Три роки без тютюнового диму: 91% чернігівських ресторанів виконують "бездимний" закон

22.12.2015   09:45 — Агенцiя

За результатами всеукраїнського громадського моніторингу виявлено, що 91% від 35-ти перевірених закладів ресторанного господарства Чернігова дотримуються «бездимного» закону. Всі 9% порушень стосуються куріння кальянів у приміщеннях.

Моніторинг здійснювався коаліцією «За вільну від тютюнового диму Україну» у 17 містах України, де перевірили 753 заклади ресторанного бізнесу.

На національному рівні  84% відвіданих кафе, барів та ресторанів є вільними від тютюнового диму й повністю дотримуються законодавства. Не курити у приміщеннях стало соціальною нормою, яка позитивно сприймається у суспільстві.

Натомість спостерігається негативна тенденція порушень закону, особливо у великих містах. Так, сигарети курять у 6% закладів, що менше ніж у 2014 році, але куріння кальяну є справжньою проблемою – 14% закладів «димлять». Разом порушення складають 15,7%, або 118 закладів.

Ситуація погіршилася на незначні 2 відсоткових пункти (в.п.), у порівнянні із 2014 р. (тоді показник порушень складав 12%). У порівнянні з першим роком дії закону рівень порушень збільшився на 7 в.п. (2013 – 9% напроти 15,7%). Моніторинг охопив всі основні типи закладів харчування: кафе (40%), бари (26%),  ресторани (34%).
«Що стосується кальяну, то він ще більш небезпечний, ніж цигарки і звичайні тютюнові вироби, тому що має ароматичне, смакове забарвлення.

При споживанні кальяну відбувається горіння вугілля, при спалюванні якого виділяються канцерогенні речовини, які потрапляють потім в легені. Кальян призводить до споживання гарячого диму, що призводить до пришвидшеної деструкції тканини легень – тканина легень перестає бути еластичною, це спричинює розвиток астматичних станів.

Ароматизатори, які застосовуються в кальянах при утворенні диму перетворюються на  канцерогенні речовини і призводять до шкідливої дії. Якщо людина сидить у залі, де курять кальян, то через годину-півтори у неї будуть ознаки легкого отруєння чадним газом», - пояснив Анатолій Подрушняк, к.мед.н., заступник директора ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя МОЗ України".

Певне погіршення дотримання законодавства відбулось через відсутність дієвих механізмів державного контролю у сфері захисту прав споживачів (відвідувачів закладів ресторанного господарства). Функції Держспоживінспекції були паралізовані дією мораторію на перевірки бізнесу, який діяв протягом року з серпня 2014 р. по липень 2015 р.

Окрім того, уже більше року Кабмін марно намагається реформувати державні контролюючі органи згідно з постановою №442. Наразі Держспоживінспекція, яка знаходиться в стані реорганізації, почала реагувати на скарги щодо порушення прав споживачів, у тому числі і з приводу заборони куріння. Але про повноцінну роботу служби мова не йде. А новостворена Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) поки існує лише на папері.

«Недобросовісні представники бізнес-структур почали користуватися тимчасовою відсутністю механізмів захисту прав споживачів і дозволяють собі грубі  порушення законів України, створюючи ризики й небезпеку для здоров’я клієнтів та персоналу. На фоні руйнування системи захисту споживачів відбувається послаблення виконання антитютюнового законодавства та дискредитація досягнень попередніх шести років у сфері бездимного середовища», - говорить Андрій Скіпальський, голова правління ГО «Життя», керівник проекту «Центр контролю над тютюном».

Якщо в закладі курять, то, щоб захистити своє право на чисте повітря, можна зробити зауваження адміністратору закладу, залишити запис в книзі скарг, надіслати скаргу до Держспоживінспекції, або викликати поліцію. Відвідувачі також мають право подати до суду скаргу на заклади-порушники.