Стан туризму в Чернігівській області

13.11.2015   09:39 — Агенцiя

Величезні перспективи для розвитку сільського зеленого та активного видів туризму як в межах заповідних зон так і в зонах прилеглих до історико-культурних центрів.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

Чернігівська область розташована у північно-східній частині України. Межує на заході з Київською, на півночі з Гомельською областю Республіки Білорусь та з Брянською областю Російської Федерації, на сході — з Сумською, на півдні — з Полтавською областями України.

За розміром території (31,9 тис. км²) Чернігівщина займає третє місце серед інших областей України.

Активом області є значний історико-культурний та природно-рекреаційний потенціал, близькість до столиці України та кордонів з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, що підкреслює транзитне значення регіону.

Територією області проходять міжнародні автошляхи Санкт-Пітербург – Одеса та Москва - Київ.

За кількістю пам’яток культурної спадщини Чернігівщина входить у першу десятку областей України (8751 пам’ятка культурної спадщини, з них - 193  національного значення). Це єдина область України, в якій збереглася третина архітектурних пам’яток давньоруської доби. Більшість із них знаходиться в Чернігові. 14 населених пунктів області включено до Списку історичних населених місць України.

Діють 4 заповідника (Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»,  Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» м.Батурин, Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», Новгород-Сіверський Історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім»),  32 музеї різної форми власності.

Природно-заповідний фонд займає 7,6 % території області.

На сьогодні в області функціонує 30 баз відпочинку, 22 заклади оздоровлення та відпочинку для дітей, 6 санаторії та оздоровчо-реалібітаційних центрів, 31 садиба сільського зеленого туризму, 50 готелів та інших закладів для тимчасового розміщення.

 

 

 

СУЧАСНИЙ СТАН

 

Наразі головною метою перебування туристів в Чернігівській області є отримання екскурсійних, лікувально-оздоровчих послуг та відпочинок біля річок та озер.

Традиційно туристичними місцями, що формують основну частину туристичних потоків області є Чернігів, Батурин, Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» і Тростянецький дендропарк, Новгород-Сіверський

Найбільшу кількість гостей Черніговщини складають мешканці Києва та області, що обумовлено близькістю двох регіонів. Рідше приїжджають організовані групи з Сумської та Полтавської областей, ще рідше Харківська та Дніпропетровська області.

До 2014 року доволі значну частину туристичного потоку складали організовані туристичні групи з Білорусі, та транзитні індивідуальні туристи з Росії та Білорусі, які влітку їхали до Криму. Саме ця категорія, з зрозумілих причин, в 2014 року була майже повністю відсутня. В 2015 році намітилася тенденція до повернення білоруських гостей, головною метою яких все ж таки є шопінг в Чернігові.

 

Певний мінус, за рахунок зменшення транзитних подорожуючих, зафіксовано в Батурині, який знаходиться на трасі Київ-Москва.

Подорожчання палива, та збільшення вартості проїзду в маршрутних таксі Київ-Чернігів також негативно відобразилось на кількості індивідуальних подорожуючих за напрямками Чернігів та Батурин.

Відсутність прямого залізничного сполучення Чернігова з іншими регіонами України, також не сприяє збільшенню потоку туристів. Враховуючи домінуючу роль в транспортній логістиці київського залізничного вузла, більшість туристичних груп, що прямують на Чернігівщину, обслуговуються київськими тур фірмами. Таким чином значна частина прибутку дістається київському бюджету.

Введення обов’язкової реєстрації в ДАЇ дитячих груп, що подорожують за межі області зменшило кількість шкільних групп з інших областей.

В результаті маємо найбільш негативні показники відвідування саме Чернігова та Батурина.

В той же час туристичні центри, які традиційно були орієнтовані на автобусні групи, переважно організовані київськими тур фірмами, та туристів з самої Чернігівщини, а головне, ті, що не знаходяться поблизу транзитних шляхів, мають менш негативні данні щодо відвідувачів (Качанівка, Тростянець, Мезинський парк, Новгород-Сіверський), або навіть показали тенденцію до збільшення екскурсантів.

 

Як результат: втрата регіоном як транзитного туриста з Росії, так і власне зменшення суто туристичних груп з Білорусі та майже повна відсутність туристичних та паломницьких груп з Брянської області та Росії в цілому.

Наявність спільної ділянки кордону з РФ відлякує певну категорію потенційних внутрішніх туристів.

 

Наразі туристичний потік Чернігівщини формують індивідуальні туристи, що подорожують власним транспортом, організовані київськими турфірмами автобусні групи та корпоративні групи з Києва.

