10 лютого - який день, свято та прикмети

10.02.2022   08:09 — Агенцiя

10 лютого у світі відзначають День зернобобових, День народження праски та День розглядання людей.

У США - День фланелі, День парасольки, День тістечка з сирним кремом, на Мальті - День аварії корабля святого Павла, в Еритреї - День Фенкіл, Національний день пам'яті вигнаних з Істрії та Далмації і жертв фойби - в Італії, в Таїланді - День Корпусу добровольчої оборони. Відбудеться відкриття Берлінського міжнародного кінофестивалю "Берлінале". Православна церква вшановує пам'ять преподобного Єфрема Сиріна.

Відкриття "Берлінале"

"Берлінале" - найбільша кіноподія в Німеччині та одна з найважливіших у Європі. Фестиваль, від 1951 року, проводиться у столиці Німеччини щорічно, проходить у лютому та триває 10 днів (до 1978 року відзначався влітку).

Поряд із Канським та Венеціанським кінофестивалями, "Берлінале" також є однією з центральних подій у світі кінематографу та орієнтований, перш за все, на авторське та інтелектуальне кіно.

У конкурсній програмі беруть участь художні повнометражні та короткометражні фільми, створені протягом року до початку фестивалю, які не демонструвалися на інших фестивалях.

Всесвітній день зернобобових

Встановлений резолюцією Генасамблеї ООН у грудні 2018 року з ініціативи уряду Республіки Буркіна-Фасо.

В офіційному зверненні представників африканської республіки до ООН наголошувалося, що встановлення свята стане закономірним продовженням приділяння уваги зернобобовим як сільськогосподарським культурам, які грають велику роль у вирішенні продовольчих проблем, формуванню здорового способу життя через здоровий раціон харчування.

Найвідоміші боби - горох, квасоля та сочевиця. Відомо, що вони були частиною раціону харчування ще у Стародавньому Світі, де спеціально для цього вирощувалися.

День народження праски

Пристосування для розгладження одягу винайшли давно. У 4 столітті до н. е. у Стародавній Греції застосовувалися способи плісування одягу з полотна за допомогою гарячого металевого прута, що нагадував качалку. Для розгладження одягу використовувалися оброблену нагріту бруківку.

Перша згадка про праску знайдена у книзі витрат царського двору. Запис датовано 10 лютого 1636 року. Згадана та описана праска вартістю 5 алтинів важила близько 10 кілограмів і була монолітною.

У 18 столітті користувалися духовими прасками, у яких відкидалася кришка для завантаження вугілля, для його роздмухування потрібно було періодично дути в бічні отвори на прасці.

Потім з'явилися праски, в корпусі яких була металева трубочка для приєднання до газового балона, з насосом на кришці.

Були й спиртові праски, що нагадують гасову лампу. Поверхня такої праски нагрівалася спиртом, залитим усередину, який запалювався в разі необхідності. Через дефіцит спирту така новація існувала недовго.

Тривалий час праски вважалися розкішшю. Так за спиртову праску можна було купити стадо овець. Були й алюмінієві праски, створені не задля прасування, а задля вивезення кольорового металу за кордон.

З появою електрики та розвитком техніки з'явилися електричні праски. Принцип їх роботи ґрунтується на виділенні теплової енергії під час проходження електричного струму через резистивний нагрівальний елемент.

Церковне свято:

Сьогодні день пам'яті Єфрема Сиріна, проповідника та богослова. У народі 10 лютого відзначали день Єфрема, якого також називали вітродуєм, запічником, цвіркуновим заступником. З цим днем пов'язано багато цікавих традицій. У Єфремів день обов'язково підмітали підлогу віником із полину, щоб уберегти будинок від нечистої сили та від злих людей. А от комах, що живуть у домі, на Єфрема вбивати не можна. Щоб догодити домовику, на ніч йому на кухні залишали кашу. Кішку часто називали господинею будинку: вважали, що вона може порозумітися з домовиком, а тому її також не можна ображати.

Іменини: Володимир, Георгій, Єфрем, Ігнатій, Леонтій, Ольга, Федір, Феодосій.