НА ЧЕРНІГІВЩИНІ ЗМІН ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ НЕ БУДЕ… ЯКЩО ВОНИ ЗРОБЛЯТЬ ВИСНОВКИ

02.09.2019   22:31 — Агенцiя

Відсьогодні можна розраховувати політичні вектори розвитку і України, в цілому, і окремих її регіонів. Бліцкригу стосовно місцевої влади, скоріш за все не передбачається. Щоб реорганізувати владу на місцях потрібні час для коригування законодавства і люди для виконання політичної волі.

Дії головного центру впливу

Президент України Володимир Зеленський доручив Уряду та Верховній Раді України завершити основну реформу – реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Ключові завдання Глава держави озвучив під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету Міністрів, правоохоронних органів 2 вересня.
Серед завдань:
• невідкладне завершення процесу децентралізації, в тому числі внесення змін до Конституції України щодо передачі реальної влади, фінансів та ресурсів на місця
• визначити остаточні правила формування державного адміністративно-територіального устрою;
• закріпити межі кожної адміністративно-територіальної одиниці;
• завершити об’єднання територіальних громад;
• реформувати місцеві органи виконавчої влади, які, серед іншого, будуть контролювати законність рішень новоутворених органів місцевого самоврядування;
• провести місцеві вибори на новій територіальній основі.
Президент України доручив завершити децентралізацію та провести місцеві вибори на новій територіальній основі, а для цього потрібен час. Тому і термін для втілення цих завдань окреслено – 2019-2020 роки.
Якщо цей процес буде конституційно пришвидшено, то час «Ч» – весна 2020 року. Якщо ні – відповідно до чинної Конституції – восени 2020 року.

Який політичний розклад можна чекати в регіоні?

Вже зараз навіть не потрібно прогнозувати кого призначать на посаду голови облдержадміністрації. Якщо проводити аналогію з процесом призначення прем’єр-міністра, то скоріше за все це буде представник президентської партії, який гарно зарекомендував себе під час виборчих кампаній 2019. Ймовірно це не буде креатура когось з діючих народних обранців. Від президентської фракції Чернігівщину представляють не дуже досвідчені політики, а з інших парламентських (або прем’єрських) кіл представник, якщо і буде висунутий, то лише як тимчасова фігура.
На місцевому рівні йому буде складно не потрапити під вплив однієї з груп, а це буде гальмувати час на виконання поставлених завдань, або навіть стане напряму дискредитувати чинну владу.
А головних завдань перед новопризначеним представником президента, на мою думку, буде два:
      І. Системна і ефективна реалізація реформ в регіоні.
      ІІ. Підготовка і проведення місцевих виборів так, щоб сформувати місцеве підґрунтя центральної влади.

І якщо президентську та парламентську електоральні атаки практично було неможливо стримувати, то місцеві вибори для провладної команди будуть значно важчими.

21 квітня з 530 тисяч виборців Чернігівської області кандидата Зеленського підтримали 139 тисяч, або 26 відсотків виборців, і він впевнено переміг у всіх округах.

На парламентських виборах його представники перемогли в чотирьох з шести округів і обрані третиною виборців і з невеликим відривом від опонентів.

Місцеві вибори будуть набагато складнішими для діючої влади. Перемогти потрібно буде на виборах до обласної ради, щоб отримати хоча б невелику, але переважну більшість і у територіальних громадах.

Участь багатьох депутатів місцевих рад Чернігівщини в парламентських перегонах показала, що вони впевнено впливові й гарантовано потрапляють в облраду. Згадаємо Валерія Куліча, Юрія Власенко, Геннадія Примакова. Можливо, Анатолій Євлaхов, Олександр Кодолa та їх представники не залишаться осторонь.

Місцевих представників партійних списків Радикальної партії, Батьківщини та Аграрної партії також потрібно враховувати. Багато хто з експертів не виключає участі "головного радикала" у місцевих виборчих баталіях у своєму базовому регіоні.

Якщо ми переглянемо результати парламентських виборів за партійною складовою, то впевнену кількість голосів в Чернігівській області набрали, окрім президентської, такі політичні сили:
політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина",
ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА",
Політична партія "Європейська Солідарність",
Політична партія "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ",
Політична Партія "ГОЛОС",
ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СИЛА І ЧЕСТЬ".

На рівні територіальних громад ситуація ще цікавіша.

З одного боку, багато хто з чинних голів ОТГ може вчасно «позеленіти», але їм буде потрібна значна кількість місцевих депутатів. Не про яке самовисування вже не можна буде говорити: партійна залежність буде значною і обов’язковою, тиск також.

Дехто з голів територіальних громад та депутатів активно і давно працюють під партійними прапорами «Нашого краю», Батьківщини, Аграрної партії та радикалів. Навряд чи вони відійдуть від вже встановленої партійної лінії. Такі дії не схвалять ті, хто їх обирав.

Чимала група голів дотримується балансу позапартійності й намагаються згуртуватися. Згадаємо різноманітні асоціації, як місцеві, так і філії загальноукраїнських: Асоціація об’єднаних територіальних громад, Всеукраїнська Асоціація сільський селищних рад, Асоціація міст України, місцева асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад Чернігівщини».

На сьогодні запустити власний партійний проект в регіоні непросто – може не вистачити  часу, навіть якщо його розкручувати, наприклад, лише в обласному центрі. Тим більше, що при розгортанні ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ" та її територіальних осередків буде залучена велика чисельність політично активних громадян, насамперед молоді.

На сьогодні час та можливість підготуватися до місцевих виборів ще є

Головний ресурс – людський – його можна швидко втратити, якщо не утримувати вже зараз. І, навпаки – збільшити за рахунок охочих брати участь в управлінні місцевими виборчими органами різного рівня.

Другий за важливістю – інформаційний. Виборець повинен постійно чути про роботу і досягнення місцевих політиків. Це – соціальні мережі, електронні та друковані ЗМІ, особливо для незадоволених владою. Але тут акцент на системній роботі, на формуванні власного виборця, а на не величезних накладах в останню хвилину.

Третій – фінансовий. Щоб там не казали про «мережі», але їх ефективність на рівні «мікроменеджменту» доволі висока, а виборців, готових "посприяти", багато.

І ще один ресурс, як не парадоксально – ідеологічний, побудований на сформованих цінностях, ідеях та бажанні бути частиною спільноти. З ним перемагати важко, але формувати власну електоральну нішу дуже ефективно.

Юрій Паперний