Як честь країни врятували

10.01.2013   09:32 — Агенцiя

«Директор однієї голландської фірми приїхав у Чернігів мінським потягом дуже рано, — розповідає Сергій Самоненко, директор крохмального заводу. — Ми його зустріли з потяга о пів на п’яту ранку і поселили в готель, щоб трохи подрімав».

руки

Голландець лише за кілька годин зрозумів, що забув у вагоні портфель. А в ньому — п’ять тисяч євро, документи і, найголовніше для нього, — ноутбук з діловими адресами та матеріалами. Коли С. Самоненко зайшов у номер до гостя, той сидів увесь почорнілий. Він чудово говорить російською, але нині не міг правильно сформулювати фразу: «Не знаю, случилось как...».

Не покладаючи особливих сподівань на знайдення пропажі, Сергій Самоненко все ж звернувся до заступника начальника Чернігівського вокзалу Анатолія Прокопця. І — о, чудо! — портфель уже за годину було знайдено в Києві. Ніхто його не тільки не вкрав, а й навіть не відкрив.

«Коли я сказав це голландцю, — продовжує С. Самоненко — то на власні очі побачив, як росте рейтинг України позицій так на 10. А остаточно він повірив у все це, коли отримав портфель до рук. Тепер зізнається: полюбив українців, як рідних».

Адже гість їхав до країни, в якій у в’язницях сидять політв’язні, ламаються потяги, дороги заметено снігом по кілька діб — і це все правда. Але є в нашій державі й просто чудові люди. На них і тримається Україна.
Чернігів.

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=277254