Не ображайте сало: розвінчуємо міфи про його шкідливість
Протягом століть свиняче сало було одним із головних продуктів харчування жителів багатьох країн.
Його їли з хлібом, ним закушували спиртне, на ньому смажили і тушкували. Побачити сон про сало вважалося доброю прикметою: до багатства і здоров’я.
Загалом, не прижилося сало лише в спекотних південних країнах, та й то лише з причини швидкого псування. Однак, сучасна мода на худорлявих панночок завела культ низькокалорійних дієт, і будь-який жир, а тим паче тваринний, відправила в «заборонений» список. Сало зникло з наших столів і почало обростати жахливими легендами. Ми розвінчаємо міфи про нібито шкідливі властивості сала і з’ясуємо, наскільки вони правдиві.
Міф 1: «Від сала гладшають»
Товстішають не від сала, а від його кількості (можна погладшати і від звичайної вівсянки, якщо їсти її кілограмами)! Якщо ви мало рухаєтеся, вам належить з’їсти 10-30 г сала на день. Якщо вже страждаєте ожирінням і вам запропонована низькокалорійна дієта — не більше 10 г в день.
Відрізняйте «справжнє» сало — підшкірний жир, прямо зі шкіркою — від схожих продуктів. Бекон, шийка і т. п. — це вже не підшкірний, а внутрішньом’язовий жир. До того ж разом з білком, тобто м’ясом, така суміш вже не дуже корисна. Найкраще сало — просто солоне, з часником чи перцем. Добре і копчене, але тільки «домашнім способом», з димком. На м’ясокомбінатах сало, грудинку та інші свинячі принади коптять у спеціальній рідині — «рідкому димі», тоді властивості продукту змінюються не в кращий бік.

Міф 2: «Сало — важка їжа»
Не зовсім так. У здорової людини з нормальним шлунком свиняче сало дуже добре засвоюється і не перевантажує печінку. Взагалі найцінніші для нас жири — це ті, що топляться при температурі нашого тіла, тобто близько 37 градусів. Вони повніше і швидше перетравлюються і всмоктуються. Їх список якраз і очолює свиняче сало.
Але, звичайно, сало, як і будь-який жир, вимагає для свого перетравлення жовчі і ліпази (спеціальних речовин у шлунку і кишечнику). Тому при порушеннях вироблення жовчі лікарі не рекомендують його їсти.

Міф 3: «У салі суцільний жир»
І прекрасно! Бо це чудова структура — підшкірний жир, у якому збереглися клітини і біологічно активні речовини. Наприклад, найцінніша з жирних кислот — поліненасичена арахідонова кислота. Вона зустрічається дуже рідко, в рослинних оліях її взагалі немає. Прожити ж без неї ніяк не можна. Арахідонова кислота входить до складу всіх клітинних мембран і потрібна серцевому м’язу. До того ж без неї не обходяться гормони, імунні реакції та холестериновий обмін.
Є тут і інші незамінні жирні кислоти (їх називають вітаміном F) — лінолева, ліноленова, пальмітинова, олеїнова. За їх змістом, до речі, сало наближається до рослинних масел. Не забудьте про жиророзчинні вітаміни А (його тут до 1,5 мг на 100 г), Д, Е, а також каротин. У результаті біологічна активність сала в 5 разів вища, ніж у масла. Так що взимку «свинячий продукт» — саме те, що треба для підтримки життєвого тонусу і імунітету.

Міф 4: «Цей страшний холестерин»
Так, він тут присутній, але навіть менше, ніж у коров’ячому маслі. І нічого страшного в ньому немає. Думаєте, негайно почне відкладатися на стінках артерій і почнеться атеросклероз? Нічого подібного! Лікарі давно встановили, що кількість холестерину в крові і тканинах мало залежить від того, скільки ви його з’їли. Ця речовина чудово синтезується, навіть якщо ви взагалі його не їсте. Тому куди важливіший холестериновий обмін: що організм отримає, скільки зробить і як використовує.
Між іншим, арахідонова, лінолева і ліноленова жирні кислоти якраз і «чистять» судини від відкладень. Так що невеликий шматочок сала з вітаміном F — тільки на користь у справі профілактики атеросклерозу. А холестерин у ньому піде, наприклад, на створення імунних клітин (лімфоцитів і макрофагів), що рятують організм від вірусів та інших ворогів-патогенів. Навіть людському інтелекту без холестерину нікуди — у головному мозку його більше 2%.

