31 січня - Китайський Новий рік
Китайський Новий рік - Чунь цзе, що значить Свято весни, є для китайців самим головним святом, його відзначають вже більше двох тисяч років.
Воно приходиться на перший новий місяць першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого. З введенням григоріанського календаря це свято почали називати „святом весни”, щоб відділити його від Нового року за західним стилем. У побуті Чунь цзе називається „Нянь” (нянь - значить "рік").
За легендою Нянь – це страшне люте чудовисько з рогами на голові, що жило у древньому Китаї. Цілий рік він знаходився і глибині моря, і тільки в канун нового року виповзало з води, вривався в поселення, поїдав там худобу і губив людей. Тому селяни дуже боялися його і щорічно перед настанням Нового року цілими сім’ями полишали села і утікали в гори, щоб сховатися від страшного звіра Няня.
Одного разу перед Новим роком, коли селяни Тао хуа („квітки персика”), підтримуючи старих, з дітьми на руках залишали село, туди прийшов старий жебрак зі срібного кольору вусами. В одній руці він тримаю тростину, в іншій – торбу.
В цей час деякі селяни закривали вікна і запирали дім, інші збирали речі в дорогу, треті вели худобу, іншими словами, всі були зайняті і всі були в стурбовані, тому ніхто не звернув особливої уваги на цього старика. Тільки одна жінка дала йому трохи їжі і почала умовляти його скоріше залишити селище, щоб уникнути зустрічі з Нянем. Однак цей дідусь, посміхаючись, відповів: ”Дозвольте мені залишитися у вашому домі на ніч, і я вигоню Няня з села.”
Жінка з подивом подивилася на старого і помітила, що цей сивий чоловік з моложавим обличчям виглядає бадьорим та міцним, але все ж умовляла його сховатися з усіма від хижого Няня. Однак старий стояв на своєму, і жінці довелось піти одній.
Близько опівночі Нянь увірвався до селища. Цього разу він помітив, що у селі щось не так, як було раніше. З жахом помітив Нянь, що в одному домі горить вогонь, а двері пофарбовані червоною фарбою. А коли він добрався до входу у будинок, у дворі почувся тріск бамбукових хлопавок. Він не насмілився увійти у двір.
Виявляється, Нянь боїться червоного кольору, яскравого полум’я і гучного шуму. В цей момент ворота відчинились, з них вийшов старий у червоному халаті і голосно засміявся. Нянь сильно перелякався і втік.
На другий день селяни повернулися. Побачивши, що в їх домівках все уіле, вони дуже здивувались. Лише жінка зрозуміла, у чому справа, і розповіла односільчанам про обіцянку старця. Почувши цю розповідь, всі дуже зраділи, вдяглися у нові святкові одежі, поздоровляючи один одного з настанням спокою, щастя і благополуччя. Ця історія швидко поширилася у сусідні села, і всі узнали, як виганяти Няня.
С тих пір щорічно в канун Нового року люди наклеюють на двері червоні парні надписи, запускають хлопавки, в домах горять вогні, люди не вкладаються спати всю ніч, що називається "шоу суй" – „оберігати рік”.
Ніч на Новий рік китайці називають „ніччю зустрічі після розставання”. Для них це сама важлива мить року. Вся родина збирається за святковим столом, який вирізняється багатством і різноманіттям страв. Новорічна вечеря не обходиться без страв з курячого м’яса, риби і «доуфу» - соєвого творогу, який ми називаємо «тофу», тому що в китайській мові назви цих продуктів співзвучні зі словами, що означають „щастя” і „достаток”.
На півночі Китаю на Новий рік прийнято їсти пельмені (цзяоцзы), а на півдні - «няньгао» (шматочки, виготовлені з клейкого рису). Мешканці півночі віддають перевагу пельменям, бо слово (цзяоцзы) у китайській співзвучно зі словами „проводи старого і зустріч нового”. Крім того пельмені за своєю формою нагадують злитки золота срібла і символізують побажання багатства. З тієї ж причини мешканці півдня їдять «няньгао», що символізують поліпшення життя з кожним роком.
Перші п’ять днів нового року призначені для зустрічей. Рідні, друзі, однокласники, співробітники навідують один одного і вітають з Новим роком.
Традиція дарування подарунків не дуже поширена в Китаї. На Чунь цзе традиційним подарунком є Я-суй цянь – кишенькові гроші у спеціальних червоних конвертах, які прийнято дарувати дітям. Дотримуючись давніх звичаїв, гроші дарують кожній дитині, що прийшла до будинку в перші 15 дней нового року. Якщо червоного конверту під рукою не знайдеться, нічого страшного, можна обійтися і без нього.
На Свято весни кілька днів підряд проводиться гучні народні забави і ярмарки, де виконуються танки лева і драконів, танці „суходільних човнів”, номери на ходулях. Новорічні святкування закінчуються після Свята ліхтарів, на 15 день першого місяця нового року за місячним календарем.
Рік за китайським календарем:
2007 - 4705 починається 18 лютого, символи: Кабан (Свиня), Вогонь, Червоний
2008 - 4706 починається 7 лютого, символи: Криса (Миша), Земля, Коричневий
2009 - 4707 починається 26 січня, символи: Бик (Корова), Земля, Коричневий
2010 - 4708 починається 14 лютого, символи: Тигр, Метал, Білий (золотий)
2011 - 4709 починається 3 лютого, символи: Кіт (Заяць, Кролик), Метал, Білий (золотий)
2012 - 4710 починається 23 січня, символи: Дракон, Вода, Чорний
2013 - 4711 починається 10 лютого, символи: Змія, Вода, Чорний
2014 - 4712 починається 31 січня, символи: Кінь, Дерево, Зелений
В 2014 році Китайський Новий рік припадає на 31 січня.
Останні новини Чернігівщини
На Чернігівщині зареєстрували індустріальний парк «Носівські господарства» 10:13
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НОСІВСЬКІ ГОСПОДАРСТВА» до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Парк створено строком на 30 років на території міста Носівка Ніжинського району. Ініціатором виступає Носівська міська рада.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 10:11
Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, а саме: 2 дорожньо-транспортні пригоди та 1 пожежу. Внаслідок цих подій 2 особи постраждали.
12 грудня: цей день в Україні і світі 10:05
День 1388 Російська агресія - Day 1388 Russian aggression
На Чернігівщині видалено понад 20 тонн безхазяйних пестицидів 11:43
У листопаді на території області проведено комплекс робіт з видалення безхазяйних та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). За результатами заходів утилізовано понад 20 тонн отруйних речовин.