Політичний конфлікт в Чернігівський обласній раді і можливі шляхи його вирішення

05.01.2021   17:11 — Агенцiя

Політичний конфлікт, що розгорнувся на першій сесії облради фактично переріс у політичну кризу, яка може мати доволі неочікувані результати, як короткотермінові, так відтерміновані у часі.

У чому суть конфлікту?

Загальний склад Чернігівської обласної ради становить 64 депутатські мандати, які за результатами виборчої кампанії розподілилися наступним чином:
Партія “Рідний дім” – 19;
Партія “Наш край” – 9;
Партія “Слуга народу” – 8;
Радикальна партія Олега Ляшка – 7;
Партія ВО “Батьківщина” – 6;
Партія “Європейська солідарність” – 5;
Партія “За майбутнє” – 5;
Партія “Опозиційна платформа – За життя” – 5.

Третього грудня 2020 року – відбулася перша сесія Чернігівської обласної ради восьмого скликання: обрано голову, двох заступників та голів депутатських комісій.
Ця сесія, за результатами голосування, поділила депутатський корпус на дві частини:
– перша – “Рідний дім”, “Слуга народу” та Радикальна партія Олега Ляшка – 34 депутати,
– друга – “Наш край”, ВО “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, “За майбутнє”, “Опозиційна платформа – За життя” – 30 депутатів.
Практично новостворена “більшість” залишила за собою всі керівні посади та майже всіх голів постійних депутатських комісій. Причому обрання останніх спочатку у порядку денному не було.
Опозиція вважає, що було багато порушень, чекає останній протокол установчої сесії та готує позов до суду щодо порушення процедурних моментів.

Сесії, які були заплановані на 23 та потім на 28 грудня, не відбулися через відсутність кворуму. “Меншість” просто не реєструвалася. Стало зрозумілим, що умовна “більшість” не може впевнено керувати ситуацією.
Замість того, щоб почати конструктивний діалог та пошук компромісів, лунали звинувачення у блокуванні та не виконанні депутатських обов’язків перед виборцями.

28 грудня голова Чернігівської ОДА Анна Коваленко наголосила, що “готова виступити модератором процесу перемовин між усіма депутатськими групами” та закликала депутатів Чернігівської обласної ради до конструктивної комунікації.

31 грудня на сайті Чернігівської ОДА опубліковано звернення голови Чернігівської обласної державної адміністрації Анни Коваленко, в якому вона висловлює стурбованість ситуацією, яка склалася в Чернігівській обласній раді. В цьому документі сказано, що “Обласна рада є органом, який представляє спільні інтереси виборців. І ситуація, при якій фактично половина депутатів облради усунена від прийняття рішень, є порушенням основного демократичного принципу представництва народу в органах влади”.

На зустріч 4 січня в облдержадміністрацію прийшли лише представники “меншості”.
Керівництво обласної ради цього ж дня розмістило власну заяву, де звинуватили пані Коваленко, що “замість того, щоб налагодити конструктивну співпрацю та діалог з новообраними органами місцевого самоврядування, фактично виступає представником інтересів п’яти партій”.

У вівторок, 5 січня відбулася пресконференція “щодо організації діяльності Чернігівської обласної ради восьмого скликання”, але зрозуміти які шляхи виходу з політичного тупика та як буде організована діяльність облради на сьогодні було неможливо. Самі організатори заходу не знають, що на сьогодні треба зробити, аби політична криза в регіоні не розгорталася.


Можливі варіанти?


Ідеальний для “більшості”

На наступну сесію мобілізувати всіх 33-34 депутати. Можливо “залучення” до важливих голосувань деяких представників “меншості”. Голосується та змінюється регламент облради, приймаються інші заплановані на засіданнях депутатських комісій документи. Зміни у програмах показують, що облдержадміністрація не може ні на що впливати.

Ідеальний для “меншості”

Знову зрив, якщо немає кворуму, або “забалакування” питань порядку денного, одночасно з тотальним контролем голосування “більшості”.

Компроміси, або домовленості

Тут простору для політичного маневрування значно більше.

1. Домовленості між “більшістю” та “меншістю” про перерозподіл посад у комісіях та, можливо посада одного з замів, але збереження за “більшістю посади голови Постійної комісії з питань бюджету та фінансів. Як і у минулому скликанні він працює “на посаді”.

2. Вступ до “більшості” однієї з політичних сил “меншості”. Тут – або загальноукраїнський вплив на місцевих політичних гравців, або банальний підкуп грошима та посадами.

3. Нова “більшість”. Якщо “меншість” залучить депутатів з “більшості”, яких позбудуться наприкінці цього року як зрадників, а поки вони будуть “позафракційними”.

Більшість фахівців, аналізуючи політичні процеси в області, розуміють, що поки до регулювання політичної кризи не втрутиться головний на сьогодні політичний гравець лідер партії “Рідний дім” та міський голова Чернігова Владислав Атрошенко реальний результат очікувати важко. Сучасну політичну “архітектуру” Чернігівської обласної ради та розподіл посад проєктував саме він.

На сьогодні жоден з провладних народних обранців та керівництва облдержадміністрації не може вплинути реально на місцевих депутатів.

Коаліція “Рідний дім” – “Слуга народу” – Радикальна партія Олега Ляшка вже сформувалась в місцевих радах та територіальних громадах. Тут збій приведе до падіння “карткового дому”.

Забезпечити на сьогодні постійно кворум в облраді важко. Змінюючи регламент “на грані фолу”, можна отримати блокування трибуни та чергові судові позови.

Складається враження, що політична криза спрямована саме проти голови Чернігівської обласної державної адміністрації Анни Коваленко, щоб показати її нездатність керувати політичними процесами в області.

Головному політичному гравцю в регіоні потрібний інший очільник виконавчої влади, особливо напередодні змін в управлінні виконавчою гілкою в регіоні. А якщо цю кризу подолають, а склад обласної ради стане більш керованим, то і “імпічмент” голові ОДА можна підготувати. Саме про це згадувалося на пресконференції “щодо організації діяльності Чернігівської обласної ради восьмого скликання”.

Ще один наслідок не вирішення кризи зараз – формування “системної опозиції” в області. Якщо не можливо впливати на монобільшість, опозиція чекатиме її розшарування і внутрішніх конфліктів, випадання “слабких”…

Одне зрозуміло, політична криза не буде тривалою, бо нейтралізація роботи обласної ради може привести до її розпуску, якщо не витримають нерви у загальноукраїнських гравців, або це буде їм цікаво.