Міф 5: «Смажене сало — шкідливе»
Так, при смаженні сало втрачає частину своїх корисних властивостей і перетворюється на токсини і канцерогени. Але й рослинна олія поводиться не краще. Варто їх ненадовго нагріти, як вони різко перестають засвоюватися. А ось підігріте сало, навпаки, засвоюється краще, ніж у холодному або гарячому-смаженому вигляді. Тому сало треба не смажити «на шкварку», а гріти на слабкому вогні.

Міф № 6: «У салі немає вітамінів»
Неправда! Цей продукт містить багато різних вітамінів, ми уже розповідали про рідкісний вітамін F, який зміцнює судини і позбавляє від атеросклерозу. А ще в салі чимало й такого сильного антиоксиданту, як селен, що запобігає утворенню ракових клітин і підвищує потенцію. Недарма цей смачний продукт називають «українською віагрою».
Калорійність сала становить 720-902 кілокалорій на 100 г. Вуглеводів – нуль грамів. Така калорійність робить сало хорошим продуктом для людей, які живуть у суворих умовах півночі або займаються важкою фізичною працею. Та й просто всім, кому за 40, слід їсти більше сала.

Міф 7: «З хлібом? У жодному разі! »
Парадокс: сало з хлібом — як раз те, що лікар прописав! Дивовижне поєднання, при якому обидва продукти прекрасно засвоюються. Зрозуміло, маються на увазі не булочки-пампушки, а зерновий хліб, з борошна грубого помелу або з додаванням висівок. Звичайно, це для здорових людей, не страждаючих ожирінням і проблемами з травленням.
При схудненні про сало теж не забувайте: це прекрасне джерело енергії. Дієтичний варіант — сало з овочами, наприклад, з капустою. Можна вприкуску, а можна зробити з ним солянку.
А ось гастрономічні радості такі, як бекон класти на хліб справді не варто. Вони взагалі при схудненні дозволені в мікроскопічних кількостях — близько 5 г.

Міф 8: «Краще під горілку»
Ось це чиста правда — сало прекрасний супутник алкоголю. Головним чином тому, що воно не дозволяє швидко сп’яніти. Жирненьке сало огортає шлунок і не дає напою з градусами моментально там всмоктатися. Звичайно, алкоголь все одно вбереться, але вже пізніше, в кишечнику, і поступово.
Спиртне ж, зі свого боку, допомагає швидше перетравити жир і розкласти його на частини. До речі, зовсім не обов’язково вживати сало саме з горілкою. Зі склянкою червоного сухого вина воно навіть смачніше.

Міфи надзвичайно цікаві, але якщо ми говоримо про здоров’я, то в цьому випадку краще керуватися науковими знаннями. Ми розвінчали кілька міфів і дали вам можливість «на благо» використовувати цей чудовий продукт харчування! Тому, якщо вам хочеться посмакувати сальцем з часничком – не відмовляйте собі у цьому задоволенні. Тільки пам’ятайте: у всьому має бути відчуття міри!
Останні новини Чернігівщини
Чернігів і Амстердам стали партнерами в європейському проєкті кліматичної нейтральності 11:42
Місто Чернігів отримало європейського партнера — місто Амстердам — у межах міжнародного проєкту SUN4Ukraine (Sustainable Urban Net Zero Network for Ukraine).
Медицина без бар’єрів: у Бобровицькій громаді працює мобільна клініка 11:39
Доступність медичних послуг – один із пріоритетів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді Оленою Зеленською. Над цим на Бобровиччині працюють як лікарі, так і керівництво громади разом з депутатським корпусом.
У Чернігові відкрилася фотовиставка «Обличчя стійкості» 11:22
23 жовтня у Чернігові відкрилася фотовиставка «Обличчя стійкості», присвячена незламності українських жінок у період війни, та організована Коаліцією «Чернігівщина 1325».
У січні-вересні 2025 року на Чернігівщині сплачено 30,7 млрд гривень податків, зборів та єдиного внеску 11:07
У Головному управлінні ДПС у Чернігівській області повідомили, що до бюджетів усіх рівнів Чернігівської області платниками податків у січні-вересні 2025 року сплачено 19,4 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 25,4 відс. (на 3,9 млрд грн) перевищує факт надходжень відповідного періоду 2024 року.
До Всесвітнього тижня ядерної науки: у 100 школах проведуть XR-виставку «Чорнобиль у війні: уроки ядерної безпеки» 10:12
Вперше в Україні до Nuclear Science Week — Всесвітнього тижня ядерної науки — музейники, науковці та освітяни запускають одразу у 100 школах XR-виставку «Чорнобиль у війні: уроки ядерної безпеки».