Хіпі, що став художником

07.12.2011   14:50 — Агенцiя

Часто ми починаємо цінувати те, чого вже нема. Живемо минулим, згадуючи, як тоді було добре. Або ж подумки бродимо в майбутньому, будуючи якісь наполеонівські плани та нездійсненні мрії і забуваючи, що саме зараз ми творимо минуле та прокладаємо дорогу в майбутнє. Тож ця історія не про того, хто жив колись давно, а про людину, яка мешкає сьогодні в місті Прилуки.

Мова йде про художника, колекціонера та просто неординарну особистість із широким спектром захоплень. Звати цю людину Петро Бойко. Народився він 1954 року, професійну освіту здобув у Всесоюзній Народній Академії живопису, яку закінчив у 1993 році. Свого часу ходив містом босий, у порваних штанях, демонструючи в такий спосіб світогляд юного хіпі, за що мав не особливо теплі стосунки з правоохоронними органами. Дуже любив подорожувати, замальовуючи різні пейзажі простим олівцем або ж кульковою ручкою. Олією почав малювати пізніше, років у тридцять. Працює у стилі експресіонізму, але дуже часто у його роботах проскакують і нотки символізму.

Картини – це не єдине, чим можна похизуватися Петру Бойку. Прямо в його хаті розташований цілий музей, де є старовинні монети, годинники, статуетки й так далі. Найстарішим серед усіх цих речей є закам’янілий бивень мамонта, який був знайдений при розкопках у Москві.

Ще одним захопленням Петра Борисовича є книги. Коли зайдеш до нього в гості, не помітити бібліотеки просто неможливо, адже вона займає досить багато місця як для такої невеличкої хатини.

- Раніше бібліотеку зібрати було дуже важко, - розповідає господар, - особливо при Союзі. Тоді деякі книжки заборонялися. Це ж потрібно таке… Держава дурна була: оце читати можна, оце не можна, те не можна… Потрібно читати все. У Києві збиралися ми підпільно, по темному, щоб міліція не бачила, бо з собаками ходили, розганяли всіх. От книжка коштувала тоді, наприклад, якщо взяти Булгакова «Майстер і Маргарита», 120 гривень. Зарплата тоді була 120 гривень. А зараз книгу можна придбати на Петрівці й гривень за десять…

Найбільше Петро Бойко любить читати Бродського, в місцях заслання якого він проходив військову службу. У своїх поглядах дотримується інтернаціоналізму: "Патріоти… Колись я спорив із тими патріотами. Вони говорять, що потрібно вивчати тільки українське, а я вважаю, що потрібно вивчати все: і наше, і ненаше".

Така-от людина живе в місті. І, до речі, її двері завжди відчинені для допитливих відвідувачів.

http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1950

Олексій Паляничка