Громадськість радила, влада прислухалася – експертне обговорення в Чернігові

03.12.2014   13:42 — Агенцiя

В Дискусійному клубі «Експертна думка» 2 грудня 2014 року відбулося експертне обговорення «Публічність через співпрацю - поради для міської влади».

Його організував Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень та Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА. До заходу долучилися не тільки громадські активісти, але і представники міської влади.

На початку обговорення Тетяна Бойко, модератор заходу, нагадала присутнім результати всеукраїнського дослідження рівня публічності міських голів, виконавчих органів та депутатського корпусу. Цього року Чернігів в рейтингу українських міст з відкритості місцевої влади займає 16 позицію з 24 можливих, а в 2013 році ми були на 5 місці серед 11. Така тенденція викликає занепокоєння, а пропозиції зі зближення влади і громади є  дуже актуальними.

Висвітлюючи міжнародний досвід залучення громадськості до процесу прийняття рішень, питання доступу та публічності, Деніс Хьюбер, виконавчий секретар Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, під час скайп-включення підкреслив, що право українців на участь в політичному житті є одним з фундаментальних і визначене всіма країнами-членами Ради Європи.

Леся Шевченко, Президент Фундації «Відкрите суспільство», зауважила, що в українському медіа-просторі поняття громадського контролю набуло дещо викривленого значення та розглядається як моніторинг діяльності влади, спостереження за її роботою та прийнятими рішеннями. Насправді,  громадський контроль – це  найвища форма громадської участі, тривалий процес співпраці держави і громадськості, що має три рівні: доступ до інформації – це базовий рівень, консультації, діалог і партнерство. Спікер також говорила про столичні реалії налагодження конструктивного діалогу між міською владою та активним мешканцями міста Києва.
 
В Чернігові громадський контроль знаходиться на примітивному рівні, вважає Голова освітнього центру «Ініціатива» Павло Пущенко, апелюючи до слів попередньої виступаючої. На думку експерта, при прискіпливому дослідженні прийнятих міською радою рішень, виявляється, що вони містять порушення процедури і можуть бути оскаржені як такі, що не є чинними. Спростити взаємовідносини влади та громади, зробити відкритішими керівні структури міста може чіткий регламент Чернігівської міської ради, впевнений він. Проте при внесенні змін до згаданого документу 90% пропозицій громадян, за словами Павла, не пройшли.

Тарас Случик, експерт Інституту політичної освіти, спілкуючись з присутніми через скайп-включення, відразу розпочав з порад для міської влади. Елементарну та досить бюджетну практику забезпечення прозорості міської влади експерт вбачає у  реструктуризації офіційного веб-порталу міської ради в частині доступу до інформації про депутатів. Із конкретних порад пролунав заклик щодо створення можливості пошуку інформації про власного мажоритарного депутата через введення в фільтр пошуку офіційного сайту адреси виборця, а також можливість подати звернення, проект рішення, написати запит чи просто поставити питання до депутатів, міського голови, інших чиновників через діючу електронну пошту або особистий профіль, створений безпосередньо на сайті.

При Чернігівському міському голові створять ефективну Громадську раду, до складу якої входитимуть громадські діячі Чернігова та експерти в різних галузях. Про це під час обговорення заявив Станіслав Віхров, керуючий справами виконкому. «До ради мають увійти люди, які вболівають і переживають за наше місто не лише на словах а роблять реальні кроки»,- зазначив заступник міського голови.

Володимир Демиденко, президент АГС «СОВІСТЬ», підтримав ідею створення Громадської ради, додавши, що подібні організації треба при кожному органі виконавчої влади.
«Вагомою складовою довіри до влади з боку громадян є відкритість будь-якого органу або посадової особи», - зауважила Ольга Рись, менеджер проектів Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень. Виступаюча підтримала експертів в тому, що наразі відсутні ефективні інструменти взаємодії влади та громади, а також висловила думку, що одним із найбільш дієвих з них є місцеві ініціативи. Так, ініціативна група ще влітку розробила проект Положення, який регулював би процедуру подання  громадських проектів через місцеву ініціативу, проте доля згаданого документу залишається невирішеною.

Зробити владні структури максимально прозорими може персональна відповідальність за прийняті рішення вважає Вячеслав Лебідь, депутат Чернігівської міської ради.

А на думку Ольги Хоніч, заступника керівника Об’єднання «Самопоміч» Чернігівщина, проблема публічності влади буде актуальна до тих пір, поки не зміниться свідомість влади, і вона не буде готова до діалогу з громадянами.