, коли роботодавець такі виплати застрахованій особі взагалі не проводить. Про це треба не тільки знати, а і вимагати.

Як бачимо, лікарняний, проходячи складний механізм його опрацювання як страхувальником, так і органами Фонду: від прийняття рішення щодо його оплати, розрахунку, подання заяви-розрахунку, проходження коштів через банківські установи до застрахованої особи – залежить від роботи великої кількості чиновників, які повинні за свої дії, в тому числі і протизаконні, відповідати перед своїми людьми.

А хто попав в таку ситуацію, звертайтеся до органів Фонду і наша справа – розібратися і проконсультувати. Пам’ятайте, що спеціалісти Фонду завжди готові допомогти!

Олександр Загуменний, начальник
сектору надання матеріального
забезпечення виконавчої дирекції
обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати
працездатності