Зменшити корупцію і збільшити бюджет: у Чернігові обіцяють ввести земельні аукціони

27.04.2016   14:16 — Агенцiя

26 квітня о 14.00 в Громадському прес-центрі "Ініціатива" відбувся круглий стіл присвячений впровадженню земельних аукціонів та земельним питання загалом, які виносяться на розгляд пленарного засідання 7 сесії Чернігівської міської ради (що відбудеться 28 квітня).

Участь у круглому столі взяли громадські активісти, журналісти, представники Чернігівської міської ради та представники чотирьох політичних сил. А саме, Жанна Шерстюк, депутат Чернігівської міської ради від «Радикальної партії», Ярослав Ковтун, депутат від «ДемАльянсу», Максим Черненок, депутат від «Нашого краю» та представник виконавчого комітету, голова місцевої «Батьківщини» Юрій Власенко.


Земельний аукціон

Земельні аукціони працюють вже не один рік у більшості міст України. Водночас,  у Чернігові впровадження земельних аукціонів влада обіцяє вже близько десяти років, однак проект рішення підготували лише зараз.

Юрист земельного управління Чернігівської міської ради Ксенія Муляренко, розробник проекту рішення по земельним аукціонам, зазначила, що для міської влади є дуже важливим їх впровадження.

«Перш за все, даний порядок спрямований на те, аби удосконалити процедуру передачі земельних ділянок комунальної власності у місті Чернігові вільних від забудови, тих, у яких закінчився договір оренди і шляхом вільної конкурентної передачі їх у власність або користування бажаючим юридичним особам або фізичним особам»,- каже Муляренко.

Загалом, порядок проведення земельних аукціонів, який планується впровадити у Чернігові, здебільшого взятий з земельного кодексу: на початку року визначатиметься перелік земельних ділянок, які у подальшому провадитимуться або надаватимуться в оренду, після визначатиметься виконавець земельних торгів, за процедурою передбаченою законодавством.

Серед головних плюсів впровадження земельних аукціонів Муляренко вважає збільшення надходжень до міського бюджету та більш прозора процедура передачі землі бажаючим юридичним або фізичним особам. Окрім цього, ще одним «плюсом» є те, що на аукціон земельна ділянка виставлятимуться вже з землевпорядною документацією та містобудівні умови.

Таким чином, на думку учасників круглого столу, зникає відома всім схема, коли комунальному підприємству, яке шукає потім інвестора, безкоштовно виділяється земельна ділянка. Водночас, жодного податку за користування земельної ділянкою КП до міського бюджету не сплачувало, а лише відшкодовувало оренду ставку, котра складала від 1% до 3% вартості землі.

Після впровадження земельних аукціонів, комунальні підприємства втратять можливість отримувати землю поза конкурсом та обов’язково йтимуть на конкурс.
 
«Можливо у конкурсних умовах на виконавця торгів передбачити, що кошти від підготовки документації, проведення експертизи і т.п. відшкодовуватиме майбутній переможець торгів, аби ми не витрачали на це бюджетні кошти»,- запропонував депутат міської ради від «Нашого краю» Максим Черненок.

За словами Ксенії Муляренко, це і є вказівка земельного кодексу. Тому, відповідний пункт апріорі буде у проекті положення.

В свою чергу, значним упущенням даного проекту депутат міської ради від «Радикальної партії» Жанна Шерстюк вважає не прописане конкретне застосування пункту «громадських обговорень» перед виставленням земельної ділянки на торги.
«Ми застосували норму земельного кодексу, коли забороняється вносити до переліку земельних ділянок ті ділянки, по яких не відбулися громадські обговорення у випадках визначених кодексом. Однак, який саме вид громадських обговорень і який строк їх проведення? Порядок прийняття на них рішень ми ніде не зазначаємо.
Посилатися у цьому випадку на Статут територіальної громади, то там кілька видів громадських обговорень передбачено. Тобто, якщо є якась скандальна земельна ділянка, хтось проведе громадські обговорення за місцем проживання, а хтось проведе по цій же земельній ділянці збори кварталу або мікрорайону. І які з них є важливішому в цьому випадку? »,- каже Шерстюк.

Тому, на думку Шерстюк, це є така собі «лазівка» для ресурсних забудовників. Тож, необхідно або у Статуті громади прописувати вид «громадських обговорень», які застосовуватися саме до земельних ділянок, або передбачати у цьому положенні.

Присутній на круглому столі член виконавчого комітету, голова міської партійної організації Юрій Власенко зазначив, що кілька скликань тому депутатам міської ради та голові пропонувалося запровадження земельних аукціонів, однак тодішній склад був категорично проти.
«На той час на земельних аукціонах можна було заробити додаткові мільйони гривень і всі суб’єкти господарювання були готові йти на прозорий конкурс, заплатити найвищу ціну і таким чином міський бюджет наповнився б. Що буде зараз – це питання. Адже ні для кого не секрет, що земля купується аби там щось будувати, а будівництво у нас зараз «просіло» і по великому рахунку, говорити про те, що хтось щось буде викуповувати немає сенсу. Забудовник викуповувати земельну ділянку не буде, максимум – це буде оренда. Він повинен запропонувати найвищу ціну, найкращі умови оренди земельної ділянки, дати найбільший відсоток, тоді він матиме право на забудову даної ділянки»,- каже Власенко.

Він також додав, що дуже сподівається, що земельні торги дійсно будуть прозорим механізмом, адже тоді певні схеми зникнуть.

Перший конкурс по землі можна очікувати, за словами розробника проекту Ксенії Муляренко, тоді, коли вже буде затверджено положення і управління почне над цим роботу. Тим більше, що три земельні ділянки вже розроблені для конкурсу. За словами громадського діяча Олександра Гашпара, одна з них на Масанах під кафе, інша на київському шосе для будівництва мотелю і ще одна довкола залізничної лікарні, яку міськрада нещодавно прийняла у комунальну власність.


Скандальна земля

Опрацювавши порядок денний найближчої сесії, громадський активіст Олександр Гашпар зазначив, що розгляд депутатів цього разу виноситься досить мало якихось резонансних земельних питань.

Одне з них, за словами Гашпара, котре в свій час спричинило громадське невдоволення, будівництво житлового будинку по проспекту Миру 17а. «Будівництво закинуте а котлован так і залишився. Заступник міського голови направив листа до інвестора, аби той засипав котлован. В свою чергу, інвестор звернувся до міської ради, аби та надала йому дозвіл на розробку землеустрою під будівництво. Наскільки мені відомо, ініціативна група вже зустрічалася з міським головою з цього питання, і він пообіцяв, що ніякого будівництва не буде»,- зазначив Гашпар.

Окрім цього, важливе питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на межі з РЛП «Ялівщина» з сільськогосподарського на будівництво. Але, за словами депутатів міськради, будуються ділянки навколо даної, і тому, логічно змінити і її цільове призначення.
Ще одне питання – передача у постійне користування комунальному підприємству «Чернігівбудівест» земельну ділянку по вул. Реміснича 48а, котра у свій час буда у комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста».

Раніше там планувалося будівництво торгових рядів. На сьогоднішній день також планується будівництво приміщень торгового призначення.

Даний проект «Посилення публічності місцевої політики та реформ, шляхом аналітичної підтримки регіональних медіа» виконується за підтримки проекту USAID «У-Медіа», що реалізується міжнародною організацією Інтерньюз.