Відвідали місце поховання Героя Радянського Союзу, чернігівської підпільниці Олени Білевич у с. Асаревичі, що на Гомельщині

03.05.2013   08:40 —

В рамках заходів з відзначення 68-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній Війні, за сприяння Департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської обласної державної адміністрації, делегація Товариства сприяння обороні України вшанувала пам’ять і відвідала місце поховання Героя Радянського Союзу, чернігівської підпільниці Олени Білевич у с. Асаревичі, що на території Гомельської області Республіки Білорусь.

Чернігівську делегацію, в складі якої були й школярі та викладачі колегіуму № 11, який носить ім’я Олени Білевич, гостинно, з хлібом-сіллю, прийняла білоруська сторона. Також у заході брали участь Почесний громадянин м.Чернігова, партизан, відомий краєзнавець Герард Олексійович Кузнєцов та представники білоруських громадських організацій.

Біля місця поховання партизанки відбувся мітинг-реквієм на честь пам’яті загиблих підпільників. Присутні поклали квіти до обеліску та вшанували загиблих хвилиною мовчання. Також делегація ТСОУ відвідала місцевий краєзнавчий музей, де оглянула експозицію, що розповідає про життя Олени Білевич, її односельців – учасників Великої Вітчизняної війни а також про бойовий шлях 77 Гвардійської Чернігівської стрілецької дивізії, яка відзначилася під час визволення Чернігова і Брагінського району Гомельської області від німецько-фашистських загарбників.

Слід зазначити, що подібний музей діє і в Чернігові на базі колегіуму № 11, колишній школі № 10, де навчалася Олена Білевич. Тут можна побачити особисті речі Олени, її малюнки і фотографії. Дванадцять чоловік з класу Олени не дожили до Перемоги – їхні світлини також можна тут побачити. Музей часто відвідують школярі з Чернігівських шкіл, де директор музею Тамара Адамович розповідає їм про подвиги юних патріотів, які віддали своє життя за свободу і незалежність нашої Батьківщини.

Героїчний шлях Олени Білевич розпочався у Чернігові. Зі вступом німецьких частин до міста 17 вересня 1941 року розпочалася боротьба чернігівських підпільників і партизанів з загарбниками. Олена Білевич створила підпільну організацію “Юний патріот”, яка нараховувала понад 21 чоловік, з яких 17 були з рідної школи Білевич, а 9 – саме з її класу. Група займалася антифашистською агітацією, збирала відомості про німецький гарнізон, інформувала чернігівців про фронтові події.

Перші листівки, які повідомляли про поразку фашистів під Москвою були розклеєні в Чернігові саме групою Білевич. Завдяки чудовому володінню німецькою мовою і вродженому вмінню переконувати Олені вдалося задіяти до підпільної роботи декількох представників німецької окупаційної адміністрації – лейтенанта Хельмута Байгофера, перекладача місцевого гестапо Віктора Філипчука, співробітника газети “Українське Полісся” Антона Кулибу. Групі підпільників вдалось встановити зв’язок з диверсійною групою “Кіма” (Кузьма Гнедаш), а згодом і партизанами загону ім. Михайла Коцюбинського.

Дії підпільників не могли залишитися непоміченими фашистами і Білевич довелось виводити свою групу до партизанів. Про початок арештів її повідомив лейтенант – Хельмут Байгофер. В партизанському загоні Олену призначили командиром розвідувальної роти. Разом з партизанами вона виконувала важкі й небезпечні завдання. Рейди партизанів досить сильно дошкуляли німцям, тому проти невеликого (близько 400 чоловік) загону були кинуті значно переважаючі сили каральних загонів. Партизанам довелося відступити вглиб лісу і тривалий час переховуватися на болотах.

Командиром загону Миколою Таранущенко було прийнято рішення про відхід за Дніпро в білоруські ліси. Для вирішення задачі необхідно було провести розвідку в напрямках сіл Неданчичі та Йолча. Виконати завдання взялися Олена Білевич, її шкільний товариш Валентин Борковський та білорус Михайло Симоненко. В ході розвідки німців в селах виявлено не було і Борковський був відправлений зі цією звісткою до загону, а Білевич і Симоненко самостійно продовжили розвідку.

Вже повертаючись до загону і проходячи через Йолчу розвідники були заарештовані місцевими поліцаями і після катувань та допитів були відправлені до німецької комендатури с. Асаревичі . Зрозумівши, що ніякої інформації розвідники не видадуть, німці 2 травня 1943 року розстріляли Білевич і Симоненко.

Після визволення України Олена Білевич була посмертно нагороджена орденом Вітчизняної Війни 1-го ступеня, а наприкінці 1980-х років їй було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.