Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

П`ятниця, 28 лютого, 02:31:12

Генеральний директор телекомпанії "Новий Чернігів": Аудиторія потребує чесних проектів

29.09.2015   07:46Агенцiя

Як живеться чернігівській комунальній телекомпанії, що існує вже 24 роки, та як її керівництво ставиться до можливого перетворення на "мовлення громад".

Сайт «Суспільне мовлення» продовжує серію інтерв’ю з керівниками комунальних телерадіокомпаній. Услід за генеральним директором столичної телекомпанії «Київ» Світланою Криворучко ми поспілкувалися з генеральним директором телерадіоагентства «Новий Чернігів» Ольгою Капустян. На черзі — інші міста.

Комунальна телекомпанія «Новий Чернігів» — ровесниця української незалежності, мовлення розпочала 1991 року. Журналісти з пейджерами, неліцензійні фільми й кліпи та ейфорія від можливостей ефіру — так згадує про атмосферу, в якій було запущено канал, генеральний директор телерадіоагентства «Новий Чернігів» Ольга Капустян.

З того часу телекомпанія покриває 85 % території області, має свого глядача й намагається виживати в умовах катастрофічного падіння місцевого рекламного ринку. Основний рекламодавець — політичні партії. Щодо фінансування, то 2014 року дотація засновника склала 33 % від загального доходу підприємства, дохід від політичної реклами — 36 %, від комерційної реклами — 31 %.

– Пані Ольго, «Новий Чернігів» мовить уже понад 20 років. Які періоди розвитку за цей час пройшла і як змінився її глядач?

– перші ефіри — це сенсація для міста: в чернігові своє телебачення! Можна побачити в телеящику друзів, сусідів, себе. А ще місто, події зовсім в іншому ракурсі! Ведучі були тоді справжніми зірками — їх упізнавали, в них брали автографи, зупиняли на вулиці й розповідали про свої радості та біди... В директора та головного новинаря були пейджери (новинки комунікації) для оперативнішого, ніж стаціонарний телефон, зв’язку... А між тим сигнал із приміщення телеканалу до ОРТПЦ передавався наземним проводом, що був кинутий по стовпах і деревах. Боже, невже я така «древня»?

Якщо серйозніше, телеканал «Новий Чернігів» — ровесник незалежності України, вийшов в ефір 1991 року. Ми одні з перших в Україні пройшли так звану паспортизацію та отримали ліцензію Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Тоді ще в метровому діапазоні на 100 Вт передавач. До цього, на першому етапі, могли дозволити собі показ неліцензованих фільмів, кліпів (поняття авторського права в країні тільки народжувалося). Це був розквіт демократії, ейфорія від можливостей телеефіру, робота — без перебільшення — по 20–24 години на добу.

– Чи було у вас на той час своє радіо? Чи ви запустили його пізніше?

– Другий етап — розвиток усіх напрямків телерадіоагентства — телеканалу, радіо, рекламного відділу, навчання спеціалістів, реконструкція приміщення колишнього ательє у студійні комплекси та сучасні редакції. Протягом 10–15 років ми брали участь у багатьох українських і міжнародних професійних конкурсах і майже завжди привозили дипломи, відзнаки за призові місця. Телеканал розширив мовлення на 85 % території області, проте позбавився радіо через нерентабельність (ви пам’ятаєте роки, коли всеукраїнські радіомережі проковтнули місцевого мовника? І ми не стали винятком).

– Так це велика проблема для локальних радіостанцій. Але при цьому локальні канали намагаються конкурувати із загальнонаціональними. Як ви привертаєте увагу аудиторії?

– Сьогодні черговий етап боротьби за аудиторію. Якщо 24 роки тому телеканал дивилися без перебільшення всі або більшість населення, то тепер аудиторія поділена як рекламний пиріг — споживач контенту обирає зручну для себе інформаційну платформу. З’явилася частка населення, котра взагалі не дивиться телевізора. Якщо це молодь, яка користується лише інтернетом і соціальними мережами, це можна врахувати. Лякає «втомлений» від інформаційних потоків прошарок населення, котрий принципово не хоче споживати ніякої інформації. За таких умов ми з особливою теплотою ставимося до нашого постійного глядача. Цінуємо, що він з нами, помічає новинки, в курсі всього, що відбувається в ефірі — від цікавого сюжету в новинах, реплік і виступів під час ток-шоу до нового журналіста й міжпрограмного продукту. Сучасний глядач — особливий: ерудований, вимогливий, уважний.

