Україна та Німеччина: 100 років міждержавних взаємин

05.06.2018   10:09 — Агенцiя

2 червня виповнилося 100 років від дня, коли перший посол Німеччини в Україні Альфонс Мумм фон Шварценштайн та Австро-Угорщини Йоганн Форгач вручили вірчі грамоти гетьману Української Держави Павлу Скоропадському, що означало юридичне встановлення дипломатичних, отже – міждержавних взаємин. Ця дата майже співпала з офіційним візитом до України Президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмайера, а під час його перебування в нашій державі розпочала свою роботу міжнародна конференція «Україна та Німеччина: міждержавні відносини в 1918 –1924 рр.».

Науковий форум відкрився 31 травня в Дипломатичній академії Міністерства закордонних справ України за участі заступника Міністра закордонних справ Василя Боднаря, державного секретаря Міністерства Андрія Зайця, ректора Академії Сергія Корсунського, ректора Українського вільного університету в Мюнхені доктора Колумбійського університету Марії Пришляк, директора Інституту історії України НАН України академіка Валерія Смолія.

Надалі конференція продовжувала свою роботу в Чернігові та Тростянці, де учасників вітали заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Наталія Романова та радник голови Чернігівської обласної ради Дмитро Никоненко. Звертаючись до присутніх, вони відзначили, що 1918 рік, попри весь драматизм, є знаковим в історії України: це визнання її незалежності, народження та перші успіхи української дипломатії, заснування Українського військового флоту та морської піхоти. Саме зараз необхідно дати виважену оцінку зусиллям та серйозним спробам українського державотворення в 1918–1924 рр. 

У відкритті та наступних сесіях взяли участь понад 50 істориків та дипломатів з України, Білорусі, Австрії, Німеччини та Туреччини. Йшлося про різноманітні проблеми минулого, що мають вплив на сьогодення: про визнання прав української делегації на участь у мирних переговорах у Бресті, зближення Німеччини та Української Народної республіки у січні – лютому 1918 р., обумовлене тяжінням взаємних інтересів, наслідки Брестського миру наслідки для країн, що постали на руїнах Російської імперії, ставлення до України  німецьких політичних та військових діячів, підходи до визначення кордонів України в 1918 р. (від Криму до Стародуба та Рильська), взаємини Української держави з Білоруською Народною республікою. На науковому зібранні також  обговорювалися політичні, економічні, військові аспекти співробітництва України, Німеччини, Османської імперії та інших країн Четверного союзу, подальший розвиток українсько-німецьких взаємин до 1924 р.

Історики наголошували: попри відомі проблеми варто відзначити діяльність гетьмана Павла Скоропадського та його соратників з поширення влади та кордонів Української держави на етнічні українські землі, приєднання Криму, формування української армії та флоту, становлення української державної та дипломатичної служби, запровадження української мови в роботі державного апарату та органів місцевого самоврядування. Отже – формування України як правильної держави з усіма її атрибутами.
 
Під час конференції було презентовано виставку архівних документів «Україна та Німеччина: до 100-ліття ювілею встановлення дипломатичних відносин». «Ця виставка відкриває дипломатичні здобутки України. Тут представлене тло, на якому відбувалося становлення дипломатичних відносин між Україною та зарубіжними державами, портрети молодих людей, які творили Українську народну республіку та виводили її на міжнародну арену, момент підписання Брестського мирного договору, фото чорнового варіанту таємного договору, зустрічей гетьмана Павла Скоропадського з іноземними дипломатами, документи про діяльність українських дипломатичних представництв в Німеччині після 1918 р., та, зокрема, українського консульства у Мюнхені. Отже виставка присвячена століттю української дипломатії а також свідчить про те, що Німеччина сто років тому назад зробила величезний крок у встановленні наших відносин», – зауважила доктор історичних наук, професор, голова правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Ірина Матяш.

Завершальна сесія конференції проходила 2 червня в Тростянецькому дендропарку, що колись належав діду Павла Скоропадського, Івану, й де майбутній гетьман проводив свої дитячі роки. Тут, на півдні сучасної Чернігівщини, формувався світогляд та характер майбутнього керманича Української Держави.

Організатори конференції – Міністерство закордонних справ України, Інститут історії України НАН України, Дипломатична академія України ім. Геннадія Удовенка при МЗС України, Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин, Український вільний університет у Мюнхені, Сіверський центр післядипломної освіти, Сіверський інститут регіональних досліджень за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні.