21 липня — Зажинки

21.07.2014   07:06 — Агенцiя

Зажинки — один з найдавніших землеробських свят. За одними джерелами він святкувався 21 липня в день Прокопія Жатвенніка (Прокопа Женця).

Вважалося, що «Прокоп річний — жней і жатвеннік, жнива починає». За іншими — 29 липня в день пам'яті священномученика Афіноген, єпископа Підахвійского.

В народі вважали, що на Афіноген (Феногена) пташки задумуються (замовкають). Літо переступило спекотний вік. «Якщо цей день з теплом та зі світлом — заберешся загодя зі жнітвом, а коли буде дощовим — хліб в снопі проросте» (погода буде сирий). Приблизно з цього періоду за народними прикметами закінчуються спекотні дні, ночі стають холоднішими.

Традиційно, початок і кінець збирання врожаю урочисто відзначалися і сільською громадою, і в кожній родині. Вважалося, що який буде зажинки, такі й зажинки.

Жнива підбивала підсумок усьому багатоденного праці селянина. До початку жнив готувалися як до великого свята. Господиня мила будинок, господар прибирав двір, тік. Стіл застилали білою скатертиною. Перед початком жнив кожна господиня чи господар ходили оглядати свої ниви: поспів чи колос, чи пора жати. У деяких місцях проводили обряд «пакриванія поля».

На зажинки відправлялися або вранці до сходу сонця, або в сутінках. Найпершу стислу жменю колосків жниця клала не в сніп, а окремо на поле разом з хлібом і сиром. Потім починали жати перший сніп — «гаспадарок». Він вважався іменинним. Зазвичай його зажинати старша в сім'ї жінка.

Його прикрашали квітами, несли в будинок з піснями і ставили в червоний кут під ікони. З нього ж починають восени молотьбу, а соломою годували хвору худобину. Зерна першого снопа вважалися цілющими для людей і птахів.

Увечері кожна сім'я влаштовувала святкову вечерю, на якому обов'язково була їжа, принесена з поля. Співали спеціальні пісні.