– Формат каналу переважно інформаційно-просвітницький. Якою є концепція нового сезону? Які нові проекти з’явилися в ефірі?

– Створення суспільно важливих програм різної тематики. Найбільш популярним після новин форматом для нашого регіону залишається ток-шоу з місцевою аудиторією й гостями студії у прямому ефірі: «МедіаКратія» (висвітлює актуальні та проблемні питання життєдіяльності регіону), «ПолітикУМ» (презентує клуб місцевих політиків), «За! Проти! Утримуюсь!» (ток-шоу з депутатами різних фракцій та профільних комісій), «Ваш хід» (студійна розмова віч-на-віч із гостем, де журналіст разом із глядачами розігрує віртуальну шахову партію), «Мер і місто» (відверте інтерв’ю з міським головою за результатами тижня).

Новий сезон розпочали з кількома новими проектами: «Техно news» (про технічні новинки і впровадження 3G-технологій), «ЕтикетКа» (правила етикету в ігровій жартівливій формі), «Ботанічний сад» (виїзні репортажі з городів та присадибних ділянок із порадами для тих, хто вирощує унікальні квіти, городину, ягоди методом органічного землеробства). І ще один проект на замовлення одного з комунальних підприємств «Контролери благоустрою» як оперативне реагування на звернення мешканців міста з питань благоустрою.

– На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує аудиторія?

– Чесних. Чесних у всьому — в інформації, доборі тем, ведучого. Якщо інформаційний жанр передбачає різну постемоційну шкалу глядача (критерієм залишається правдивість і об’єктивність матеріалу), то в інших проектах, на мою думку, не вистачає добра. А ще час вимагає від ЗМІ повернутися до професійних журналістських стандартів. Здається, всі «наїлися» вільного стилю блогерів та інших дописувачів багатьох інформаційних сайтів, і він — стиль — не має перекочувати до професійних ЗМІ.

– Чи не найбільш потрібний продукт регіональних та місцевих телекомпаній — це новини. Як змінився формат ваших інформаційних програм за останній рік? Які теми й сюжети наразі найбільш актуальні?

– З 2014 рокутелеканал «Новий Чернігів» став ще більш інформаційним. У новинах, ток-шоу, міжпрограмному продукті ми розповідали, радили, співчували, прагнули дати можливість людям, нашим глядачам пройти через стреси з меншими психологічними втратами і зберегти надію на майбутнє. Сьогодні багато що залежить і від журналіста, телеоператора, редактора.

Всі мобілізації до лав ЗСУ, проводи, ротації, зустрічі військових підрозділів; кадрові, побутові, військові перипетії нашого 13-го батальйону та спецбатальйону «Чернігів»; волонтерський рух у всіх його напрямках, діяльність чернігівської «Самооборони», прийом і лікування бійців у чернігівському шпиталі — теми, котрі веде телеканал у новинних сюжетах, програмах, прямих ефірах.

Разом із рідними, друзями, містом ми ховали всіх чернігівських воїнів (на сьогодні їх уже 130). І в кожному сумному репортажі розповідали про загиблого так, щоб рідні, особливо діти, пишалися героєм. Ходили по бомбосховищах, підвалах п’ятиповерхівок, їздили на полігони й навіть на Луганщину.

Окрема тема, починаючи з літа 2014-го, — облаштування переселенців зі сходу України. Іншою стала й соціальна реклама: від заклику боронити державу — до списків необхідних речей для воїнів і переселенців. Як ніколи майже весь ефір став соціальним.

– Чи плануєте ви пропонувати свої проекти для суспільного мовника, якого незабаром буде створено в Україні?

– Я думаю, це робитимуть колишні обласні державні ТРК. Хоча хто знає, як буде далі.

– Наскільки у вас великий колектив? Як побудована робота в ньюзрумі?