Низька рентабельність та висока конкуренція з боку Києва позначилися на майже повній відсутності в області місцевих туроператорів внутрішнього туризму. Наданням туристичних послуг в основному займаються приватні підприємці та екскурсійні відділи при закладах розміщення.

 

Позитивні тенденції: розширилась географія туристів. Помітно більше стало гостей з Одеської області, з’явились гості з Миколаївської та Херсонської областей. Також збільшився термін перебування в нашій області. Логічно, що люди, які витратили час та кошти щоб дістатись Чернігова, бажають більше пізнати регіон, ніж просто задовольнитися одноденною екскурсією. На відміну від 2014 р. в 2015 році білоруські автобусні групи окрім відвідання ринків почали замовляти екскурсійне обслуговування.

 

Існує нерівномірність розміщення туристичних закладів по окремих адміністративних районах області. Найбільша їх кількість сконцентрована в Чернігівському районі -18,1 % від обласного показника (2,4 тис місць) та м. Чернігові  на 1,9 тис. місць, що становить 14,5% від обласної ємності.

 

 

 

 

В деяких районах області ємність закладів туризму незначна (Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Ріпкинський) і в діапазоні складає від 0,1 % до 2,8% від обласного показника.

 

Однією із форм відпочинку населення області та приїжджаючих, в тому числі і іноземних туристів, є сільський туризм.

На сьогодні в області формується розуміння сільського туризму, як специфічної форми відпочинку на селі з широкою можливістю використання природного, матеріального і культурного потенціалу регіону.

Популярним серед жителів області та жителів Києва та області залишається відпочинок на базах відпочинку на березі р.Десна в Козелецькому та Куликівському районах

При наявності великої кількості річок та заповідних територій розвиваються активний та екотуризм: користуються попитом сплави на байдарках та плотах по р. Десна, Снов, Сейм, Убідь, велотури та пішохідні походи. За напрямками цих маршрутів, громадськими активістами ведеться робота з їх маркування відповідно до вимог Національного стандарту.

 

 

 

Головні центри відвідування за видами туризму:

Пізнавальий: Чернігів та район, Батурин, Ічнянський район (Тростянець та Качанівка), Новгород-Сіверський район, Прилуцький район, Ніжин

Сільський зелений: Чернігівський, Коропський та Ічнянський райони

Активні види туризму: акваторії річок Десна та Снов (водний – сплави на байдарках та плотах), Чернігівський р-н (вело та водний види туризму), Коропський р-н (територія Мезинського парку, пішохідний, вело та водний види туризму), Козелецький р-н (піший та вело туризм в межах Міжрічинського парку)

Рекреаційний: Ріпкинський (відпочинок на Голубих озерах), Козелецький та Куликівський р-ни (бази відпочинку на р. Десна та Дніпро)

Оздоровчий: Менський санаторій «Остреч», санаторій «Десна», с Ладика, Черніговский район.і

Паломницький: м.Чернігів (Чернігівський район), с. Густиня (Прилуцький район), смт.Любеч (Ріпкинський район), с.Данівка (Козелецький район)

Подієвий: фестивалі в Чернігові, Ніжині, Прилуках, Коропі, Седнєві, Любечі.

MICE: Чернігівський р-н

 

 

SWOT-аналіз розвитку туристичної сфери Чернігівської області.

 

 

 

 

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

 

В умовах складного економічного стану населення відбувається все більша переорієнтація з виїзного туризму на внутрішній, а також, за умов втрати Криму, серед туристів відбувається пошук альтернатив на внутрішньому ринку. Саме в цей момент, коли є попит, маємо нагоду запропонувати споживачу Чернігівський регіон як варіант для різнопланового відпочинку.

Для України традиційними зимовими напрямками є Карпати а літніми – відпочинок на узбережжі Чорного та Азовського морів. Чернігівщина має всі шанси зайняти нішу весняного та осіннього масового напрямку.

Наш регіон є одним з найспокійніших в країні – ми просто зобов’язані поширювати цю інформацію, адже наразі це найголовніша потреба для відпочинку.

Шляхом організації прес-турів, участі у туристичних виставках, та інших маркетингових заходах маємо доповнити асоціативний ряд потенційного туриста  з «Древній Чернігів-Батурин-Качанівка-церкви» на «активний відпочинок – рекреація – природа – історичні пам’ятки».

Необхідно зосередитись на покращенні туристичної інфраструктури та розвитку лікувального та рекреаційного видів туризму шляхом залучення інвестицій для реконструкції існуючих та будівництва нових готелів, баз відпочинку, санаторіїв, котеджних містечок, кемпінгів та ін.