Поглядами з України та Німеччини на євроінтеграцію обмінялися біля Чернігова

01.04.2017   09:27 — Агенцiя

Біля Чернігова, в селищі Слов’янка, 30 березня відбулася публічна панельна дискусія присвячена процесу впровадження Угоди про асоціацію України з ЄС, що відбулася в рамках конференції CiSEP.

руки

Під час заходу було озвучено, зокрема, позиції українських чиновників відповідальних за євроінтеграцію та представника  Німецького посольства щодо нинішнього стану імплементації Угоди та чинників, що заважають прогресу.


«Протягом 2017 року ми будемо робити все щоб ця зона вільної торгівлі перетворювалась на поглиблену та всеохоплюючу»
 

Директорка  Урядового офісу з питань європейської євроатлантичної інтеграції Кабінету міністрів Ольга Стефінішина почала свій виступ з відзначення ролі ЄС в торгівельних стосунках.
«Після 2014 року, у зв’язку з агресією Російської Федерації, втратою частини території та значної частини експорту. В цих складних умовах Європейський союз став найбільшим торгівельним партнером України, сьогодні ми можемо говорити про 40 % всього товарообігу. В 2016 році ми вийшли на позитивний показник обсягу ВВП – близько 2,5 відсотків, в порівняні з 2015 роком, коли цей показник був негативний на рівні майже 10 відсотків. Протягом 2016 року функціонувала зона вільної торгівлі між Україною і ЄС, а протягом 2017 року ми будемо робити все щоб ця зона вільної торгівлі перетворювалась на поглиблену та всеохоплюючу, як це сказано  в Угоді про асоціацію»  
В доповіді директорки  Урядового офісу з питань європейської євроатлантичної інтеграції Кабінету міністрів Ольги Стефінішиної пролунала також  теза про те, що одним з головних напрямків має бути реформа державного апарату, бо українські інституції мають ще радянський характер.
«Першим завданням на сьогоднішньому  етапі є адаптація українського законодавства та утворення відповідних контролюючих органів. І це найбільший виклик для уряду в тому плані, що ми чітко зрозуміли, що передувати прийняттю європейського законодавства має правова трансформація органів державної влади. Оскільки, які б не пропонувалися заходи по імплементації законодавства ЄС, більшість органів державної влади в Україні мають «трошки радянське розуміння» права та як його застосовувати. І це розуміння ніяк не можна засотувати до дих законодавчих ініціатив, які ми маємо запровадити відповідно до Угоди про асоціацію. Саме тому ми бачимо проблему з проходженням в парламенті екологічного законодавства, закону про оцінку впливу на довкілля, закони про безпечність та якісність харчових продуктів. Це законодавчі ініціативи, які дозволять частково зняти торгівельні бар’єри, дозволять вільний рух електронних сервісів між державами, дозволять наблизити екологічні стандарти України до європейських стандартів.
Сьогодні ми є свідками,  що європейська інтеграція, крім того що вона охоплює багато сфер, це в першу чергу реформа органів державного управління, реформа процедур і правил для уможливлення процесу виконання угоди.
Тому, європейська інтеграція для нас це і новий регламент роботи Уряду , і новий регламент роботи парламенту і навчання і роз’яснення, це нова кадрова політика, нова політика комунікації.
 

«Не треба  марнувати час в процесі реформ!»

Слова урядового представника про інтенсифікацію торгових стосунків України а ЄС підтвердив і заступник посла Федеративної республіки Німеччина в Україні Вольфганг Біндзайль.
«Збільшення  обсягів торгівлі з ЄС за останні два роки на 40 відсотків – це результат виконання Угоди про асоціацію. Во той же час повна реалізація дії Угоди очікується в наступні 7 років і український експорт безумовно виграє від цього ще більше.»
В той же час заступник посла наголосив  на недостатній роботі української влади щодо руху в напряму імплементації Угоди. Одним з індикаторів такого гальмування є процес візової лібералізації, яка вже кілька разів відкладалася через невиконання Україною своїх зобов’язань.
«Не треба  марнувати час в процесі реформ!» - кілька разів наголошував пан Біндзайль.
Він також додав, що наступна  дата лібералізації візового режиму України з ЄС очікується в червні цього року. «Ми навіть запланували скорочення працівників візового центру», - додав заступник посла.
Вольфганг Біндзайль відзначив незадоволення структурами ЄС ухваленням змін до закону про електроне декларування в якому громадських активістів прирівняли до чиновників.
«Після трьох років після Революції ми бачимо спроби реставрації. Адже електронне декларування має контролювати чиновників, що утримуються за державний кошт. Ми не бачимо підстав застосовувати ті ж вимоги до громадських активістів.»
Як один з підсумків дискусії,  пролунала думка про необхідність визначення чітких спільник критеріїв оцінки (індикаторів) виконання Угоди про асоціацію України з ЄС. Оскільки в Уряді часто цей процес бачать через формальне ухвалення певних законів чи розпоряджень, але громадські експерти визначають, що необхідно брати до уваги практичні результати реформ, які відчувають звичайні громадяни.


Павло Пущенко