13 листопада — 312-і роковини Батуринської трагедії
За часів правління Івана Мазепи у кінці XVII — на початку XVIII століття Батурин перетворився на центр політичного життя Гетьманщини. Тут розташовувалися Генеральна військова канцелярія, Генеральний Суд Лівобережної України, проживала і працювала політична, військова та культурна еліта України.
Але 13 листопада 1708 року сталася одна з найбільших трагедій в історії України — «батуринська різанина». Йшов восьмий рік Великої Північної війни. Король Швеції Карл ХІІ отримував перемогу за перемогою над московськими військами. Гетьман Іван Мазепа, розуміючи політику Петра І та московського царату загалом, передбачав, що козацька автономія буде постійно утискатися, а з часом зовсім зліквідована.
Гетьман Мазепа, як відомо, сподівався під шведським протекторатом здобути для України державну самостійність і незалежність від тиску й панування Москви. Тому наприкінці жовтня 1708 року вирушив на зустріч зі шведським королем Карлом ХІІ. Дізнавшись про це, Петро І наказав князю Меншикову знищити Батурин.
Гетьманська столиця героїчно боронилася, кілька разів вдало відбиваючи атаки російського війська. І тільки зрада Прилуцького наказного полковника Івана Носа, який показав росіянам таємний хід, призвела до захоплення Батурина…
Звірство, з яким були знищені не лише захисники міста, а й жінки, старі, діти, вразило тоді не лише Україну, а й всю Європу. Було жорстоко вбито за різними підрахунками 11—14 тисяч людей. Батурин було не просто розграбовано, а буквально стерто з лиця землі.
На жаль, досить довго навіть сама історична постать Івана Мазепи подавалася негативно, як зрадника.
Та зі здобуттям Україною незалежності сторінки історії нашої держави стали розкриватися повніше. Тож і про Батуринську трагедію заговорили на повний голос. І на державному рівні в тому числі: 14 червня 1993 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 445, відповідно до якої утворено Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Розпочався період відновлення історичної справедливості.
Сьогодні кожен може вклонитися пам’яті батуринців, які прийняли мученицьку смерть у 1708 році. Для цього у Цитаделі Батуринської фортеці у 2004 році зведено у козацького Хреста. Знайдені останки жертв московської різанини поховані у крипті дерев’яної Воскресенської церкви.
Інтерес до Гетьманської столиці на сьогодні великий. Сюди пролягають екскурсійні маршрути не тільки з усіх куточків України, а й з інших держав.
Вже кілька років поспіль проводиться фестиваль-конкурс імені Андрія Розумовського, знаного мецената, сина гетьмана Кирила Розумовського, який за свого гетьманства фактично повернув Батурин до нового життя. Відтворено пам’ятний надгробок Розумовського, встановлений на своєму історичному місці у Воскресенській церкві — усипальниці гетьмана.
Отже, древній Батурин розвивається і готовий дивувати відвідувачів новими об’єктами та відкриттями.
Останні новини Чернігівщини
Відстрочка від мобілізації для чернігівців: що зміниться з 1 листопада — пояснюють юристи 14:27
З 1 листопада 2025 року в Україні починають діяти нові правила оформлення та продовження відстрочок від мобілізації. Вони запроваджуються постановою Кабміну №560 і стосуються всіх військовозобов’язаних, зокрема мешканців Чернігова та області.
В Україні запрацював Ветеран PRO — єдина цифрова платформа для ветеранів, ветеранок та їхніх родин 13:22
Уряд України на виконання доручення Президента України представив Ветеран PRO — державну цифрову платформу для ветеранів, ветеранок і їхніх родин, де зібрано всю інформацію про пільги, програми, послуги та можливості в одному місці. Проєкт реалізовано Міністерством у справах ветеранів України.
Інформація про надзвичайні ситуації та основні небезпечні події, які зареєстровані на території області за період з 8:00 30 жовтня по 8:00 31 жовтня 2025 року 12:41
Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, а саме: 3 пожежі.
Освіта та спорт: з проблематикою Чернігівщини ознайомилися представники профільних міністерств 11:48
Сьогодні Чернігівську область з робочим візитом відвідали заступники очільників двох міністерств: освіти і науки – Андрій Вітренко, молоді та спорту – Сергій Тимофєєв.
© 2005-2025