Українці подаватимуть менше паперових документів для призначення соціальних виплат і допомог
Міністерство соціальної політики активно працює над комплексною цифровізацією системи соціальної підтримки, щоб соціальні послуги і підтримка надавались в більш зручний спосіб та без зайвих паперів.
Як один із важливих кроків на шляху до цифрових соціальних виплат і послуг, Мінсоцполітики розробило, а Уряд - прийняв постанову, завдяки якій зменшиться обсяг паперових документів, які наразі подають українці для призначенням соціальних виплат і допомог.
Завдяки тому, що Мінсоцполітики під час повномасштабного вторгнення розгорнув Єдину інформаційну систему соціальної сфери (ЄІССС), значна кількість інформації, яка необхідна для призначення соціальних виплат і допомог українцям, вже цифровізована і наявна і цій системі. Відповідно, наразі зʼявилась можливість відмовитись від прийняття значної кількості паперових документів при призначенні виплат і допомог. Та інформація, яка вже є в ЄІССС, буде підтягуватись з цієї системи, – відтак, людині не потрібно наново її підтверджувати і подавати паперові документи.
Тобто людині, яка вже отримували виплату чи допомогу і дані якої внесені до ЄІССС, щоб переоформити її (або оформити нову) достатньо буде звернутися із заявою і пред'явити документ для ідентифікації (наприклад, паспорт). Решту інформації працівник органу соціального захисту зможе отримати завдяки цифровим рішенням. Якщо ж даних потенційного отримувача ще немає в системі, то, звичайно, йому потрібно буде надати усі необхідні документи.
«Дотепер в органах соціального захисту опрацьовували вручну мільйони заяв. А українці часто були змушені ходити по установах і стояти в чергах, аби зібрати весь пакет документів, необхідних для призначення виплат і допомог. Відмова від паперових копій документів, які вже є в нашій електронній системі, – важливий крок для розвитку системи соціального захисту. Адже це економить час громадян, які звертаються за підтримкою, а також фахівців, які цю підтримку надають. І в них з’являється можливість приділити час саме потребам людини та розмові з нею,» – зауважила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
Інформаційні обміни дозволять:
· зекономити час як працівників соціальної сфери, так і отримувачів допомог, який вони мали раніше витрачати на збір та опрацювання паперових документів;
· пришвидшити розгляд заяв;
· зменшити корупційні ризики.
Нагадаємо, що ЄІССС запрацювала у перший рік повномасштабного російського вторгнення в Україну, зараз нею користуються в усіх регіонах країни, кількість користувачів – фахівців соціальної сфери – перетнула позначку 15 тисяч. ЄІССС охоплює десятки реєстрів та баз даних соціальної сфери, передбачає інформаційні обміни з іншими державними реєстрами, щоб дати можливість людині, яка потребує соціальної підтримки, звернутися за нею в будь-якій точці України і не збирати паперові довідки.
Прес-служба Міністерства соціальної політики
Останні новини Чернігівщини
У чернігівському ветеранському просторі святкували День борщу 16:04
Вже традиційно у другу суботу вересня українці відзначають День борщу.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 16:00
Протягом минулої доби зареєстровано 23 небезпечні події, а саме: 1 аварійну ситуацію на мережах життєзабезпечення та 22 пожежі.
Громадське об'єднання “Спілка ініціатив Чернігівщини” та ОВА запускають освітні заходи для громад Чернігівської області 15:58
Громадське об'єднання “Спілка ініціатив Чернігівщини” спільно з Чернігівською обласною військовою адміністрацією розпочинає серію навчальних заходів для представників органів місцевого самоврядування громад Чернігівської області.
Презентація артбуку "Етноекзистенція" 15:55
11 вересня у Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах засідання клубу "Краєзнавець" відбулася презентація артбуку "Етноекзистенція", автори-упорядники якого – прилуцькі історики і краєзнавці Віктор Моренець та Ігор Павлюченко.

Замах на вбивство голови однієї з селищних територіальних громад Чернігівського району – чернігівця засуджено до 7 років ув’язнення 10:32
За публічного обвинувачення прокурорів Чернігівської окружної прокуратури визнано винним 50-річного чернігівця у закінченому замаху на умисне вбивство голови однієї з селищних територіальних громад Чернігівського району (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України). Вироком Деснянського районного суду міста Чернігова його засуджено до 7 років позбавлення волі.