Ідеальна зовнішність: дорога до успіху?

01.05.2017   11:03 — Агенцiя

Психоаналітик Юлія Зуєва про вплив глянцевих журналів і недосяжні ідеали

Ми живемо в успіхоцентричному суспільстві, де одним із показників успішності вважається зовнішність. З кінця вісімдесятих глянцева преса щодня нав'язує читачам ідеальну картинку — вичищений образ вічно молодої жінки, до якого всі повинні прагнути. Жінкам вказали правила гри: хочеш бути успішною — відповідай. Підсумком цих перегонів за стандартизованою красою стало почуття постійного невдоволення собою.

Психоаналітик Юлія Зуєва розповідає, чому глянцеві журнали пропагують недосяжні ідеали краси, як з ними боротися, і чи є в цьому всьому позитивні сторони. Перед тим, як стати психоаналітиком, Юлія побудувала кар'єру в медіа-сфері, стояла біля витоків запуску Cosmopolitan Україна, була директором з реклами Видавничого Дому Sanoma Media Україна і знає про бізнеснес-частину глянцевих журналів практично все.

Про диктатуру щастя і вплив індустрії

Ми живемо в епоху диктатури щастя. Всі без винятку хочуть бути щасливими і успішними, і головне завдання медіа — показати, як. Але оскільки медіа не існують окремо від рекламних бюджетів, то за красивою картинкою зазвичай стоїть величезна індустрія, котрій потрібно продавати свій товар. На рівні чотирьох тисяч рекламних оголошень на день нам розповідають, що потрібно купити і зробити, для того щоб стати успішним, бажаним і визнаним. Так з'являються недосяжні ідеали — як тільки ти наближаєшся до мети, тобі кажуть: «Ні, стривай, потрібно зробити ще ось це».

Дівчаткам з малих років демонструють, якими їм потрібно бути, щоб досягти щастя, показують струнких диснеївських принцес, пропонують грати неприродно худими Барбі — коли живеш у такій атмосфері, цей образ несвідомо стає еталонним. Проте, нафарбувавшись Guerlain, ми не стаємо Наташею Водяновою. Розумом все це розуміють, але на несвідомому рівні, коли бачиш красиву картинку, то хочеш тут же купити продукт. На цьому побудований комерційний успіх більшості брендів.

Про зацикленість на собі і нескінченні порівняння

Потрібно розуміти, що той образ тіла, який зараз експлуатують медіа, притаманний тільки 3-5% жінок, і навіть дівчата з обкладинок не завжди входять в їх число, тому глянець і використовує фотошоп. Ми ж сприймаємо ці картинки як правду, і коли реальне тіло цьому ідеалу не відповідає, у декого починаються проблеми.

За прогнозами ВООЗ до 2020 року (а це уже через три роки) депресія стане медичним діагнозом № 1. Це пов'язано з тенденцією все більше зациклюватися на собі і нескінченно порівнювати себе з іншими. А людське життя зараз порівнюється виключно за зовнішніми параметрами. Ми живемо в такому шаленому інформаційному потоці, що дивитися глибше вже ні у кого немає ні часу, ні бажання. Важливо тільки перше враження і не дивно, що велика увага приділяється зовнішності. Це, загалом, непогано. Погано, коли життя підпорядковане одній «великій меті» — чи то схудненню, чи нескінченним салонним процедурам та ін'єкціям.

Про бодіпозитив та неготовність прийняти людяні стандарти краси

Зараз маятник хитнувся у протилежний бік: всі різко заговорили про бодіпозитив, моделі plus size, нові стандарти краси. Це прогнозуєма реакція на тривалу дискримінацію і сучасну фемінізацію суспільства. Але суспільство в цілому поки що не готове лояльно ставитися до різних типів зовнішності. Приклад тому — історія з мексиканською гімнасткою Алексою Морено. Дівчина показала на Олімпіаді хороший результат, але її «затролили» через нетипову фігуру. Чому? Є така приказка: «Немає більшої ханжі, ніж колишня повія». Люди, які залишають злі коментарі, частіше за все не ідеальні і зневажають в інших те, з чим несила впоратися самим. Коли людина бачить, що хтось з такими ж недоліками зміг домогтися успіху і визнання, в ній прокидається внутрішній агресор. Це прояв власної неповноцінності, котрий можна порівняти з расовою дискримінацією. Нам не вистачає культури і виховання, щоб бути більш толерантними. Який вихід? Займатися ділом, шукати щось більш важливе і цінне, ніж власна персона.

Як не піддаватися впливу

Щоб не йти на повідку у медіа та суспільних стереотипів, слід вміти відволікатися від себе, не бути егоїстичним. Психічне здоров'я — це, перш за все, баланс між внутрішнім і зовнішнім, тому щоб не піддаватися на хитрощі і не ставати рабом суспільства споживання, потрібно мати чітке уявлення про себе і свої цілі. І діяти відповідно до них.

bhub.com.ua