– На телеканалі сьогодні працює35 осіб. Ньюзрум — головна редакція, її школу має пройти кожен журналіст для того, щоб, навіть маючи свій авторський проект, зуміти при необхідності зробити професійний сюжет у новини. Є два випускові, котрі, до речі, як і журналісти, «бігають» по зйомках. Дехто ще й має свою авторську програму (як на багатьох регіональних каналах). Але пріоритет — новинам. Усі працівники редакції новин працюють за поточним графіком, тому що новини не мають вихідних. Використовуємо комп’ютерну програму «Фабрика новин», у якій свого часу працювало багато потужних телеканалів, у тому числі й BBC. Більшість перейшла вже на сучасні нові версії, проте ми використовуємо ту, що поставив колись наш давній партнер «Інтерньюз-Україна».

– Я знаю, що торік «Новий Чернігів» була однією з телекомпаній, що закликала брати на роботу переселенців зі Сходної України. І навіть узяли на роботу заступником директора спеціаліста з Лисичанської телекомпанії (Луганська область). Чи задоволені ви цією співпрацею? І чи, можливо з’явились у вас у колективі фахівці з інших телекомпаній?

– Так, рівно рік фахівець зі сходу працювала в нас. Допомагали, чим могли. Наталія повернулася додому. Хай їй щастить. Розсталися не тільки як колеги, але й як друзі.

– Досить професійні співробітники залишають місцеві телекомпанії через невисоку заробітну плату. Чи вдається вам збільшувати зарплату вашим фахівцям? І наскільки вони високі як для міста Чернігів?

– Всі роки вважаємося кузнею кадрів. Спеціалісти йдуть не тільки до Києва, але й на місцеві телеканали, де менше роботи й більше платять. Враховуючи, що столиця неподалік, багато хто їздить через день або тиждень на київські телеканали й продакшн-студії. Сумно, боляче, і звикнути до цього неможливо. І людей можна зрозуміти — кожен обирає, де легше та вигідніше. Останнім часом на телеканалі переважають жінки, хоча ще кілька років статевий розподіл був 50/50. Для Чернігова зарплата середня, проте за рівнем відповідальності, обсягом і ритмом роботи, вважаю, мала.

– Не секрет, що в нинішніх умовах, коли не надто розвинутий рекламний ринок у регіонах місцевим телекомпаніям досить важко виживати. Як це вдається «Новому Чернігову»? Що є найпершим джерелом прибутку: дотації, інвестиції, продаж реклами?

– Так, у 2014 році телекомпанія «Новий Чернігів» посіла першість у національному рейтингу України за економічними показниками «Чистий дохід від реалізації» у сфері телевізійного мовлення (офіційні дані Державної статистики), та отримала відзнаку «Комунальне підприємство року».

– Хто ваші основні рекламодавці? І як змінився місцевий рекламний ринок за останні роки?

– Основний рекламодавець — політичні партії й майбутні кандидати, враховуючи, що в країні щороку вибори. І я не жартую, саме така, не зовсім нормальна політична ситуація в країні дозволяє українським регіональним ТРК залишатися на плаву. Тісно співпрацюємо з рекламними агентствами інших регіонів. Є кілька постійних фінансових партнерів як у місті, так і за його межами. Місцевий рекламний ринок катастрофічно впав. Малий і середній бізнес, ледве виживаючи, рекламний бюджет зовсім прибрав. Дехто перейшов на дешевший інтернет-ресурс. За таких умов працювати з місцевим рекламодавцем, надаючи їм величезні знижки, нерентабельно. Рятує щорічна дотація засновника. Так, якщо візьмемо 2014 рік, дотація становила 33 % від загального доходу підприємства. Дохід від політичної реклами — 36 %, від комерційної реклами — 31 %. Вихід один — шукати нестандартних форм, іти в ногу з часом (навіть на крок попереду) й використовувати цікаві для рекламодавця новітні платформи.

– Чи берете участь у вимірюванні аудиторії Nielsen? Продаєте рекламу по GRP? Якщо ні, то які дослідження ви використовуєте і як працюєте з рекламодавцями?

