Чому 5 тон чернігівських батарейок не утилізовані?

19.08.2019   09:54 — Агенцiя

Відпрацьовані батарейки потрібно не лише збирати, а й утилізовувати правильним способом.

Про ситуацію зі збором батарейок у Чернігові

Останні чотири з половиною роки у Чернігові активно пропагується збір відпрацьованих батарейок. Цим займається ГО «Еко місто» та інші організації та ініціативи.

На сьогодні містяни зібрали більше 300 тисяч батарейок, а це близько п’яти тон. До початку 2019-го, розфасовані в п’ятилітрові пластикові пляшки, батарейки зберігалися в промисловому складі. Це приміщення ековолонтерамблагодійники надавали безкоштовно. На прохання волонтерів на початку серпня всі батарейки перевезли в приміщення ЖЕКу-13.

Зараз «Еко Місто» чекає доки Управління ЖКГ зі своїм відділом екології оголосять тендер і знайдуть підрядника. Він має або відправити батарейки на переробку на європейські заводи, або зберігати їх до вирішення питання з утилізацією.

«Майже 99% усіх батарейок, що знаходяться в нас, зібрали школярі. Багато з них знають про ту шкоду, яку несуть викинуті в сміттярку батарейки. Протягом вересня в нас буде новий «EcoBattle» й наступна хвиля зборів відпрацьованих елементів живлення», ‒ розповів Сергій Безбородько, голова правління «Еко Місто».

У цілому в Україну завозять щорічно приблизно три тисячі тон батарейок + ще 50-100% з чорного ранка. Із них тільки 1% збирається на переробку. Про це пише в себе на сайті ініціатива «Батарейки, здавайтеся».

По Чернігову відсоток зборів вищий й складає близько 1/5 від загальної кількості.


Чому батарейки шкідливі й мають бути зібрані окремо?

Батарейки належать до корозійного й отруйного типу відходів. Розкладаються до 200 років.Вони містять у своєму складі ртуть, кадмій, свинець, олово, нікель, цинк, магній та інші хімічні елементи й сполуки. Найгірше в цих речовинах те, що вони накопичуються в організмі людини й починають шкідливо на нього діяти лише з часом.

Свинець накопичується в нирках, кістках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку.Нікель і цинк спричинюють дерматити.Кадмій ‒це токсичний для легенів та нирок мікроелемент.Ртуть може вплинути на зір, слух, призвести до захворювань органів дихання, рухового апарату.Луги зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри.

Наприклад, срібно-цинкові акумулятори використовують у медичних пристроях та іншій малогабаритній техніці, наручних годинниках, дитячих іграшках. Такі акумулятори містять ртуть. Вона з часом починає роз’їдати стінки батарейки та протікати.
Частіше всього використані батарейки потрапляють на сміттєзвалища. Там на них діє світло, вода й такі елементи живлення швидко руйнуються. Речовини, які є в їхньому складі, випаровуються та вимиваються, потрапляючи до ґрунтів та води.

У 2018 році ініціатива «Батарейки, здавайтеся!» провела наукове дослідження разом із Львівською Політехнікою. Вони хотіли визначити який вплив має батарейка на навколишнє середовище й науково підтвердити досліди. Учені довели, що одна відпрацьована «пальчикова» батарейка забруднює 400 л води або 16 м² ґрунту.


Як питання переробки батарейок вирішити на національному рівні?

Найкращий варіант, який має на сьогодні світова практика, ‒ переробка відпрацьованих батарейок. На жаль, зараз це в Україні неможливо. Причин цьому кілька.

В Україні немає сортувальних ліній та заводів, що мають ліцензію на технологічно безпечну схему переробки батарейок. Хто має платити за таку утилізацію? Є позиція, що за переробку повинні відповідати експортери та продавці (принцип розширеної відповідальності). Про виробників мова не йде, оскільки Україна не має заводів, які б виготовляли батарейки.

Третім чинником, що впливає на поточний стан справ, є українське законодавство про управління відходами. У 2016-2017 роках розробляли проект закону «Про батарейки, батареї і акумулятори» в межах проекту Twinning. Він повинен був поступово наблизити українське законодавство щодо управління відходами до стандартів Європейського Союзу згідно з Угодою про асоціацію з ЄС.

У лютому цього року прийняли Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року та Національний план управління відходами до 2030 року. Зараз усі чекають на прийняття рамкового закону «Про управління відходами».

«2 липня проект закону «Про управління відходами» зареєстрували у Верховній Раді, але тепер, у зв’язку із завершенням повноважень парламенту попереднього скликання, його прийняття відтерміновується на невизначений час – у зв’язку зі зміною влади, процедуру доведеться проходити «з нуля», ‒ повідомляють автори на сайті Українського кризового медіа-центру.

«Принцип розширеної відповідальності виробника також закладений рамковому законі. Він вводиться для певних сегментів продуктів – упаковка, в якій продають товар, відходи електричного/електронного обладнання, батарейки, батареї та акумулятори. <…> Як ми всі знаємо, електричне, електронне обладнання, батарейки, акумулятори визнані небезпечними відходами. Тобто вони потребують особливого дбайливого й уважного ставлення», ‒ розповіла 26 липня Наталія Зайцева, експертка Офісу підтримки та впровадження реформ Мінрегіонбуду України, на круглому столі під час проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства в Києві.
 

Що робити сьогодні з батарейками в Чернігові?

Збирати й зберігати до того моменту, коли утилізація батарейок стане доступною. В ідеальній ситуації для ефективної переробки батарейок їх потрібно розсортувати по типах, відповідно до способуобробки. Це знижує вартість й підвищує ступінь утилізації.
Потрібно забезпечити для батарейок місце, де на них не діятиме сонячне проміння та перепади температури.

Відпрацьовані елементи живлення з часом течуть. Коли в них зруйнується оболонка, переробити їх та дістати той же марганець чи цинк буде неможливо. У процесі корозії мікроелементи в батарейці виділяють газ. Тож проведення тендеру Управлінням ЖКГ міськради вкрай необхідне.

До речі, з 1 січня 2018 року в Україні набрав чинності закон про обов’язкове сортування сміття. Порушників чекає штраф від 340 до 1360 гривень за несортоване сміття. Тож тепер причин викидати батарейки в смітник стало ще менше.