Обіцяти — ще не одружитись: Чернігівська міська рада вкотре піднесла гарбуза громаді

19.01.2015   16:21 —

Більш ніж півроку міська влада годує обіцянками громадським активістів, які опісля революційних подій вирішили шукати конструктивні шляхи співпраці з «оновленою», так би мовити, владою.

Доля проекту Положення «Про місцеві ініціативи в місті Чернігові», запропонованого громадськістю уповноваженим посадовцям, досі залишається невідомою. Жодних пояснень, жодних дій, жодних альтернатив — позиція міської влади у відповідь на «пропозицію руки і серця».

Процедура місцевих ініціатив поетапно розписана у вищезгаданому документі, який виносився на експертне обговорення ще у червні та за його результатами був поданий через звернення трьох депутатів на розгляд представницького органу. Попри очікування ініціаторів, питання так і не було включено в порядок денний жодної чергової сесії 2014 року. А керуючий справами виконкому пан Віхров, за його словами, про дану активність довідався лише в грудні. І це при тому, що з самого початку ідея ініціативи обговорювалися не лише з депутатами, але й секретарем, головою регламентної комісії та іншими «зацікавленими».

До слова, на практиці «місцеві ініціативи» реалізовувалися б наступним чином. Члени територіальної громади збираються в ініціативну групу, яка розроблює проект рішення Чернігівської міської ради, та подає його разом з пакетом необхідних документів до уповноваженого структурного підрозділу міської ради. Попередньо активні мешканці міста мають зібрати підписи 50 прихильників своєї ідеї. Питання вноситься на розгляд депутатського корпусу, а далі небайдужі громадяни здійснюють контроль за виконанням рішення ради у випадку його ухвалення. Погодьтеся, даний процес потребує виважених кроків та врегульованих дій, аби не перетворити «місцеві ініціативи» в політичні ігрища. Однак, ігноруючи громадський проект, влада забула хоча б запропонувати альтернативний варіант.

Важливо зазначити, що ідея лобіювання згаданого інструменту участі громадян у процесі ухвалення рішень була викликана зниженням довіри до влади та високим порогом протестних настроїв, про що свідчать результати окремих соціологічних досліджень як всеукраїнського, так і регіонального рівня. Так, в рейтингу українських міст з публічності місцевої влади Чернігів займає 16 позицію з 24 можливих. А кожна сесія міської ради не обходиться без пікету під її стінами. В таких умовах адекватна влада була б зацікавлена самотужки налагоджувати діалог. Нашим же посадовцям позиція «страуса», вочевидь, більше імпонує.

На сьогодні чернігівці не мають реальної можливості отримати доступ до публічної інформації, отримати відповідь, а не відписку на звернення, подати проект рішення, написати запит чи просто поставити питання до депутатів, міського голови, інших чиновників. Проте така позиція лише виглядає зручною, адже поки у владних органах домінуватиме подібна лінія поведінки, нікуди не зникнуть пікети, протести з ризиком перерости в місцевий Майдан. І тут треба замислитися діючому меру, депутатам, чиновникам та всім, то має політичну амбіцію на 2015 рік… Замислитися над тим, що ж вигідніше — співпраця чи протидія. А ми ще поборемось!


Ольга Рись, Тетяна Бойко.