Гончарівські розвідники найкращі. ФОТО

17.07.2013   10:15 —

Багатокілометрові марші лісовими хащами з повною викладкою і подолання водних перешкод, ночівлі в лісі під відкритим небом та відбиття раптових нападів противника, захоплення «язика» і подолання замінованих та заражених ділянок місцевості.

Такі, та чимало інших випробувань, на полігоні окремого розвідувального батальйону, який дислокується у місті Новоград - Волинський на Житомирщині, довелося пройти представникам розвідувальних підрозділів військових частин 8 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.

Тут упродовж тижня вісім розвідувальних груп виборювали звання найкращої. Змагання відбувалися у кілька етапів. 
Перше випробування для учасників - здійснення 35-ти кілометрового маршу з обов’язковим відзначенням у контрольних точках маршруту. Додавало складності те, що діяти довелося у нічних умовах. До того ж, 35 кілометрів, як виявилося, це на карті. А реально ж довелося оминати різноманітні природні перешкоді та уникати населених пунктів. Тому і дистанція збільшилася вдвічі. 

Наступний етап змагань - переправа через місцеву річку Случ. У визначеному місці водна перешкода не перевищує 70 метрів, проте з чималою течією. А входити і виходити з води можна лише у встановлених місцях. Перепливати треба без гучних сплесків води. Крім того, тримаючи зброю напоготові до ведення вогню, необхідно переправити власне спорядження і майно групи. Час на виконання обмежений - хвилина на кожного члена групи. Секундомір вимикається по останньому.

Далі подолання мінно-вибухових загороджень. «Мінне поле» - це 60-ти метрова ділянка лісової місцевості, на якій сапери встановили близько 40 вибухових сюрпризів. Розвідники рухаються у бойовому порядку, зберігаючи повну тишу. Команди подаються лише умовними знаками та сигналами. На виконання завдання визначено 30 хвилин. Зачепивши три «розтяжки», група знімається з етапу, адже за умовами змагань вона стає небоєздатною.

Продемонстрували свою майстерність розвідники і у своєму класичному амплуа - захопленні та допиті «язика». Засідки на автомобіль влаштовувалися у різноманітні  способи, від пострілу у водія до зображення стікаючого кров’ю пораненого на дорозі.

Особлива увага приділяється обладнанню табору для  днювання та ночівлі. Це вони роблять за встановленими правилами: обов’язково має бути позиція спостерігача і тайник, а також місце для відпочинку з укриттям від дощу. Усе ретельно маскується і робиться непомітним для стороннього ока. Навіть диму від вогнища не побачити. На підступах до табору встановлюються «розтяжки».
Наступне завдання - виявлення незаконного збройного формування. Треба знайти 4 озброєні особи на ділянці площею 25 квадратних кілометрів. Час на виконання завдання обмежений - 4 години. Крім цього розвідникам знову доводиться працювати вночі, не викриваючи себе. Виконавши завдання, командири груп по рації  доповідають координати умовного противника.

Далі, як то кажуть, «з маршу - в бій». Без перерви на відпочинок групи перевірялися на виконання нормативів з різних видів бойової підготовки. Зокрема, їм доводиться пересуватися в тилу противника та вести вогонь у складі групи, долати заражені ділянки місцевості у засобах захисту та надавати першу медичну допомогу пораненим.

На завершення - відрив від противника, марш-кидок на 10 кілометрів в повному спорядженні, зі зброєю та засобами захисту. Для розвідників начебто відстань невелика, проте позаду майже 100 годинних і майже безсонних випробувань.
В запеклій боротьбі звання кращої розвідувальної групи корпусу здобули розвідники 1-ої окремої танкової бригади, яка дислокується в Гончарівському на Чернігівщині.

- Це стало для нас справжнім тестом на витривалість та вміння працювати в команді. Усі групи добре готувались до конкурсу і були достойними суперниками у змаганнях, - поділився враженнями командир переможців, капітан Сергій Захарович.

Попереду для всіх учасників змагань чимало справжньої бойової роботи. Вони й далі займатимуться за програмою табірного збору, а переможці ще й готуватимуться до змагань розвідувальних груп Сухопутних військ Збройних сил України.

Вадим Мисник, Віталій Кирилов
Фото Віталія Кирилова