Розшифровує, але не пише: як чернігівські медіа працюють зі штучним інтелектом

31.03.2026   17:21 — Агенцiя

Чернігівські медійники дедалі активніше використовують інструменти штучного інтелекту — але по-різному та з різним ступенем довіри. Одні редакції вже інтегрували ШІ в повсякденні робочі процеси: генерують зображення, розшифровують аудіо, перекладають з іноземних мов. Інші ж залишаються обережними і ставлять живу журналістику понад усе.

Регіональний представник ІМІ в Чернігівській області Андрій Кужель поцікавився у керівників чернігівських медіа, як вони працюють зі штучним інтелектом сьогодні.

Чернігівські медійники: Ольга Макуха, Ярослав Сухомлин, Андрій Тіток та Таліна Тарасенко. Фото згенероване ШІ

Живий матеріал vs цифровий помічник

Чернігівська газета «Вість» — одне з видань, де до штучного інтелекту підходять з обережністю та помірністю. «Редакція знає про ШІ. Але ми також знаємо, що передплатники і ті читачі, які купують газету в роздріб, хочуть бачити живий журналістський матеріал: з людьми, фактами, здобутими під час виїзного репортажу, і навіть з помилками. Тому штучний інтелект використовуємо мінімально. Іноді він підказує щось про хімію чи фізику, тобто, з галузі знань, котрі не використовуються щодня. Також він перекладає з англійської, бо іноді це треба для спілкування з колегами у Європі. ШІ допомагає при монтажу відео, може згенерувати голос за кадром. Виклики в тому, що можна наробити помилок, якщо довіритись ШІ і публікувати запропоновані ним дані. Краще знайти реальні джерела», - розповіла Ольга Макуха, головна редакторка газети «Вість».
 
Інфографіка створена за допомогою ШІ. Скриншот газета газети «Вість».

Схожа позиція і в керівника «Чернігівської медіа групи» Ярослава Сухомлина. За його словами, використання штучного інтелекту в редакції не є системним: немає ні редакційних правил, ні затверджених сервісів. Утім, більшість працівників так чи інакше вдаються до ШІ-інструментів — для транскрибації, пошуку ідей, дизайну. «Мене трохи турбує стрімке використання ШІ у формуванні фейків і всілякого псевдоконтенту. Особливо від цього страждає старше покоління. Наразі ми ще можемо швидко на око зрозуміти, чи згенерована ця картинка, чи відео або ні. Але, певен, достатньо скоро зробити це буде дуже важко. І тоді дуже гостро постане питання — а що взагалі в медіа справжнє, а що вигадка? Це буде величезний виклик. А загалом, я в цьому питанні трохи консервативний і досі покладаюся більше на людей у поточній роботі, ніж на штучний мозок», - зазначив Ярослав Сухомлин.

Розшифровка, брейнштормінг, ілюстрації — де ШІ вже незамінний

У «Челайн» та «Суспільному Чернігів» ШІ вже є повноцінним робочим інструментом — хоча й суворо допоміжним. Зокрема, «Челайн» використовує штучний інтелект для розшифровки аудіо, генерації зображень та брейнштормінгу нових підходів до матеріалів.

«Це не про заміну журналіста, а радше про підсилення, адже він допомагає швидше виконувати рутинні задачі: розшифровувати великі аудіо в текст, підсилює брейнштормінг, де журналіст може знайти нові підходи до вирішення задач, а також допомагає у роботі з візуальним контентом. Зокрема, ми використовуємо ШІ для створення зображень до матеріалів, обов'язково маркуючи їх як такі, що створені штучним інтелектом. Але фінальне слово завжди за людиною, бо саме вона відповідає за зміст і сенси», - уточнила особливості використання ШІ головна редакторка «Челайн» Таліна Тарасенко.

Фото згенероване ШІ. Скриншот з сайту «Челайн»

Редакторка також вказує на ключовий виклик: не втратити відчуття живої історії. «Є ризик, що тексти стануть більш «рівними», але без глибини», — застерігає вона. Усі матеріали, створені з частковим залученням ШІ, обов'язково проходять вичитку редактора та літературного редактора.

На «Суспільному Чернігів» головне застосування ШІ — механічні процеси. Аудіофайли розмов та інтерв'ю одразу подаються до розшифрувальника, який видає текст із тайм-кодами. Уся подальша робота — вже людська. «Штучний інтелект може нам допомагати в спрощенні механічних речей, але творчу роботу підміняти не може, і це мій базис. Тобто я в редакції говорив: якщо я помічу, що штучний інтелект допомагає вам писати чи редагувати новини, то це буде дуже великий ред флаг. Я не допущу штучного інтелекту до процесу створення інформаційних матеріалів», - розповів про підходи в роботі з ШІ Андрій Тіток, шеф-редактор Північно-Східного хабу та Суспільне Чернігів.

ШІ для ілюстрацій: коли фотографій не існує

Генерація зображень — ще один поширений варіант застосування ШІ в чернігівських редакціях. Особливо виправданим він виявляється там, де реальних фотографій просто не існує. Зокрема, «Суспільне Чернігів» вдавалося до генерації зображень для матеріалу про льодове побоїще в Чернігові 1982 року та для проєкту «Чернігівське князівство тисяча років» — адже фотографій подій тисячолітньої давності, очевидно, не збереглося. В обох випадках редакція чітко позначала, що зображення згенеровані ШІ.

Фото, згенероване штучним інтелектом, на якому зображені підлітки перед бійкою "стіна на стіну" на льоду озера "Земснаряд". Фото: Суспільне Чернігів

Також маркує всі ШІ-зображення «Челайн». Така практика прозорості перед аудиторією стає де-факто стандартом для чернігівських медіа, навіть без закріплення в офіційних редакційних політиках.

Політики є — але не у всіх

Суспільне має розроблену та опубліковану політику використання штучного інтелекту — з нею можна ознайомитися на сайті suspilne.media. Інші редакції поки що офіційних документів не ухвалили, хоча і дотримуються певних неформальних правил.

Попри відмінності в підходах, усі опитані чернігівські медійники сходяться в одному: ШІ — це інструмент, а не замінник журналіста. Найбільший виклик, який формулює Таліна Тарасенко з «Челайн», — напевно, найточніше відображає загальний настрій медіаспільноти: «Найскладніше знайти баланс: використати ШІ, щоб працювати швидше, але не втратити людський голос, заради якого нас дивляться і читають».

Андрій Кужель, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області