Громадськість Прилук пропонує перенести пам’ятник Любові Забашті на інше місце

07.12.2013   12:05 — Агенцiя

У наших Прилуках по вулиці Котляревського знаходиться міська бібліотека. І це не просто приміщення з книгами. Це – скарбниця книг! Скарбниця культурних і духовних цінностей, скарбниця людського розуму, людської думки. І в бібліотеці є імення, яке говорить про уславлення відомої землячки – поетеси Любові Забашти. Й про це засвідчує меморіальна дошка.

Добре, що тут зібрані музейні речі Поетки, якими вона користувалася, які були невіддільними від неї. Хай і в невеликій кімнатці, але вони багато про що розказують тим, хто їх оглядає, додають ще більше знань про відому землячку. І це прекрасно.

Добре, що у Прилуках заснована літературно-мистецька премія ім. Любові Забашти, яку вручають у день її народження.

Та при всім цім хочемо сказати від багатьох-багатьох прилучан, що пам’ятник Любові Забашті, зведений нещодавно на кошти мецената Юрія Коптєва (за що прилучани всі вдячні), зовсім не на місці. Він аж проситься до міської бібліотеки, до скарбниці книг. Його місце – праворуч перед входом до неї.

Тут Любов Василівна набере свою вагу, а не губитиметься між людом, що вічно кудись спішить; не здаватиметься, що Тарас Григорович Шевченко (маємо на увазі пам’ятник неподалік) їй став на заваді.

Знаємо, що великості їхні не однакові. І така близькість просто несумісна. Адже у кожного своя велич.

Не будемо когось винити. Можливо, якась поспішність зіграла роль при виборі місця для пам’ятника Поетесі, можливо, інші причини. Проте вийшло – як вийшло.

І ми думаємо, що не буде нічого наддивного в тому, коли за рішенням міськради, за депутатською згодою перенесеться він до міської бібліотеки. Від неї ж не так далеко й дім, де народилася славна землячка.
А ще думаємо – не тільки ж у центрі міста повинні групуватися пам’ятники. Їх там, напевно, забагато. А Прилуки – чимале місто.

Тож, вказуючи нижче свої прізвища, від усієї громадськості висловлюємо свої міркування. І, думаємо, прислухаються до нас владні структури, прислухається Почесний прилучанин Юрій Коптєв, який так багато зробив для міста – міста його дитинства і юності, міста, без якого не мислить свого буття.

Це – не чиясь забаганка, а бажання багатьох і багатьох прилучан. Цю необхідність підказав нам час. Шановний Ігор Валентинович – син Любові Забашти – рішення громадськості підтримує.
Від цього скарбниця книг стане ще привабливішою.

Звернення підтримали:
Карась Володимир Федорович, заслужений художник України, лауреат премії ім. Л. Забашти; Кантур Семен Тихонович, скульптор; Турківський Микола Петрович, поет, прозаїк, художник, лауреат премії ім. М.М. Коцюбинського; Риженко Анатолій Григорович, історик, краєзнавець; Лісовецький Анатолій Омелянович, член ветеранської організації; Постульга Євген Васильович, поет, художник; Розінко Світлана Олександрівна, вчителька гімназії №1; Мироненко Петро Павлович, живописець, член Спілки художників України; Сидоренко Людмила Павлівна, вчителька школи №9; Скотникова Лідія Афанасіївна, викладач, голова Прилуцького клубу книголюбів «Джерело»; Полив’яна Ніна Степанівна, поетеса, лауреат премії ім. Л. Забашти; Склярова Валентина Іванівна, вчитель-пенсіонер; Дурас Катерина Олександрівна, журналіст, поетеса; Гладкий Віктор Григорович, освітянин; Грибенко Валентина Іванівна, поетеса, лауреат премії ім. Л. Забашти; Горбань Галина Миколаївна, вчитель української мови і літератури; Бойко Петро Борисович, художник, член Національної спілки художників України, член професійної Спілки Росії; Корчемаха Тетяна Яківна, вчитель-пенсіонер; Радченко Григорій Григорович, живописець; Бутенко Світлана Іванівна, вчителька української мови та літератури гімназії №5; Каращук Катерина Семенівна, народний майстер прикладного мистецтва України; Жуковська Людмила Яківна, освітянин; Ярмак Леся Олексіївна, службовець; Коробова Світлана Владиславівна, поетеса; Ткаченко Ніна Яківна, журналіст, поетеса, лауреат премій ім. М.М. Коцюбинського, Л. Забашти, В. Блакитного.

"Відомості Чернігівщини"