МІСЦЕВІ ВИБОРИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ СКОРІШЕ ЩЕ НЕ РОЗПОЧАЛИСЯ

28.09.2015   12:10 — Агенцiя

Так – кандидати на посаду міського голови розпочали власні кампанії. А от якщо переглядати біг-борди – то відчуття парламентсько-президентських перегонів. Що стосується кандидатів у депутати – то вони скоріше шкодять власними кампаніями.

ТРОХИ ВАЖЛИВОЇ ТЕОРІЇ…

Зі статті 86 «Закону про місцеві вибори» про встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі:

Право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій.

Тобто головне у виборчих перегонах – подолати 5% бар’єр. І як висновок, кандидат може перемогти у своєму окрузі, але якщо його партія не набере у районі, області більше п’яті відсотків – всі зусилля та витрати марні.

Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за місцеві організації партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, на число, що дорівнює кількості депутатських мандатів у цьому багатомандатному виборчому окрузі.

На цих виборах одним з головних тактичних питань буде проведення неупереджених соціологічних досліджень, щоб максимально близько прорахувати заздалегідь виборчі квоти та шанси політичних сил.

Результатом виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі є визначення в порядку черговості кандидатів у депутати від місцевих організацій партій осіб, обраних депутатами від місцевих організацій партій в кількості депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями партій.

Чим більший відсоток тих, хто проголосував на виборах за список політичної сили, тим більше кандидатів вона зможе провести у відповідну раду.

Черговість кандидатів у депутати у виборчому списку від місцевої організації партії визначається рішенням обласної, районної, міської, районної у місті (у містах, де утворені районні у місті ради) територіальної виборчої комісії на підставі протоколів про підсумки голосування в територіальному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів шляхом формування та затвердження виборчого списку місцевої організації партії. У зазначеному виборчому списку місцевої організації партії кандидати у депутати (крім кандидата у депутати, який не закріплений за територіальним виборчим округом) розташовуються в порядку зменшення відсотку голосів виборців, поданих за відповідну місцеву організацію партії у територіальних виборчих округах, за якими були закріплені кандидати, від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі місцеві організації партій у відповідних територіальних виборчих округах. У разі якщо отримані відсотки є рівними у кількох кандидатів у депутати, вони розміщуються у виборчому списку в порядку зменшення кількості голосів виборців, поданих у територіальному виборчому окрузі за місцеву організацію партії та відповідного кандидата.

Другим завданням роботи кандидата в окрузі, після максимального збільшення голосуючих за його політичну силу – максимально набрати голосів «за» на свою користь.

Помилкою є вважати, що кандидати від різних політичних сил практично не змагаються один з одним в окрузі і що у цих місцевих перегонах змагаються лише всередині партійних списків.

Насамперед зменшення шансів опонентів подолати 5% бар’єр збільшує власну виборчу квоту і особисті шанси стати депутатом. Головна боротьба буде саме між тими політичними силами, які працюють у одному виборчому полі. У Чернігові, на мою думку, це можуть бути Радикальна партія та УКРОП, Демократичний альянс та Самопоміч. В області – «Наш край» та Аграрна партія.

У разі обрання одного з кандидатів, включеного до виборчого списку від місцевої організації партії, депутатом у багатомандатному виборчому окрузі та депутатом у одномандатному виборчому окрузі, сільським, селищним, міським головою або старостою, такий кандидат вважається обраним відповідно депутатом у одномандатному виборчому окрузі, сільським, селищним, міським головою або старостою.

Наприклад, якщо народні депутати України очолюють виборчі списки у місцеві ради, при перемозі їм буде потрібно визначитися, ким вони залишаться. Якщо Владислав Атрошенко, ставши міським головою, вже вирішив їм залишитися, то Валерій Дубіль навряд чи буде змінювати будівлю Верховної ради на обласну.

ЯКУ КАМПАНІЮ МИ ЗАРАЗ БАЧИМО?

Якщо говорити про зовнішню рекламу (біг-борди, лайт-сіті, банери), то складається враження, що у нас зараз проходять парламентські перегони. Більшість лозунгів спрямовані на питаннях, які вирішуються у Верховній раді.

Чому партії пропонують виборцям обіцянки, які де-факто не можуть виконати депутати місцевих рад? Як депутати Чернігівської районної ради зможуть скасувати «грабіжницькі тарифи уряду»? Або сільський голова с. Високе створити «контрактну армію і замінить нею мобілізацію»?

Мабуть політтехнологи намагаються уніфікувати агітаційні меседжи для всіх регіонів. Так дешевше і менш клопітно. Але тим самим, виявляється, що партії знову тримають виборців за дурнів.

Не думаю, що це значно допоможе районним та обласним спискам депутатів подолати потрібний відсоток.

Виборця на місцевих перегонах більше цікавить, хто стане його депутатом з тих, хто поруч, а не те, яка партія «істинно народна».

Значна кількість кандидатів також почала власну виборчу кампанію, копіюючи парламентські перегони. Буклети, плакати, календарики, роздутий штат виборчих штабів – навряд чи це буде сприяти збільшенню прихильників. А от кампанія буде не дешевою і результат може не задовольнити. Потім будуть шукати винних.

Інші кандидати розпочали «польові виходи», але знову не враховують, що головна мета їх не покрасуватися, а знайти, або створити свого виборця, того, який проголосує і за політичну силу і за кандидата.

Повторюють помилки і так звані кандидати-можновладці, особливо діючі міські голови. Зараз вони значно підвищили власну активність та проводять рекламні кампанії, використовуючи бюджетні кошти та програми. Але виборець вже неодноразово показав, що «кесарю – кесарево», і сподобатися гіперактивністю не вдасться.

Все ж реальна виборча кампанія кандидатів у депутати рад різних рівнів, орієнтована на результат, ще не стартувала…

Паперний Юрій