– Новий учасник вимірювання аудиторії в Україні Nielsen усе одно залишається дорогим для регіональних телекомпаній. Останній серйозний аналіз аудиторії регіону ми замовляли спільно з іншими партнерами кілька років тому в компанії TNS в Україні. Шукаємо аналогічних спільних замовлень, щоби розцінки не шокували. Користуємося результатами періодичних соцдосліджень громадських організацій і виборчих штабів (останній нам надали тиждень тому).

– Як ви ділите ефір із ОДТРК? Чи хотіли б отримати мовлення на 24 години? І чи маєте достатню кількість телепродукту для цього?

– За останньою ліцензією в нас лише 7 годин мовлення по обласній мережі, разом із ОДТРК. Колись такий розподіл був як вихід при ліцензуванні. Але сьогодні кожен має своє ефірне обличчя, рейтинг і таке сусідство себе пережило. Так, ми два роки чекаємо, коли Національна рада оголосить черговий конкурс на цифрові частоти. В нас готова сітка мовлення на 24 години. Плануємо розділити її на блоки, виділивши час для національного продукту, телеархіву телеканалу (ви не уявляєте, який рейтинг мали програми, сюжети, робоче відео 10–20-річної давнини). Сьогодні це не тільки архів телекомпанії, а й архів міста, людських доль.

– Наскільки зараз висока конкуренція з місцевими та регіональними ЗМІ?

– У місті в нас усього два ефірні телеканали — «Новий Чернігів» і ОДТРК, один приватний кабельний. Ситуація неоптимістична. ОДТРК — з незрозумілим статусом і сумнівним ефірним майбутнім. Кабельний ТК «Дитинець», власником якого є народний депутат, має 30 тис. абонентів, в основному у висотних мікрорайонах міста. Наш телеканал «Новий Чернігів» покриває 85 % території області, його ретранслюють кабельні оператори, проте час мовлення обмежений — 7 годин на добу. В травні була на виїзному засіданні правління НАМ в Одесі, де, як виявилося, працює більш ніж 30 телеканалів. Це, мабуть, занадто. Хоча пораділа й за колег, і за одеситів (є вибір, що дивитися). В такому контексті Чернігів виглядає ще гірше...

– Колектив каналу, як я знаю, намагається брати участь у міжнародних тренінгах, школах. Як ви використовуєте сучасний менеджмент бізнесу електронних ЗМІ?

– Беремо участь у багатьох міжнародних і всеукраїнських професійних конференціях, школах, ярмарках. Останнім часом майже не пропускаємо навчальних заходів НАМ, особливо корисними й ефективними стали міжнародні конференції «Нові медіа». Я особисто не пропустила жодної, плюс фахівці сайту майже завжди брали в них участь.

– Як ви бачите майбутнє вашого каналу в контексті цифрової реформи? Який шлях для місцевих мовників є найбільш оптимальним?

– По-перше, ще треба перемогти в конкурсі. При позитивних складових зробити справжній цікавий повноцінний (24 години мовлення) ефір для нашого регіону. Я не божевільна й розумію, що це потребує кардинально нового підходу до організації виробничого процесу, повного оновлення ефірної сітки, нових проектів, нових штатних і позаштатних працівників. Це варіант для потужних телекомпаній.

Другий варіант для регіональних телекомпаній — увійти (з ліцензуванням) зі своїми кількагодинними врізками на мережеві телеканали, наприклад, із вечірнім і ранковим блоками. Це більш реальний варіант для більшості малопотужних регіональних телекомпаній. Говорити про те, що глядач дивиться, любить свої місцеві канали, слава Богу, вже немає потреби. Не випадково ефірний слоган нашого телеканалу — «своє цікавіше».

Кілька років тому висока телевізійна спільнота, готуючи чергові законопроекти й програму впровадження цифрового телебачення в Україні, повністю знищила (тоді ще в паперовому вигляді) поняття регіонального телебачення. І черговий раз у бій пішла Незалежна асоціація мовників (НАМ) і довела переваги регіонального мовлення і його суттєвий вплив на аудиторію.

– Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад, розроблений Держкомтелерадіо?

