Рік для чернігівських медіа: карантин, місцеві вибори і не без порушень свободи слова

26.12.2020   11:18 — Агенцiя

Збираємо підсумки року, аналізуємо, яка була ситуація зі свободою слова та безпекою роботи журналістів в регіоні у фінальному матеріалі від ІМІ.

Робота в умовах карантину

Головним викликом для місцевих медіа стала пандемія коронавірусу. Олександр Назаренко, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України розповідає, що внаслідок весняного локдауну більшість медіа перейшли в режим максимальної економії коштів. Але є і позитивні моменти – у цей час редакції активно освоювали онлайн інструменти для роботи у віддаленому режимі, вчилися працювати у критичних ситуаціях, більше використовували цифрові платформи для доступу до аудиторії.

Допомогли “втриматися на плаву” місцеві вибори – редакціям вдалося заробити на політичній рекламі кошти, які втратили на рекламі комерційній.

Загальмувався розвиток і телекомунікаційної сфери.Після успішного 2019 року (вихід в ефір 4 телекомпаній на цифрових каналах, освоєння добових єфірів місцевими телеканалами, конкурси, розбудова мережі місцевих радіостанцій тощо) в 2020 році, через низку заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, ініціювання, оголошення і проведення конкурсів Національною радою зупинилися. Саме тому, робота, яка проводилася представником Нацради в Чернігівській області щодо продовження розбудови мережі місцевого радіомовлення наразі “заморозив” карантин, розповідає представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Чернігівській області Ірина Сенченко.

Важливим питанням для регіону є надання прикордонним районах Чернігівської області – статуту територій з особливим режимом мовлення. Даний статус надав би можливість вітчизняним мовникам розпочати мовлення на територіях, які роками страждають від засилля пропагандистських програм з боку російського телебачення.
Місцеві органи влади не могли не відреагувати на запровадженні Кабінетом міністрів карантинні обмеження.

Це стосується в першу чергу обмеження щодо кількості присутніх осіб на публічних заходах. Так Чернігівській ОДА та міській раді частину публічних заходів перевели в онлайн, або обирають приміщення значно більші за площею, ніж в докарантинний період.

Випадків, коли б журналістів через карантинні обмеження не допустили до засідань колегіальних органів влади, не було – про це заявляють представники влади і підтверджують самі журналісти.


Свобода слова та дотримання прав журналістів

Лише одне провадження щодо перешкоджання журналістській діяльності у 2020 році може потрапити до суду, а інші заяви представників ЗМІ щодо порушення їхніх професійних прав не знайшли підтвердження під час розслідування.

Загалом в 2020 році в Чернігівській області надійшло шість заяв від журналістів щодо перешкоджання журналістській діяльності за якими були відкриті провадження.

Як пояснили представнику ІМІ в чернігівському Департаменті захисту інтересів суспільства і держави, більшість таких проваджень закриваються, оскільки журналісти, які подавали заяви, оцінюють дії проти них як перешкоджання діяльності представників ЗМІ, але під час перевірки поліцією, проведення слідчих дій такі факти не підтверджуються.

Єдине провадження, яке має шанси потрапити до суду, стосується конфлікту між телекомпанією “Прилуки” та представниками ГО “Прилуцький козацький полк”.
11 вересня, за словами керівниці телеканалу Ірини Павлютіної, до приміщення каналу ввірвалася група невідомих осіб. Минуло вже кілька місяців, але в справі все ще очікують висновків судово-медичної експертизи щодо постраждалої під час конфлікту журналістки.
Ще один епізод минулого року щодо свободи слова в регіоні пов’язаний із нововведеннями очільниці облдержадміністрації Анною Коваленко, яка видала доручення щодо зобов’язання представників підрозділів ОДА погоджувати свої виступи і коментарі для ЗМІ. Такий крок викликав резонанс, а окремі представники чернігівської медіаспільнотирозцінили його як спроби цензури.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що пояснення, які оприлюднено на сайті Чернігівської ОДА, щодо цього доручення Анни Ковалено суперечать принципам відкритості й прозорості діяльності суб’єктів владних повноважень.

“Будь-яка заборона будь-якому посадовцю коментувати журналістам і засобам масової інформації поточні події є порушенням визначеного статтею 34 Конституції принципу свободи слова. Якщо посадовця, який надав коментар без узгодження, спробують якимось чином покарати, це буде протиправною дією і може потягнути за собою відповідальність для керівництва”, – сказав юрист ІМІ.


Виборчий період

Медійна карта Чернігівщини в період місцевих виборів глобально не змінилася . Великих медійних проєктів не з’явилося, лише кілька інтернет ініціатив.
У червні 2020 в Чернігові почав роботу новий прес-центр DРnews.com.ua, створений на базі газети “Деснянська правда”, який відверто орієнтувався на одну з політичних сил області.

Також традиційно під час виборчого періоду масово повертається “джинса” – непозначена політична реклама чи агітація. У найбільших масштабах це явище в Чернігові проявилося з виходом спецвипусків місцевих газет, які цілковито були присвячені майбутнім кандидатам та їх командам.

В той же часчернігівські онлайн медіа стали більше поважати своїх читачів під час передвиборчої кампанії і вже “не годували” користувачів відвертою немаркованою політичною джинсою– прихованою рекламою та немаркованими замовними матеріалами, опубліковані у вигляді новин чи журналістських матеріалів. Натомість збільшилася кількість неналежно маркованих рекламних матеріалів про кандидатів. Зазвичай, вони позначаються незрозумілим для аудиторії чином, назвами рубрик, “Актуально”, “Позиція”, “Імідж” тощо. Лише одиниці з проаналізованих видань відповідним чином маркують замовні передвиборчі матеріали, використовуючи слово “Реклама”.

Павло Пущенко, регіональний координатор ГО “Інститут масової інформації в Чернігівській області”