На Чернігівщині діти стали більше хворіти на вітрянку

21.12.2024   12:10 — Агенцiя

Протягом останніх двох місяців в області реєструється зростання захворюваності вітряною віспою серед дітей (до 80 випадків щотижнево).

Разом з тим у регіоні від початку року вакциновано проти вітряної віспи 26 дітей.

Вітряна віспа – одна із найпоширеніших інфекцій у світі. За рівнем захворюваності вона поступається лише грипу та іншим гострим респіраторним вірусним інфекціям.

Збудником  вітрянки є вірус Varicella zoster, який передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Інколи вірус може передаватися через предмети, на яких зберігається інфекція.

Хвороба є дуже заразною. Чутливість дитячого організму до вітряної віспи надзвичайно висока. Після контакту з джерелом інфекції заражаються 95-98% осіб, які не мають специфічного імунітету, тобто раніше не хворіли і не були щеплені.

Інкубаційний період вітрянки триває від 11-21 дня, найчастіше – 14 днів. Продромальні явища у дітей або відсутні, або зводяться до незначних симптомів загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо). У дорослих часто відзначаються сильніші і триваліші прояви інтоксикаційного синдрому. На тлі цього на шкірі з’являються висипання, які локалізуються на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. При інтенсивному висипу елементи можна іноді знайти на долонях та підошвах.

Джерелом інфекції при вітряній віспі є хворий, який стає небезпечним для оточення із кінця інкубаційного періоду (за 6-7 годин до появи висипу) і до 5-ої доби з моменту появи останніх елементів висипу. Особливо небезпечними джерелами інфекції є хворі із наявністю везикул на слизових ротової порожнини, тому що в них швидко лопаються пухирці та виділяється велика концентрація вірусу зі слиною.

Додатковим джерелом може бути хворий на оперізувальний герпес, але він виділяє значно менше вірусів.

Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено можливість їх поширення з повітря за межі кімнати, де перебуває хворий, через відчинені двері, систему вентиляції тощо. Таким чином зараження може поширюватись на весь будинок. Не виключена можливість вертикальної передачі вірусу вітряної віспи від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку.

Ускладнення вітряної віспи можуть бути специфічними (зумовлені вірусом) і внаслідок приєднання бактеріальної інфекції. Найчастіше спостерігаються ларинготрахеобронхіт, пневмонія, ураження нервової системи (енцефаліт, менінгіт, менінгоенцефаліт, мієліт, параліч лицьового нерва), бульозна стрептодермія (стрептококове ураження шкіри), флегмона, абсцес, імпетиго, лімфаденіт, стоматит, кон’юнктивіт, кератит, сепсис. Після лікування вітряної віспи вірус не полишає організм, залишаючись у нервових клітинах в пасивному стані. При наявності збоїв імунітету вірус може почати знову надходити у кров, викликаючи оперізувальний герпес.  Вірус герпесу (Herpes zoster) також є збудником вітряної віспи. Якщо є будь-які збої функцій імунної системи, то оперізувальний герпес може призвести й до ускладнень: порушення роботи спинного або головного мозку, у важких випадках – до паралічу рук, ніг, лицьового нерву, ураження очей (в тому числі невриту зорового нерву), менінгоенцефаліту, що в свою чергу призводить до інвалідності або смерті пацієнта. У деяких випадках може порушитися робота сечостатевої системи, легень, дванадцятипалої кишки, черевних м’язів та інших органів.

Хворих на оперізувальний герпес необхідно ізолювати від дітей, які не хворіли на вітряну віспу.

Хворого на вітряну віспу ізолюють на термін до 5 дня з моменту появи останніх елементів висипу. У дитячих колективах обмеження (медичний нагляд за контактними особами, заборона приймати нових дітей)  має тривати з 11 по 21 день від моменту контакту з хворою дитиною.

Для розриву механізму передачі здійснюють часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі.

Профілактика вітряної віспи

Відповідно до Національного Календаря щеплень вакцинація з метою профілактики вітряної віспи  є рекомендованою.

Рекомендується вакцинувати:

– здорових дітей, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу;

– дітей під час вступу до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу;

– працівників охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу.

Щеплення можна робити лише у випадку, якщо дитина раніше не перехворіла на вітряну віспу! За відсутності інформації щодо перенесеного раніше захворювання рекомендується здати  тест на антитіла до інфекції. Якщо дитина справді не хворіла, краще не нехтувати вакцинацією і зробити щеплення, щоб уникнути наслідків у майбутньому.

В Україні зареєстрована вакцина «Варілрикс», яку можна придбати за  власні кошти.

Позитивним є досвід вакцинації у США, де протягом п’яти років (1995–1999) знижено захворюваність на вітряну віспу на 80%. Створений імунітет після щеплення вакциною достатньо тривалий. За результатами досліджень, в США та Японії післявакцинальний імунітет залишається напруженим 20 років після щеплення.

Важливо також уникати контактів із хворими, ретельно мити руки, дезінфікувати поверхні та регулярно провітрювати приміщення. Завдяки таким простим речам ви зможете значно знизити ризик зараження і зберегти своє здоров’я та своїх близьких.

Піклуйтесь про власне здоров’я!

Чернігівський обласний центр контролю та профілактики хвороб