— Найкраще, що в ньому є, — це назва «про мовлення громад». Насправді там стільки заковик, що саме над цим законопроектом треба працювати більше, ніж над іншими. Наприклад, телекомпанію, яка має працювати на принципах суспільного мовлення, можуть заснувати або громадські організації, або органи місцевого самоврядування. Хто буде фінансувати неприбуткову телеорганізацію? Громадські організації? Це смішно. От контроль вони зможуть узяти на себе. Що стосується норми, де засновник (громадські організації та органи місцевого самоврядування) бере на себе повноваження призначати і звільняти не тільки керівника, а й громадську раду, то це повністю суперечить принципам демократії. Кожен буде тягнути ковдру на себе — громадські активісти, політичні фракції тієї чи іншої ради. Яке ж тоді громадське? Я не проти громадських організації, ми дуже багато співпрацюємо з ними й у майбутньому з розширенням мовлення плануємо окремі проекти з представниками ГО. Але вони мають бути соціально корисними, а не просто грантоїдами й самопіарниками. Уявляєте, тільки в місті Чернігові зареєстровано 640 громадських організацій!

– Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати телеканали? І чи можуть вижити такі ТРК, як ваша, без дотацій влади?

– Ми тільки що проговорили такі варіанти відповідно до законопроекту Держкомтелерадіо. І це варіант майбутнього, на думку авторів. Сьогодні місцеві ради мають таке право. Так, засновником нашого телеканалу «Новий Чернігів» є міська рада. Завдяки дотації (ви бачили процентний розподіл усіх доходів) підприємство працює з прибутком, впроваджуючи професійні стандарти мовлення (принаймні, всі роки прагнемо бути такими). Були роки дефолтів, депресивний для всіх 2014-й і початок 2015-го, коли ми б, мабуть, не вижили. Навіть найкращі регіональні комерційні телекомпанії, котрі завжди працювали з прибутком, пішли в мінус.

І тому не варто в період економічної кризи і всіляких глобальних негараздів реформувати всі галузі в країні, в тому числі телерадіомовлення. Процес має бути м’яким, поступовим, щоб не рубати шашками, а зберегти ресурс, колектив, аудиторію. Сьогодні це буде знищення чи віджимання (перерозподіл власника). А в ідеалі, в розвинутій багатій демократичній Україні  би не залишала місцевим радам права бути засновниками ЗМІ. Якщо така норма залишиться, склад і повноваження рад має бути зовсім іншим.


Наталія Данькова

http://stv.mediasapiens.ua/reformuvannya/regional_movnyky/generalniy_direktor_telekompanii_noviy_chernigiv_auditoriya_potrebue_chesnikh_proektiv/

Останні новини Чернігівщини

В області відпрацьовані заходи із запобігання поширенню коронавірусу

В області відпрацьовані заходи із запобігання поширенню коронавірусу 16:17

26 лютого голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко провів об’єднане засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і тимчасової протиепідемічної комісії щодо координації роботи із запобігання занесенню та поширенню на території області випадків захворювання коронавірусом.

Депутати підтримали рішення щодо знесення недобудови

Депутати підтримали рішення щодо знесення недобудови "Дворянського зібрання" на Валу 16:08

27 лютого на засіданні 52-ї сесії Чернігівської міської ради 7-го скликання депутати підтримали питання щодо визначення відповідального управління міської ради, якому буде доручено провести необхідні заходи, пов’язані зі знесенням багаторічної недобудови на Валу, з урахуванням однієї правки.

Щодо захворюваності на ГРВІ та грип. Офіційно

Щодо захворюваності на ГРВІ та грип. Офіційно 12:55

Епідемічна ситуація щодо захворюваності на грип та ГРВІ як в Україні, так і в області відповідає середньорічному рівню для даної пори року.

Капелі бандуристів - 10 років

Капелі бандуристів - 10 років 12:48

Своє перше десятиліття відзначив один з найунікальніших бандурних колективів України — Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм.

Затвердили бренд міста

Затвердили бренд міста "Ніжин-завжди різний" 12:16

26 лютого на черговій 68 сесії Ніжинської міської ради VII скликання було прийнято важливе рішення для громади «Про організаційні заходи щодо визначення бренду міста Ніжина».