Громадськість п’яти міст надала пропозиції щодо реформи державних підприємств

19.06.2015   08:15 — Агенцiя

Запровадження інституту незалежних директорів і нова політика у сфері управління державною власністю, що регламентуються запропонованим Мінекономрозвитку Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності», стали предметом обговорення на експертній зустрічі, яка відбулася 18 червня у Комунікативному центрі Уряду. Мета відеоконференції - оцінка регіонами положень проекту.

«Наша дискусія направлена на те, щоб зробити максимально реалістичні зміни в законодавство, які б справді працювали», - наголосив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Руслан Корж.

Під час відеоконференції фахівці обмінялися думками, прозвучали критичні зауваження й питання від п’яти міст України (Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Львів, Чернігів).

Було наголошено, що цей проект закону саме на часі, адже зміни торкаються унітарних держпідприємств, що підпорядковані Міністерствам і відомствам (лише в Мінекономрозвитку їх близько 300), тому й постала нагальна потреба вирішити, як ефективно ними управляти в нинішній непростій ситуації.

Експерти, запрошені до диспуту, наголосили: не можна вводити додаткові обмеження й регуляцію в кризові часи. Якщо говорити про систему корпоративного управління, то наглядова рада й інститут незалежних директорів - це інструмент, ефективніший за існуючу систему, а відкриття звітності підприємств збільшує прозорість. Якщо говорити про договори з пов'язаними особами, наголосив один зі співрозробників проекту Євген Кравцов, то це дуже важливий інструмент, який повинен обмежувати ті зловживання, що найчастіше спостерігаються на держпідприємствах.

«Позитивний момент полягає у тому, що поняття «наглядова рада» і «незалежний директор» уже введено в національне законодавство. Попри те, їх запроваджено базисно, що не відкриває усіх аспектів, вказує не всі критерії. Тому законодавство слід розвивати. І це та мета, якій служить цей законопроект», - наголосив він.

Наприкінці експерти зауважили: Закон закладає основу для найважливіших напрямів і критеріїв, які будуть незмінними. Уточнення й удосконалення Закону відбуватиметься через підзаконні документи, приміром, нормативно-правові акти КМУ. Це зробить інструмент гнучкішим, а застосування механізмів ефективнішим.